ІКОНІЧНІ ЛОГОГРАМИ ШУМЕР І ТАМГА-ЗНАКИ, ПЕТРОГЛІФИ ЄВРАЗІЙСЬКИХ КОЧІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2016.25.80155Ключові слова:
логограми, петрогліфи, тамги-знаки, шумери, кенгеру.Анотація
У статті досліджуються шумерські іконічні логограми (архаїчної (Ša) і класичної (Ša) епох) і їх безпосередні запозичення в Ассирії (As); зіставляються і порівнюються з тамга-знаками і петрогліфами євразійських кочівників з метою визначити не ідентичність, а еквіполентність знаків. Ці зіставлення відбивають найдавніші сліди акультурації між автохтонним населенням південних регіонів Месопотамії та прибульцями, ймовірно, кенгеру, які проникли сюди з північного сходу, з іранського плато Центральної Азії, та змішалися з автохтонним населенням. В роботі розглядаються слідства та наслідки акультурації між осілими та кочовими народами до завоювання південної частини Дворіччя акадцями. Слідства та наслідки акультурації проявляються, перш за все, у схожості образотворчих логограм шумерів з тамга-знаками кочівників Євразії. Підтверджується гіпотеза про те, що інформація в Євразії передавалася в широтному напрямку, але в меншій мірі меридіанами, що призводило до розвитку різних систем письма: складового й алфавітного на Заході і в Центральній Азії, та ієрогліфічного на Сході. У роботі розглядається проблема близькості мовного ладу шумерів з мовами урало-алтайської мовної сім’ї. Це стосується близькості цих мов: у них загальний аглютинативний лад і ідентичні фонетичні процеси. При порівнянні шумерських образотворчих логограм з тамга-знаками виявляється «зерно» першого значення цих знаків, що могло бути підставою для створення в середині першого тисячоліття до н. е. перших рунічних знаків-символів, які існували в давнину на інкорпоруючому рівні розвитку на Алтаї. Розглядаються шумеро-тюркські лексичні відповідники ряду тюркських мов: давньотюркської, старокипчацької, сучасних кипчацьких (чуваської, казахської, киргизької, ногайської, кримськотатарської та ін.) і алтайських мов (хакаської, алтайської, тувинської, якутської), а також турецької та монгольської мов. Визначаються ареали поширення тамги-знаків, еквіполентних з шумерськими іконічними логограмами (Румунія (Асанчі, Омурчі)), Угорщина, південні межі лісостепової зони Східної Європи навколо Чорного (Мала Азія) і Каспійського морів, Сари-Арки Казахстану, Алтаю, Північної та Внутрішньої Монголії, Східного Туркестану).
Посилання
Amanzholov, A. S. (1974), «The Sumero-Turkic conformity and graphic logograms», Sprache, Geschichte und Kultur der Altaischen Völker [«Šumero-türkskije sootvetstvija i izobrazitelnyje logogrammy», Sprache, Geschichte und Kultur der Altaischen Völker], Berlin, pp. 65–71.
Amanzholov, A. S. (1959), Issues of dialectology and the history of the Kazakh language [ Voprosy dialektologii i istorii kazakhskogo jazyka], Alma-Ata, vol. 1, 296 p.
Ahmanova, O. S. (1966), Dictionary of linguistic terms [ Slovar’ lingvisticheskikh terminov], Sovetskaja enciklopedija, Moscow, 608 p.
Baski, Imre, (1997), Tamgas and ethnic names (contribution tamga-signs in the ethnogenesis of the Tatars) [ Tamgi i etnicheskije nazvanija (vklad tamgi-znakov v etnogeneze tatar)], Budapest, 214 s.
Boardman, J. (1998 [2001]), «Marks similar to tamgas on the seals of the Achaemenid», in : Olkhovskiy, V. S. «Tamga (to the mark function)», Historical and Archaeological Almanac [«Tamgoobraznyje znaki na ahemenidskih pechatiakh», v : Olkhovskiy, V. S. «Tamga (k funkcii znaka)», Istoriko-arkheologicheskij al’manakh], Armavir, [2001], No. 7, pp. 75–86.
Varga, Domokosh (1985), Ancient East: at the beginning of the history of writing (transl. from the Hung. lang. [Drevnij Vostok : u nachal istorii pis’mennosti], Budapest, 217 p.
Djakonov, I. M. (1990), «Writing», Linguistic Encyclopedic Dictionary [«Pismo», Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’], Sov. Enciklopedija, Moscow, p. 378.
Djakonov, I. M. (1954), «On the languages of ancient Front Asia», Topics in the study of language [«O jazykah drevnej Perednej Azii», Voprosy jazykoznanija], Moscow, No. 5, pp.47–51.
Nadeliaev, V. M. etc (eds.) (1969), Old Turkic Dictionary: Institute of Linguistics of the Academy of Sciences of the USSR [ Drevnetiurkskij slovar’: red. V. M. Nadeliaev i dr., In-t jazykoznanija AN SSSR], Nauka, Leningrad, 677 p.
Kleshev, V. A. (2011), Folk religion of Altaians : yesterday, today [ Narodnaja religija altajcev : vchera, segodnia], G. G. Vysockoj, Gorno-Altajsk, 246 p.
Kondratov, A. M. (1990) «Pictography», Linguistic Encyclopedic Dictionary [«Piktografija», Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’], Sov. Enciklopedija, Moscow, p. 374.
Levin, G. G. (2000), Old Turkic language (morphology) [ Drevnetiurkskij jazyk (morfologija)], JaGU, Yakutsk, 58 p.
Perle, H. (1975), A study of the ethnogenesis of the Mongol tribes by exploring their clan symbols (in Mongolian lang.) [Issledovanije etnogeneza mongolskih plemen putem izuchenija ikh klanovykh oboznachenij], Ulaanbaatar, 243 p.
Labat, R., Malbran-Labat, F. (1948), Manuel D’épigraphie Akkadienne (Signes, Syllabaire, Idéogrammes), Paris, (manuscript), 348 p.
Severjanov, S. (1922), Sinai Psalter : Glagolitic monument of XI century [ Sinajskaja psaltyr’ : glagolicheskij pamiatnik XI veka], Petrograd, 77 p.
Solomonik, E. I. (1959), «Sarmatian signs» of Northern Black Sea Area [«Sarmatckije znaki» Severnogo Prichernomorja], Kiev, 97 p.
Su bej, Haj (1994), Petroglyphs of Xinjiang [ Sintszjan janhua (Petroglify Sintszjana)], Urumqi, 467 p.
Gudava, Tengiz (2007–2016), Before and after the Bible. Sumerian-Russian Dictionary: in 2 vol. [ Do I posle Biblii. Šumero-russkij slovar’: v 2 t.], URL : http://www.netslova.ru/gudava/sumer/dictionary.html
Tuna, Osman (1997), «Šümer ve Türk Dillerinin Tarihȋ ilgisi ve Türk Dilinin Yaşi Meselesi», Türk Dil Kurumu Yayinlan, Ankara, pp. 5–21.
Tolstov, S. P. (1948), The ancient Khorezm : Experience the historical and archaeological research [Drevnij Horezm : Opyt istoriko-arkheologicheskogo issledovanija], Moscow, 76 p.
Trijarski, E. I. (1975), «Tamgas Turkic tribes from Bulgaria», UAJG [«Tamgi türkskikh plemen iz Bolgarii», UAJG], No. 47, pp. 189–200.
Filonenko, V. I. (1928), Tamgas from Tatar cemeteries of Yevpatoria [ Tamgi tatarskih kladbish g. Evpatorii], Simferopol, 22 p.
Hommel, Fritz (1926), Ethnologie und Geographie des alten Orients, München, 22 p.
Ktb — Zholdasbekov, M. et al. (2006), «A large inscription in honor of Kul-Tegin», Atlas of Orkhon monuments [«Bolshaja nadpis’ v chest Kül-tegina», Atlas Orhonskih pamiatnikov], Kultegin, Astana, pp. 117–204.
Eckmann, Janos (2005), Çağatayca el kitabi, Ankara, 256 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
