DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4558.2016.25.80155

ІКОНІЧНІ ЛОГОГРАМИ ШУМЕР І ТАМГА-ЗНАКИ, ПЕТРОГЛІФИ ЄВРАЗІЙСЬКИХ КОЧІВНИКІВ

А. К. КАИРЖАНОВ

Анотація


У статті досліджуються шумерські іконічні логограми (архаїчної (Ša) і класичної (Ša) епох) і їх безпосередні запозичення в Ассирії (As); зіставляються і порівнюються з тамга-знаками і петрогліфами євразійських кочівників з метою визначити не ідентичність, а еквіполентність знаків. Ці зіставлення відбивають найдавніші сліди акультурації між автохтонним населенням південних регіонів Месопотамії та прибульцями, ймовірно, кенгеру, які проникли сюди з північного сходу, з іранського плато Центральної Азії, та змішалися з автохтонним населенням. В роботі розглядаються слідства та наслідки акультурації між осілими та кочовими народами до завоювання південної частини Дворіччя акадцями. Слідства та наслідки акультурації проявляються, перш за все, у схожості образотворчих логограм шумерів з тамга-знаками кочівників Євразії. Підтверджується гіпотеза про те, що інформація в Євразії передавалася в широтному напрямку, але в меншій мірі меридіанами, що призводило до розвитку різних систем письма: складового й алфавітного на Заході і в Центральній Азії, та ієрогліфічного на Сході. У роботі розглядається проблема близькості мовного ладу шумерів з мовами урало-алтайської мовної сім’ї. Це стосується близькості цих мов: у них загальний аглютинативний лад і ідентичні фонетичні процеси. При порівнянні шумерських образотворчих логограм з тамга-знаками виявляється «зерно» першого значення цих знаків, що могло бути підставою для створення в середині першого тисячоліття до н. е. перших рунічних знаків-символів, які існували в давнину на інкорпоруючому рівні розвитку на Алтаї. Розглядаються шумеро-тюркські лексичні відповідники ряду тюркських мов: давньотюркської, старокипчацької, сучасних кипчацьких (чуваської, казахської, киргизької, ногайської, кримськотатарської та ін.) і алтайських мов (хакаської, алтайської, тувинської, якутської), а також турецької та монгольської мов. Визначаються ареали поширення тамги-знаків, еквіполентних з шумерськими іконічними логограмами (Румунія (Асанчі, Омурчі)), Угорщина, південні межі лісостепової зони Східної Європи навколо Чорного (Мала Азія) і Каспійського морів, Сари-Арки Казахстану, Алтаю, Північної та Внутрішньої Монголії, Східного Туркестану).


Ключові слова


логограми; петрогліфи; тамги-знаки; шумери; кенгеру.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Amanzholov, A. S. (1974), «The Sumero-Turkic conformity and graphic logograms», Sprache, Geschichte und Kultur der Altaischen Völker [«Šumero-türkskije sootvetstvija i izobrazitelnyje logogrammy», Sprache, Geschichte und Kultur der Altaischen Völker], Berlin, pp. 65–71.

Amanzholov, A. S. (1959), Issues of dialectology and the history of the Kazakh language [ Voprosy dialektologii i istorii kazakhskogo jazyka], Alma-Ata, vol. 1, 296 p.

Ahmanova, O. S. (1966), Dictionary of linguistic terms [ Slovar’ lingvisticheskikh terminov], Sovetskaja enciklopedija, Moscow, 608 p.

Baski, Imre, (1997), Tamgas and ethnic names (contribution tamga-signs in the ethnogenesis of the Tatars) [ Tamgi i etnicheskije nazvanija (vklad tamgi-znakov v etnogeneze tatar)], Budapest, 214 s.

Boardman, J. (1998 [2001]), «Marks similar to tamgas on the seals of the Achaemenid», in : Olkhovskiy, V. S. «Tamga (to the mark function)», Historical and Archaeological Almanac [«Tamgoobraznyje znaki na ahemenidskih pechatiakh», v : Olkhovskiy, V. S. «Tamga (k funkcii znaka)», Istoriko-arkheologicheskij al’manakh], Armavir, [2001], No. 7, pp. 75–86.

Varga, Domokosh (1985), Ancient East: at the beginning of the history of writing (transl. from the Hung. lang. [Drevnij Vostok : u nachal istorii pis’mennosti], Budapest, 217 p.

Djakonov, I. M. (1990), «Writing», Linguistic Encyclopedic Dictionary [«Pismo», Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’], Sov. Enciklopedija, Moscow, p. 378.

Djakonov, I. M. (1954), «On the languages of ancient Front Asia», Topics in the study of language [«O jazykah drevnej Perednej Azii», Voprosy jazykoznanija], Moscow, No. 5, pp.47–51.

Nadeliaev, V. M. etc (eds.) (1969), Old Turkic Dictionary: Institute of Linguistics of the Academy of Sciences of the USSR [ Drevnetiurkskij slovar’: red. V. M. Nadeliaev i dr., In-t jazykoznanija AN SSSR], Nauka, Leningrad, 677 p.

Kleshev, V. A. (2011), Folk religion of Altaians : yesterday, today [ Narodnaja religija altajcev : vchera, segodnia], G. G. Vysockoj, Gorno-Altajsk, 246 p.

Kondratov, A. M. (1990) «Pictography», Linguistic Encyclopedic Dictionary [«Piktografija», Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’], Sov. Enciklopedija, Moscow, p. 374.

Levin, G. G. (2000), Old Turkic language (morphology) [ Drevnetiurkskij jazyk (morfologija)], JaGU, Yakutsk, 58 p.

Perle, H. (1975), A study of the ethnogenesis of the Mongol tribes by exploring their clan symbols (in Mongolian lang.) [Issledovanije etnogeneza mongolskih plemen putem izuchenija ikh klanovykh oboznachenij], Ulaanbaatar, 243 p.

Labat, R., Malbran-Labat, F. (1948), Manuel D’épigraphie Akkadienne (Signes, Syllabaire, Idéogrammes), Paris, (manuscript), 348 p.

Severjanov, S. (1922), Sinai Psalter : Glagolitic monument of XI century [ Sinajskaja psaltyr’ : glagolicheskij pamiatnik XI veka], Petrograd, 77 p.

Solomonik, E. I. (1959), «Sarmatian signs» of Northern Black Sea Area [«Sarmatckije znaki» Severnogo Prichernomorja], Kiev, 97 p.

Su bej, Haj (1994), Petroglyphs of Xinjiang [ Sintszjan janhua (Petroglify Sintszjana)], Urumqi, 467 p.

Gudava, Tengiz (2007–2016), Before and after the Bible. Sumerian-Russian Dictionary: in 2 vol. [ Do I posle Biblii. Šumero-russkij slovar’: v 2 t.], URL : http://www.netslova.ru/gudava/sumer/dictionary.html

Tuna, Osman (1997), «Šümer ve Türk Dillerinin Tarihȋ ilgisi ve Türk Dilinin Yaşi Meselesi», Türk Dil Kurumu Yayinlan, Ankara, pp. 5–21.

Tolstov, S. P. (1948), The ancient Khorezm : Experience the historical and archaeological research [Drevnij Horezm : Opyt istoriko-arkheologicheskogo issledovanija], Moscow, 76 p.

Trijarski, E. I. (1975), «Tamgas Turkic tribes from Bulgaria», UAJG [«Tamgi türkskikh plemen iz Bolgarii», UAJG], No. 47, pp. 189–200.

Filonenko, V. I. (1928), Tamgas from Tatar cemeteries of Yevpatoria [ Tamgi tatarskih kladbish g. Evpatorii], Simferopol, 22 p.

Hommel, Fritz (1926), Ethnologie und Geographie des alten Orients, München, 22 p.

Ktb — Zholdasbekov, M. et al. (2006), «A large inscription in honor of Kul-Tegin», Atlas of Orkhon monuments [«Bolshaja nadpis’ v chest Kül-tegina», Atlas Orhonskih pamiatnikov], Kultegin, Astana, pp. 117–204.

Eckmann, Janos (2005), Çağatayca el kitabi, Ankara, 256 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Аманжолов А. С. Шумеро-тюркские соответствия и изобразительные логограммы / А. С. Аманжолов // Sprache, Geschichte und Kultur der Altaischen Völker. — Berlin, 1974. — S. 65–71.

Аманжолов А. С. Вопросы диалектологии и истории казахского языка / А. С. Аманжолов. — Алма-Ата, 1959. — Ч. 1. — 296 с.


Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 608 с.


Баски, Имре. Тамги и этнические названия (вклад тамги-знаков в этногенезе татар) / Имре Баски. — Будапешт, 1997. — 214 с.


Boardman J. Тамгообразные знаки на ахеменидских печатях, 1998 // Ольховский В. С. Тамга (к функции знака) // Историко-археологический альманах. — Армавир, 2001. — № 7. — С. 75–86.


Варга Д. Древний Восток: у начал истории письменности / пер. с венг. яз. ; Домокош Варга. — Будапешт, 1985. — 217 с.


Дьяконов И. М. Письмо / И. М. Дьяконов // Лингвистический энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 378.


Дьяконов И. М. О языках древней Передней Азии / И. М. Дьяконов // Вопросы языкознания. — М., 1954. — № 5. — С. 47–51.


Древнетюркский словарь / [ред. В. М. Наделяев и др.; Ин-т языкознания АН СССР]. — Л. : Наука, 1969. — 677 с.


Клешев В. А. Народная религия алтайцев : вчера, сегодня / В. А. Клешев. — Горно-Алтайск : Г. Г. Высоцкой, 2011. — 246 с.


Кондратов А. М. Пиктография / А. М. Кондратов // Лингвистический энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 374.


Левин Г. Г. Древнетюркский язык (Морфология). — Якутск : Изд-во ЯГУ, 2000. — 58 c.


Перле Х. Исследование этногенеза монгольских племен путем изучения их клановых обозначений (на монг. языке) / Х. Перле. — Улан-Батор, 1975. — 243 с.


Labat R. Manuel D’épigraphie Akkadienne (Signes, Syllabaire, Idéogrammes) / Labat René, Malbran-Labat Florence. — Paris, 1948 (manuscript). — 348 p.


Северьянов С. Синайская псалтырь : глаголический памятник XI века / C. Северьянов. — Петроград, 1922. — 77 с.


Соломоник Э. И. «Сарматские знаки» Северного Причерноморья / Э. И. Соломоник. — Киев, 1959. — 97 с.


Су бей Хай. Синьцзянь яньхуа (Петроглифы Синьцзяна) (на китайском языке). — Урумчи, 1994. — 467 с.


Гудава Т. До и после Библии. Шумеро-русский словарь : в 2 ч. / Тенгиз Гудава. [Электронный ресурс]. — URL : http://www.netslova.ru/gudava/sumer/dictionary.html


Tuna O. Šümer ve Türk Dillerinin Tarihȋ ilgisi ve Türk Dilinin Yaşi Meselesi / Osman Tuna // Türk Dil Kurumu Yayinlan. — Ankara, 1997. — S. 5–21.


Толстов С. П. Древний Хорезм : Опыт историко-археологического исследования. — М., 1948. — 76 c.


Триярский Э. И. Тамги тюркских племён из Болгарии / Э. И. Триярский // UAJG. — 1975. — № 47. — С. 189–200.


Филоненко В. И. Тамги татарских кладбищ г. Евпатории / В. И. Филоненко. — Симферополь, 1928. — 22 с.


Хоммель Ф. Ethnologie und Geographie des alten Orients / Ф. Хоммель. — München, 1926. — 22 S.


Ktb — Жолдасбеков М. Большая надпись в честь Кюль-тегина / М. Жолдасбеков и др. // Атлас Орхонских памятников. — Астана : Kultegin, 2006. — С. 117–204.


Eckmann J. Çağatayca el kitabi / Janos Eckmann. — Ankara, 2005. — 256 c.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2307-4558 (Print)

ISSN 2414-9489 (Online)