Подання

Надсилання статей

Вже маєте Ім'я користувача/Пароль для видання Мова?
Увійдіть на сайт

Потрібні Ім'я користувача/Пароль?
Зареєструйтеся

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх подань необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

 

Керівництва для авторів

                                Вимоги до оформлення статей

Текст статті повинен відповідати обсягу, змісту, структурі та іншим вимогам, що пред'являються до статей у спеціалізованих журналах і збірниках. Слід враховувати Постанову №7-05 / 1 від 15.01.2003 Президії ВАК "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України". До друку приймаються статті, що відповідають вимогам МОН України і включають такі елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями; аналіз основних досліджень і публікацій, присвячених даній проблемі, на які спирається автор; виділення невирішених проблем, яким присвячена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Технічні вимоги: обсяг – не менше 7 сторінок формату А4. Текст повинен бути набраний у редакторі MS Word для Windows у форматі rtf / doc / docx шрифтом Times New Roman (кегль 14, інтервал 1,5; всі береги по 2 см, абзацний відступ – 1 см). Переноси не розставляються. Обов'язковим є використання неусувного пробілу (опція Shift + Ctrl ... + Пробіл (з легким запізненням)) між ініціалами (В. В. Виноградов), в інших скороченнях (т. 1; зб. статей; акад. Ягич) і позиції сполуки небуквеного та буквеного знаків (I пол. XIX ст .; 320 с .; С. 29–37; Вип. 15; № 3 і под.). Щоб уникнути зайвих пробілів, набір тексту рекомендуємо здійснювати із включеним вікном показу прихованих знаків ¶. У російських текстах вживання букви Ё / ё є обов'язковим. Посилання на цитовані та згадувані праці виконуються у квадратних дужках із зазначенням номера джерела зі складеного за алфавітом списку літератури, а при необхідності і номера тому і сторінки. Напр .: [8] – одне джерело без конкретизації сторінок; [2; 3; 10] – три джерела в комплексному посиланні без конкретизації сторінок; [2, с. 181–184] – одне однотомне джерело з конкретизацією сторінок, на яких представлено цитований або згадуваний матеріал; [7, т. 2, с. 36] – одне багатотомне джерело з конкретизацією тому і сторінки; [2, с. 181–184; 4; 7, т. 2, с. 36] – змішаний варіант у комплексному посиланні. Між числами в будь-якій частині рукопису необхідно ставити не дефіс, а тире, однак прогалини в цьому випадку слід прибирати. Напр.: у XIX–XX ст.; С. 25–33; [6, с. 187–188].

Літературу слід набирати в тому ж режимі, що і текст, і розташовувати після статті в алфавітному порядку. Оформлення кожної позиції проводиться відповідно до стандарту, прийнятому в Україні у 2006 р.: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 з подальшими уточненнями. Стандарт є у вільному доступі в Інтернеті. Основні зауваження: 1) якщо джерело має кілька авторів, спочатку вказується курсивом прізвище та ініціали першого автора, потім назва з можливою жанровою приналежністю, інформацією про організацію-видавця, редактора, перекладача; після однієї косої лінії (/) перераховуються ініціали та прізвища першого автора і співавторів. Дані про видавництво та сторінки вказуються у звичній стандартній формі з постановкою тире після кожної значущої позиції (на відміну від російського стандарту, в якому тире опускаються). Якщо книга має більше 4-х авторів, вказується тільки її назва. При цьому косим курсивом пишеться назва на початку рядка після номера джерела. 2) При описі електронного джерела обов'язковим після авторства і назви є така модель інформації: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // .. або [Електронний ресурс]. – URL: http: // .. Приклади дивіться у доданих зразках.

Безпосередньо після списку літератури слід представити другий список літератури латиницею, виконаний «Гарвардським стилем» (Harvard style). Якщо бібліографічне джерело написано мовою, що використовує не латинську графіку, всі назви слід перекласти англійською мовою, а у квадратних дужках подати транслітерований варіант назви. Цей розділ називається References. Його слід набирати кеглем 12. Транслітерація проводиться за допомогою Інтернету в онлайн-режимі шляхом набору адреси: translit.net. Джерела зі списку літератури, передані латинською графікою, подаються в References «Гарвардським стилем» (Harvard style), на відміну від першого списку літератури, в якому використаний український ГОСТ. Зразки наведено нижче. Для обліку міжнародними наукометричними системами індексу цитування джерела, на яке посилається автор статті, важливо використовувати вже наявний переклад назви цього джерела англійською мовою, якщо такий є. Наприклад, слід використовувати переклад англійською мовою анотації до джерела, англійську назву журналу на його сайті, іншу інформацію, наявну в Інтернеті та ін.

Назва статті при оформленні прив'язана до докладних даних про автора і анотацій трьома мовами.

На першому рядку першої сторінки вказується інформаційний код статті за системою УДК / UDC (універсальний десятковий кодифікатор) кеглем 14. При відсутності досвіду просимо звертатися до науково-бібліографічних відділів наукових бібліотек. Усі дані системи УДК зараз є у вільному доступі в Інтернеті. Просимо не переписувати УДК з аналогічних статей. Виправлення займає у редактора більше часу, ніж привласнення потрібного коду при його відсутності.

Другий рядок – ПРІЗВИЩЕ, ім'я, по батькові / ПРІЗВИЩЕ, ім'я, – залежно від національних традицій, мовою тексту статті напівжирним шрифтом TNR кеглем 14.

Третій і кілька наступних рядків – дані про автора кеглем 12 через інтервал 1,0 на мові тексту статті: науковий ступінь, наукове звання, посада, місце роботи, адреса установи, місто та країна, в яких знаходиться репрезентована вченим установа, телефони із зазначенням міжнародного та, при необхідності, міжміського коду; електронна адреса для зв'язку з автором; ORCID ID (міжнародний ідентифікатор науковця, завдяки якому для підрахунку його рейтингу враховуються його публікації, виконані будь-якою графікою), інші індекси, якщо вони є. Отримати особистий ORCID ID можна шляхом реєстрації на сайті ORCID.

Після цього напівжирним шрифтом кеглем 14 прописними буквами НАЗВА СТАТТІ мовою тексту статті. Нижче – Анотація мовою тексту статті обсягом від 120 до 250 слів (не більше 2000 знаків). Після закінчення анотації – Ключові слова: від 4 до 7.

Дані про автора і анотації російською (для статей українською або англійською мовою) або українською (для статей російською або англійською мовою), а також англійською мовою (для статей на будь-якій мові, крім англійської) розміщуються після розділу References. Особливу увагу просимо приділяти тексту обов'язкової англійської анотації (Summary). Це повинен бути не інтернетівський, а професійний переклад.

Анотація повинна повністю відображати зміст статті, але у скороченому варіанті. Структура авторської анотації повторює структуру статті і містить такі пункти: об’єкт (Object), предмет (Subject), мета роботи (Purpose); метод або методологію проведення дослідження (Methodology); результат роботи (Finding); галузь застосування результатів (Practical value); висновки (Results). Така структура анотації усуває проблеми підготовки текстів для реферативного журналу «Джерело».

Ключові слова (українською, російською та англійською) повинні бути лаконічними, відображати основні терміни, поняття і прізвища осіб: те, про що або про кого йдеться у статті. Це можуть бути слова і словосполучення. Друкуються після кожної анотації її мовою.

Якщо автор не володіє українською або російською мовою, редакція може взяти на себе додаткове навантаження з перекладу на ці мови розділів Анотація / Аннотация.

 

Зразки оформлення статей

І

УДК 811.161.2’282.36’367.6

 

ДЕЛЮСТО Марина Сергіївна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету; вул. Рєпіна, 12, м. Ізмаїл, 68600, Україна; тел.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ORCID ID: 0000-0001-9162-4131

ЧАСТИНИ МОВИ В ДІАЛЕКТНОМУ ТЕКСТІ

Анотація. Мета статті – продемонструвати особливості реалізації частин мови в діалектних текстах, записаних від носіїв української південнобесарабської говірки села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл. Предметом розгляду є проблема опису й функціонування частин мови в українських діалектах. Результатом вивчення цієї проблеми в українській новожитній південнобесарабській говірці села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл., що співіснує у межиріччі Дністра і Дунаю разом з говірками споріднених (російської, болгарської) та неспоріднених (румунської, гагаузької, албанської, циганської) мов, є доведення того, що діалектний макротекст – графічний аналог фонозаписів діалектного мовлення носіїв говірки – достовірне джерело інформації про функціонування граматичних класів слів. Становлячи певну завершеність, він уможливлює використання статистичних методів і накладання інваріантної наддіалектної моделі. Висновки: новими характеристиками реалізації частин мови у говірках є ядерність і периферійність, надлишковість (наявність елементів граматичної системи, не властивих літературному стандартові та іншим українським говіркам) і лакунарність (відсутність реалізації притаманних інваріантній наддіалектній моделі складників). Останню рису проаналізовано й в аспекті функціонування граматичних одиниць, що передбачає зіставлення парадигматичних рівнів (форм і значень) як у межах морфологічної системи говірки, так і між стратами.

Ключові слова: говірка, діалектний текст, частини мови, інваріантна наддіалектна модель, лакунарність, надлишковість.

 

Постановка проблеми. Здатність людини віддзеркалювати явища об’єктивної дійсності у процесі її пізнання й усвідомлення, розподіляти і класифікувати її явища виявляється досить рано і пов’язана із засвоєнням мови. <…>

Зв’язок проблеми з попередніми дослідженнями. В історії вітчизняної та зарубіжної лінгвістики існують різні погляди щодо розподілу слів за частинами мови: домінантно на підставі семантики – О. О. Потебня, Ш. Баллі та ін.; <…>

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливо доцільним видається опис частин мови в діалектному мовленні, адже упродовж тривалого часу <…>

Постановка завдання. Мета статті – <…>

Виклад основного матеріалу. Вивчення діалектного макротексту – графічного аналогу фонозаписів мовлення діалектоносіїв – уможливлює співвідношення реальної граматичної системи говірки з <…>

Висновки. Отже, в системі частин мови української говірки села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл. <…>

Перспективи подальших розвідок убачаємо в пошуку інших особливостей функціонування частин мови в слов’янських діалектах та в удокладненні описаних у статті явищ.

 

Література

  1. Атлас української мови : [в 3 т.]. – Т. 1. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. / [ред. тому І. Г. Матвіяс]. – К. : Наук. думка, 1984. – 498 с. – (391 карта) ; Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. / [ред. тому Я. В. Закревська]. – К. : Наук. думка, 1988. – 520 с. ; Т. 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. / [ред. тому А. М. Залеський, І. Г. Матвіяс]. – К. : Наук. думка, 2001. – 266 с. – (206 карт).
  2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. – К. : Вища школа, 1980. – 246 с.
  3. Глуховцева К. Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок / К. Д. Глуховцева. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 592 с.
  4. Гриценко П. Е.Грамматический портрет диалекта / П. Е. Гриценко // Исследования по славянской диалектологии. – 2013. – Вып. 16. – С. 9–36.
    1. Гриценко П. Ю. Текст як простір вияву діалектних явищ / П. Ю. Гриценко // Збірник лінгвістичних праць : до 60-річчя проф. О. А. Колесникова. – Ізмаїл : ІДГУ, 2000. – С. 9–15.
    2. Добош В. І. Синтаксис південнокарпатських українських говорів (прийменникові конструкції) / В. І. Добош. – Ужгород : Ужг. держ. ун-т, 1977. – 48 с.
    3. Дроздовский В. П. Украинские говоры Бессарабского Приморья (на материале обследования Саратского, Татарбунарского и Белгород-Днестровского районов Одесской области) : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 661 / В. П. Дроздовский. – К., 1962. – 27 с.
    4. Железняк Н. Г. Предложные конструкции в украинских восточнополесских говорах : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.02 / Н. Г. Железняк. – К., 1989. – 17, [1] с.
    5. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови / Федот Трохимович Жилко. – [2-е вид. перероб.]. – К. : Радянська школа, 1966. – 307 с.
    6. Зінчук Р. С. Словозміна іменників у західнополіських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Р. С. Зінчук. – Луцьк, 2010. – 20 c.
    7. Зубрицька М. І. Відмінювання іменників неповної числової парадигми у говірках бойківсько-закарпатського порубіжжя / М. І. Зубрицька // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. – К., 2007. – Вип. 3. – Кн. 2. – С. 220–226.
    8. Колесников А. О. Морфологія українських південнобесарабських говірок : генеза і динаміка : [монографія]; відп. ред. П. Ю. Гриценко. – Ізмаїл : СМИЛ, 2015. – 676 с.
    9. Костюшкина Г. М. Категоризация и психомеханика языка / Г. М. Костюшкина // Studia Linguistica Cognitiva. – 2006. – Вып. 1. – С. 222–239.
    10. Мукан А. М. Украинские наддунайские говоры. Фонетико-грамматические особенности : автореф. дисс. … канд. филол. наук  : 661 / А. М. Мукан. – К., 1961. – 16 с.
    11. Рябець Л. В. Словозміна іменника в говірках центральнополісько-середньонадніпрянської суміжності : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. В. Рябець. – К., 1999. – 17 [1] с.

References

  1. Atlas of the Ukrainian language (1984–2001) [Atlas ukrajins'koji movy], Naukova dumka, Kyiv, V. 1, 498 p.; V. 2., 520 p.; V. 3., 266 p.
  2. Bevzenko, S. P. (1980), The Ukrainian dialectology [Ukrajins'ka dіalektologіja], Vishha shkola, Kyiv, 246 p.
  3. Hlukhovceva, K. D. (2005), The dynamics of the Ukrainian East-Slobozhanshyna dialects [Dynamіka ukrajins'kykh shіdnoslobozhans'kykh hovіrok], Alma-mater, Lugansk, 592 p.
  4. Hrytsenko, P. Yu. (2013), “The grammatical portrait of a dialect” [“Grammaticheskij portret dialekta”], Studies in Slavic Dialectology, No. 13, pp. 9–36.
  5. Hrytsenko, P. Yu. (2000), “The text as a space of dialectal phenomena realization”, The Digest devoted to the 60-th prof. Kolesnikov anniversary [“Tekst jak prostіr vyjavu dіalektnykh javyshh”, Zbіrnyk lіngvіstychnyh prac' : do 60-rіchcha prof. O. A. Kolesnykova], ІDGU, Іzmail, pp. 9–15.
  6. Dobosh, V. I. (1977), The syntax of the Ukrainian South-Carpathian dialects [Syntaksys pіvdennokarpats'kykh ukrajins'kykh hovorіv], UDU, Uzhgorod, 48 p.
  7. Drozdovskij, V. P. (1962), The Ukrainian dialects of the Bessarabia Seaside : Author's thesis [Ukrainskie govory Bessarabskogo Primor'ja : avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 27 p.
  8. Zhelezniak, N. G. (1989), Preposition constructions in the Ukrainian East-Polissia Dialects : Author's thesis [Predlozhnye konstrukcii v ukrainskikh vostochnopolesskikh govorah : avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 17 p.
  9. Zhylko, F. T. (1966), Sketches in Ukrainian Dialectology [Narysy z dіalektologіji ukrajins'koji movy], Radians'ka shkola, Kyiv, 307 p.
  10. Zіnchuk, R. S. (2010), Noun word-changing in West-Polissia dialects : Author's thesis [Slovozmіna іmennikіv u zahіdnopolіs'kikh hovіrkakh : avtoref. dys. ... kand. fіlol. nauk], Luck, 20 p.
  11. Zubrycka, M. І. (2007), “Word-changing of nouns with incomplete number paradigms in dialects of contiguous areas of Bojkivschyna and Zakarpattya”, Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University [“Vіdmіniuvannia іmennykіv nepovnoji chyslovoji paradygmy u hovіrkakh bojkіvs'ko-zakarpats'kogo porubіzhzhia”, Naukovyj chasopys Nacіonal'nogo pedagogіchnogo unіversytetu іmenі M. P. Dragomanova], Kyiv, vol. 3, part 2, pp. 220–226.
  12. Kolesnykov, A. O. (2015), The morphology of Ukrainian South-Bessarabia dialects : origin and dynamics [Morfolohіja ukrajins'kykh pіvdennobesarabs'kykh hovіrok : geneza і dynamіka : monohrafіja], SMIL, Іzmail, 676 p.
  13. Kostiushkina, G. M. (2006), “Language categorization and psychemechanics” [“Kategorizacija i psikhomekhanika jazyka”], Studia Linguistica Cognitiva, Vol. 1, pp. 222–239.
  14. Mukan, A. M. (1961), The Ukrainian Higher Danube dialects. Phonetic and grammatical peculiarities : Author's thesis [Ukrainskie naddunajskie govory. Fonetiko-grammaticheskie osobennosti: avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 16 p.
  15. Ryabets, L. V. (1999), Word-changing in local dialects of contiguous areas of Central Polissia and Middle Dnieper : Author's thesis [Slovozmіna іmennyka v hovіrkakh central'nopolіs'ko-seredn'onaddnіprians'koji sumіzhnostі : avtoref. dis. … kand. fіlol. nauk], Kyiv, 17 p.

 

ДЕЛЮСТО Марина Сергеевна,

кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Измаильского государственного гуманитарного университета; ул. Репина, 12, г. Измаил, 68600, Украина; тел.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ORCID ID: 0000-0001-9162-4131

ЧАСТИ РЕЧИ В ДИАЛЕКТНОМ ТЕКСТЕ

Аннотация. Цель статьи – показать особенности реализации частей речи в диалектных текстах, записанных от носителей украинского южнобессарабского говора села Шевченково Килийского р-на Одесской обл. Предметом рассмотрения является проблема описания и функционирования частей речи в украинских диалектах. Результатом изучения этой проблемы в украинской новожильческой южнобессарабской частной диалектной системе (ЧДС) с. Шевченково Килийского р-на Одесской обл., которая сосуществует в междуречье Днестра и Дуная вместе с говорами родственных (русского и болгарского) и неродственных (румынского, гагаузского, албанского, цыганского) языков, является доказательство того, что диалектный макротекст – графический аналог фонозаписей диалектной речи носителей ЧДС – достоверный источник информации о функционировании грамматических классов слов. Составляя определённую завершённость, он делает возможным использование статистических методов и наложения инвариантной наддиалектной модели. Выводы: новыми характеристиками реализации частей речи в говорах являются ядерность и периферийность, избыточность (наличие элементов грамматической системы, не свойственных литературному стандарту и другим украинским говорам) и лакунарность (отсутствие реализации присущих инвариантной наддиалектной модели составляющих). Последняя характеристика анализируется и в аспекте функционирования грамматических единиц, который предусматривает сопоставление парадигматических уровней (форм и значений) как в пределах морфологической системы говора, так и между стратами.

Ключевые слова: частная диалектная система, диалектный текст, части речи, инвариантная наддиалектная модель, лакунарность, избыточность.

Maryna S. DELYUSTO,

PhD (Philology), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Chair, Izmail State Humanities University; 12 Repin str., Izmail, 68600, Ukraine; tel.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ID ORCID: 0000-0001-9162-4131

PARTS OF SPEECH IN THE DIALECTAL TEXT

Summary. The object of the article is the problem of the description and functioning of parts of speech in the Ukrainian dialects. The subject of this study is the specificity of parts of speech realization in dialects. The purpose of the article is to investigate the peculiarities of parts of speech functioning in dialectal macro texts of the Ukrainian steppe dialect spoken in the v. Shevchenkove, Kiliya district, Odessa region, spread in the multi-lingual and multi-dialectal area between the Danube and the Dniester rivers. The author gives reasons for the necessity to apply dialectal text as a source of the linguistic information, highlights its peculiarities, distinguishes central and peripheral morphological phenomena of the dialect system on the basis of frequency of occurrence; identifies functional lacunas as specific markers of dialectal morphology. Methodology comprises of such methods and procedures of dialectal analysis as: statistical method for establishing central and peripheral morphological phenomena of the dialect grammatical system; an invariant overdialectal model which is devised and employed innovationally for a consistent description of all the parts of speech of the dialect and allow revealing of functional lacunas and superfluity. The latter are finding of research. The practical value of the investigation is to use the suggested tools of the morphological level description for analysis of other Ukrainian dialects.

Key words: dialect, dialectal text, parts of speech, invariant overdialectal model, functional lacunas, superfluity.

ІІ

УДК [811.161.1+811.162.1]’367.625:[116+159.946.2]

СТЕПАНОВ Евгений Николаевич,

доктор филологических наук, зав. кафедрой русского языка Одесского национального университета имени И. И. Мечникова; Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058, Украина; тел.: +38 (048) 7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; ORCID ID: 0000-0002-5441-9822

ГЛАГОЛЫ ДВИЖЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ СЛАВЯНСКИХ ЯЗЫКАХ

Аннотация. Цель статьи – описать результаты сопоставительного исследования групп глаголов движения в славянских языках. Объект анализа – системы глаголов движения в русском, украинском, польском, чешском, верхнелужицком языках, а также результаты эволюции этой системы в современных болгарском, сербском и хорватском языках. Предмет исследования – состав, семантические и грамматические особенности бесприставочных глаголов движения несовершенного вида, которые различаются по признаку однонаправленности / неоднонаправленности движения. Определены различия в функционировании глаголов движения в указанных языках. В работе использованы методы семантического, грамматического, этимологических, сравнительного анализа, исторический и описательный методы. Результат исследования – выявленные различия в функционировании глаголов движения в синхронии и диахронии в восточнославянских, западнославянских и южнославянских языках. Обнаружены некоторые архаические черты довидовой славянской системы глаголов движения и следы семантической и грамматической эволюции этой системы.

Выводы. Меньше всего эволюции подверглись системы глаголов движения в восточнославянских и польском языках. Полное отсутствие противопоставления глаголов движения по признаку одно- /неоднонаправленности наблюдается в современных южнославянских языках. Отмечены две внутренние причины эволюции системы славянских глаголов движения: 1) дивергенция лексических значений этих глаголов в коррелятивных парах; 2) развитие продуктивного процесса корреляции пар бесприставочных и приставочных глаголов совершенного и несовершенного вида вместо бесприставочных глаголов однонаправленного и неоднонаправленного движения. Практическое применение результатов исследования возможно в решении вопроса оптимизации процессов обучения славянским языкам как иностранным, а также в фундаментальных исследованиях эволюции славянского глагола.

Ключевые слова: глаголы движения, славянские языки, однонаправленное и неоднонаправленное движение, категория вида в славянском глаголе, бесприставочные и приставочные глаголы.

 

В каждом языке имеется немало глаголов, предназначенных для сообщения о способах перемещения в пространстве. В большинстве современных славянских языков    <…>

3) Глаголы jet и jezdit, которые передают движение транспорта, в чешской речи не варьируются с глаголами jít и chodit, называющими движение с помощью ног. Русские же глаголы ехать и ездить могут варьироваться с глаголами идти и ходить в ситуации движения транспортного средства. В чешском можно только так: Auto jelo rychle. Jede tam tramvaj? В русском же наряду с: Машина ехала быстро. Туда едет трамвай? – можно и так: Машина шла быстро. Туда идёт трамвай?    <…>

В дальнейшем исследовании данной проблемы предполагается изучить и сопоставить современное состояние архаической системы глаголов движения в славянских территориальных и социальных диалектах, просторечии. Вполне вероятно, что в периферийных идиомах будут обнаружены новые факты, способные обогатить современное учение о славянских глаголах движения.

Литература

  1. Авилова Н. С. Вид глагола и семантика глагольного слова / Н. С. Авилова. – М. : Наука, 1976. – 328 с.
  2. Багдасарова Г. А. Глаголы движения как база словообразования в современном русском языке / Багдасарова Г. А., Телегин Л. А. // Актуальные проблемы русского словообразования. – Ташкент : Укитувчи, 1982. – С. 204–207.
  3. Валентинова Д. Online Czech – изучение чешского языка online. Урок 16. Глаголы движения [Электронный ресурс] / Дарья Валентинова. – URL : onlineczech.ru/node/403. – Время доступа : 12.08.2014.
  4. Гак В. Г. Асимметрия в языке / В. Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – С. 47.
  5. Леонидова М. А. Болгарско-русский словарь / М. А. Леонидова. – М. : Русский язык, 1980. – 520 с.
    1. Орлова Т. М. Семантична структура та лінгвостилістичні можливості назв руху в сучасній українській мові : дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Запорізький держ. ун-т. / Т. М. Орлова. – Запоріжжя, 1999. – 259 с.
    2. Русская грамматика : в 2 т. / [Академия наук СССР; Институт русского языка; ред. Н. Ю. Шведова]. – М. : Наука, 1980. – Т. 1. – 784 с.
    3. Словарь русского языка : в 4 т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. – М.: Русский язык, 1985–1988.
    4. Bogusławski A. Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski / Andrzej Bogusławski. – Warszawa : Wiedza powszechna, 1978. – 1184 s.
    5. Bojar B. Polskie czasowniki ruchu / Bożena Bojar // Polonica. – 1977. – # 3. – S. 98–139.

References

Avilova, N. S. (1976), Verb aspect and semantics of the verbal word [Vid glagola i semantika glagol'nogo slova], Nauka, Moscow, 328 p.

2.  Bagdasarova, G. A., Telegin L. A. (1982), "Verbs of movement as word formation base in the modern Russian language", Actual problems of Russian word formation [“Glagoly dvizhenija kak baza slovoobrazovanija v sovremennom russkom jazyke”, Aktual'nye problemy russkogo slovoobrazovanija], Ukituvchi, Tashkent, pp. 204–207.

3.   Valentinova, D. (2014), Online Czech. Lesson 16. Verbs of motion [Izuchenie cheshskogo jazyka online. Urok 16. Glagoly dvizhenija], available at : onlineczech.ru/node/403.

4. Gak, V. G. (1990), “The asymmetry in the language”, Linguistic Encyclopedic Dictionary [“Asimmetrija v jazyke”, Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’], Sov. enciklopedija, Moscow, p 47.

5. Leonidova, M. A. (1980), Bulgarian-Russian Dictionary [Bolgarsko-russkij slovar’], Russkij jazyk, Moscow, 520 p.

6. Orlova, T. M. (1999), Semantic Structure and Stylistic possibilities of titles of movement in the modern Ukrainian language: Thesis [Semantychna struktura ta linhvostylistychni mozhlyvosti nazv rukhu v suchasnij ukrajins’kij movi: dys. ... kahd. filol. nauk : 10.02.01], Zaporizhzhia State Univ., 259 p.

7. Shvedova, N. Yu., ed. (1980), The Russian grammar : in 2 vol. [Russkaja grammatika : vt., red. N. Yu. Shvedova], The USSR Academy of Sciences, Russian Language Institute, Nauka, Moscow, vol. 1, 784 p.

8. Ievgenieva, A. P., ed. (1985–1988), Dictionary of the Russian language : in 4 vol. [Slovar’ russkogo jazyka : vt., red. A. P. Ievgenieva], Russkij jazyk, Moscow.

9. Bogusławski, A. (1978), Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski, Wiedza powszechna, Warszawa, 1184 p.

10. Bojar, B. (1977), “Polskie czasowniki ruchu”, Polonica, Warszawa, No 3, pp. 98–139.

 

СТЕПАНОВ Євгеній Миколайович,

доктор філологічних наук, завідувач кафедри російської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, м. Одеса, 65058, Україна; тел.: +38 (048) 7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; ORCID ID: 0000-0002-5441-9822

 

ДІЄСЛОВА РУХУ В СУЧАСНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ

Анотація. Мета статті – описати результати зіставного дослідження груп дієслів руху в слов'янських мовах. Об’єктом аналізу є системи дієслів руху в російській, українській, польській, чеській, верхньолужицькій мовах, а також результати еволюції цих систем у сучасних болгарській, сербській і хорватській мовах. Предмет дослідження – склад, семантичні та граматичні особливості безпрефіксних дієслів руху недоконаного виду, які розрізняються за ознакою одно- / неодноспрямованого руху. Визначено відмінності функціонування таких дієслів у зіставлених мовах. У роботі використано методи семантичного, граматичного, етимологічного, порівняльного аналізу, історичний і описовий методи. Результатом дослідження є виявлені розбіжності у функціонуванні дієслів руху в синхронії та діахронії у східнослов’янських, західнослов’янських і південнослов’янських мовах. Викрито також деякі архаїчні риси довидової слов'янської системи дієслів руху та сліди семантичної і граматичної еволюції цієї системи.

Висновки. Найменше еволюції піддалися системи дієслів руху східнослов'янських і польсько

 

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.