Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Это представление раньше не было опубликовано и не направляется к рассмотрению редакциям других журналов (или в комментариях для редактора ниже даны необходимые пояснения).




  • Файл представления является документом в формате Microsoft Word, OpenOffice, RTF или WordPerfect.
  • Интернет-ссылки в тексте сопровождаются полными корректными адресами URL.
  • Текст соответствует требованиям к стилистике и библиографии, изложенным в Руководстве для авторов раздела "О журнале".
  • Если материал подается в рецензируемый раздел журнала, при оформлении файла представления были выполнены инструкции по Гарантий слепого рецензирования
  • Wymagania dotyczące artykułu

    Tekst artykułu musi odpowiadać objętości, treści, strukturze i innym wymogom do artykułów w specjalistycznych czasopismach (Wyższej Komisji Zaświadczania) i zbiorach. Należy brać pod uwagę Rozporządzenie Nr 7-05 / 1 z dnia 15.01.2003 Prezydiumu WKZ o podwyższeniu wymogów do fachowych publikacji, wniesionych do listy WKZ Ukrainy. Do druku przyjmują się artykuły, które odpowiadają wymogom WKZ i włączają takie niezbędne elementy: ogólne formulowanie problemu i jego związek z ważnymi naukowymi i praktycznymi zadaniami; analiza podstawowych badań i publikacji na ten temat, na które wspiera się autor; wydzielanie nierozwiązanych kwestii, którym jest poświęcony artykuł; formułowanie celu artykułu (problemu); referowanie głównego materiału badania z pełnym uzasadnieniem wyników badań naukowych; wnioski z tego badania i perspektywy dalszych badań w tym kierunku.

    Wymagania techniczne: objętość – nie mniej niż 7 stron formatu А4. Tekst powinien być napisany w MS Word dla Windows w formacie rtf / doc / docx czcionką Times New Roman (rozmiar 14, interlinia 1,5; wszystkie pola 2 cm, odstęp akapitu – 1 cm). Myślniki na końcu linii nie są potrzebne. Obowiązkowe jest użycie spacji niepodzielnej (opcja Shift+Ctrl…+Spacja (z lekkim opóźnieniem)) między inicjałami (V. Vinogradov), i innych skrótach (tzn. dz. artykułów; akad. Jagić) i pozycje połączenia nieliterowego i literowego znaków (I-sza poł. w. XIX; 320 s.; S. 29–37; Wyd. 15; № 3 i in.). Aby uniknąć wpisywania dodatkowych spacji polecamy korzystanie z włączonych ukrytych znaków – przycisk ¶. W tekstach po rosyjsku używanie litery Ё/ё jest niezbędne. Linki do cytowanych i wspominanych prac muszą być wykonywane w kwadratowych nawiasach określających numer źródła ze złożonego według alfabetu spisu literatury i, w razie potrzeby, zawierać numer tomu i stron. Na prz.: [8] – jedno źródło bez konkretyzacji stron; [2; 3; 10] – trzy źródła razem bez konkretyzacji stron; [2, s. 181–184] – jedno jednotomowe źródło z konkretyzacją stron, na których jest przedstawiony cytowany czy wspominany materiał; [7, t. 2, s. 36] – jedno wielotomowe źródło z konkretyzacją tomu i strony; [2, s. 181–184; 4; 7, t. 2, s. 36] – mieszany wariant w skomplikowanym linku. Między numerami w dowolnej części tekstu musi być nie znak „-”, a znak „–” , jednak spacje w tym przypadku należy usuwać. Na prz.: w ww. XIX–XX; S. 25–33; [6, s. 187–188].

    Literatura ukazuje się w tym samym trybie, co i tekst i znajduje się po artykule w porządku alfabetycznym. Każda pozycja jest wpisana zgodnie ze standardem przyjętym w Ukrainie w 2006 r..: ДСТУ 7_1_2006. Standard jest swobodnie dostępny w Internecie. Kluczowe uwagi: 1) jeśli źródło ma kilku autorów, najpierw wskazuje się skośną kursywą nazwisko i inicjały pierwszego autora, a następnie nazwa ewentualnej przynależności gatunkowej, informacja o drukarnie, redaktorze, tłumaczu; po ukośniku (/)wymieniają się inicjały i nazwisko pierwszego autora i współautorów. Dane na temat publikacji i stron wskazują się w zwykłej standardowej formie z myślnikiem po każdej znaczącej pozycji (w odróżnieniu od standardu rosyjskiego, gdzie pominięto myślniki). Jeśli książka ma ponad 4 autorów, wskazują tylko jej nazwę. Przy czym skośną kursywą pisze się nazwę na początku rządka po numerze źródła. 2) W opisie źródła sieciowego obowiązkowym po autorstwie i nazwie jest taki tryb podania informacji: [Źródło elektroniczne]. – Tryb dostępu do: http://....... lub [Źródło elektroniczne]. – URL: http://..  Przykłady są dalej.

    Bezpośrednio po spisie literatury trzeba przedstawić w transliteracji oficjalnej literami łacińskimi ten sam spis literatury pod tytułem References . Ten rodział piszę się rozmiarem 12. Transliteracja odbywa się za pośrednictwem Internetu w trybie on-line, na stronie: translit.net. Źródła ze spisu literatury, napisane alfabetem łacińskim, pozostają w References w wersji pierwotnej, lecz piszą się rozmiarem 12, tak jak i cały rozdział.

    Tytuł artykułu przywiązany jest do szczegółowych danych o autorze i adnotacji na trzech mowach.

    Na pierwszym rządku pierwszej strony wskazuje się informacyjny kod artykułu według systemu UKD (Uniwersalnej Klasyfikacji Dziesiętnej) rozmiarem 14. Jeśli Państwo robią to po raz pierwszy, prosimy zwracać się do naukowo-bibliograficznych działów bibliotek specjalizowanych. Cała informacja z systemu UKD teraz jest w wolnym dostępie w Internecie. Bardzo prosimy nie przepisywać UKD z analogicznych artykułów. Na naprawienie redaktor spędza więcej czasu, niż na przypisanie kodu w przypadku jego nieobecności.

    Drugi rządek – NAZWISKO, imię, imię ojca / NAZWISKO, imię, – w zależności od tradycji narodowych, w tym samym języku, co i tekst artykułu pogrubioną czcionką TNR rozmiarem 14.

    Trzeci i kilka kolejnych rządków – informacje o autorze rozmiarem 12 przez interlinię 1,0 w języku tekstu artukułu: stopień naukowy, tytuł, stanowisko, miejsce pracy, adres instytucji, miasta i kraju, które są reprezentowane przez naukowcę, adres e-mail dla komunikacji z autorem, telefon ze wskazaniem międzynarodowego i, przy konieczności, międzymiastowego kodu.

    Następnie pogrubioną czcionką rozmiaru 14 piszemy wielkimi literami TYTUŁ ARTYKUŁU w języku tekstu artukułu. Niżej – Adnotacja w języku tekstu artukułu wielkością od 120 do 250 słow (nie więcej niż 2000 znaków). Po zakończeniu adnotacji – Wyrazy kluczowe: od 4 do 7.

    Informacje o autorze i adnotacji w języku rosyjskim (dla artykułów w językach ukraińskim lub angielskim) albo ukraińskim (dla artykułów w językach rosyjskim lub angielskim), oraz w języku angielskim (dla artykułów w dowolnym języku, oprócz angielskiego) umieszczają się po rozdziele References. Szczególne uwagi prosimy udzielać tekstowi obowiązkowej adnotacji w języku angielskim (Summary). To musi być tłumaczenie nie z internetu, а profesjonalne tłumaczenie.

    Adnotacja musi w pełni odzwierciedlać treść artykułu, lecz w skróconym wariancie. Struktura autorskiej adnotacji powtarza strukturę artykułu i zawiera następujące elementy: - temat (Object), przedmiot (Subject), cel pracy (Purpose); - metoda lub metodologia przeprowadzenia badania (Methodology); - wynik pracy (Finding); - zakres stosowania wyników (Practical value); - wnioski (Results). Ta struktura adnotacji eliminuje problem w przygotowaniu streszczeń dla czasopiśma "Dzherelo".

    Wyrazy kluczowe (w językach ukraińskim, rosyjskim i angielskim) muszą być lakoniczne, odzwierciedlają podstawowe terminy, pojęcia i nazwiska osób, o których chodzi w artykule. To mogą być słowa i wyrażenia. Wpisują się po każdej adnotacji w tym samym języku.

    Jeśli autor nie mówi w języku ukraińskim lub rosyjskim, redakcja może przyjąć na siebie dodatkowe obciążenie z tłumaczenia na te języki rozdziałów Анотація / Аннотация.

     

    Wzorce artykułów

    І

    УДК [811.161.1+811.162.1]’367.625:[116+159.946.2]

    СТЕПАНОВ Евгений Николаевич,

    доктор филологических наук, зав. кафедрой русского языка Одесского национального университета имени И. И. Мечникова; Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058, Украина; тел.: +38(048)7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com

    ГЛАГОЛЫ ДВИЖЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ СЛАВЯНСКИХ ЯЗЫКАХ

    Аннотация. Цель статьи – описать результаты сопоставительного исследования групп глаголов движения в славянских языках. Объект анализа – системы глаголов движения в русском, украинском, польском, чешском, верхнелужицком языках, а также результаты эволюции этой системы в современных болгарском, сербском и хорватском языках. Предмет исследования – состав, семантические и грамматические особенности бесприставочных глаголов движения несовершенного вида, которые различаются по признаку однонаправленности / неоднонаправленности движения. Определены различия в функционировании глаголов движения в указанных языках. В работе использованы методы семантического, грамматического, этимологических, сравнительного анализа, исторический и описательный методы. Результат исследования – выявленные различия в функционировании глаголов движения в синхронии и диахронии в восточнославянских, западнославянских и южнославянских языках. Обнаружены некоторые архаические черты довидовой славянской системы глаголов движения и следы семантической и грамматической эволюции этой системы. Меньше всего эволюции подверглись системы глаголов движения в восточнославянских и польском языках. Полное отсутствие противопоставления глаголов движения по признаку одно- /неоднонаправленности наблюдается в современных южнославянских языках. Отмечены две внутренние причины эволюции системы славянских глаголов движения: 1) дивергенция лексических значений этих глаголов в коррелятивных парах; 2) развитие продуктивного процесса корреляции пар бесприставочных и приставочных глаголов совершенного и несовершенного вида вместо бесприставочных глаголов однонаправленного и неоднонаправленного движения. Практическое применение результатов исследования возможно в решении вопроса оптимизации процессов обучения славянским языкам как иностранным, а также в фундаментальных исследованиях эволюции славянского глагола.

    Ключевые слова: глаголы движения, славянские языки, однонаправленное и неоднонаправленное движение, категория вида в славянском глаголе, бесприставочные и приставочные глаголы.

     

    В каждом языке имеется немало глаголов, предназначенных для сообщения о способах перемещения в пространстве. В большинстве современных славянских языков    <…>

    3) Глаголы jet и jezdit, которые передают движение транспорта, в чешской речи не варьируются с глаголами jít и chodit, называющими движение с помощью ног. Русские же глаголы ехать и ездить могут варьироваться с глаголами идти и ходить в ситуации движения транспортного средства. В чешском можно только так: Auto jelo rychle. Jede tam tramvaj? В русском же наряду с: Машина ехала быстро. Туда едет трамвай? – можно и так: Машина шла быстро. Туда идёт трамвай?    <…>

    В дальнейшем исследовании данной проблемы предполагается изучить и сопоставить современное состояние архаической системы глаголов движения в славянских территориальных и социальных диалектах, просторечии. Вполне вероятно, что в периферийных идиомах будут обнаружены новые факты, способные обогатить современное учение о славянских глаголах движения.

    Литература

    1. Авилова Н. С. Вид глагола и семантика глагольного слова / Н. С. Авилова. – М.: Наука, 1976. – 328 с.
    2. Багдасарова Г. А. Глаголы движения как база словообразования в современном русском языке / Багдасарова Г. А., Телегин Л. А. // Актуальные проблемы русского словообразования. – Ташкент: Укитувчи, 1982. – С. 204–207.
    3. Валентинова Д. Online Czech – изучение чешского языка online. Урок 16. Глаголы движения [Электронный ресурс] / Дарья Валентинова. – URL: onlineczech.ru/node/403. – Время доступа: 12.08.2014.
    4. Гак В. Г. Асимметрия в языке / В. Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 47.
    5. Леонидова М. А. Болгарско-русский словарь / М. А. Леонидова. – М.: Русский язык, 1980. – 520 с.
      1. Орлова Т. М. Семантична структура та лінгвостилістичні можливості назв руху в сучасній українській мові: дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Запорізький держ. ун-т. / Т. М. Орлова. – Запоріжжя, 1999. – 259 с.
      2. Русская грамматика : в 2 т. / [Академия наук СССР; Институт русского языка; ред. Н. Ю. Шведова]. – М.: Наука, 1980. – Т. 1. – 784 с.
      3. Словарь русского языка: в 4 т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. – М.: Русский язык, 1985–1988.
      4. Bogusławski A. Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski / Andrzej Bogusławski. – Warszawa: Wiedza powszechna, 1978. – 1184 s.
      5. Bojar B. Polskie czasowniki ruchu / Bożena Bojar // Polonica. – 1977. – # 3. – S. 98–139.

    References

    1.  Avilova N. S. Vid glagola i semantika glagol'nogo slova / N. S. Avilova. – M.: Nauka, 1976. – 328 s.

    2.  Bagdasarova G. A. Glagoly dvizhenija kak baza slovoobrazovanija v sovremennom russkom jazyke / Bagdasarova G. A., Telegin L. A. // Aktual'nye problemy russkogo slovoobrazovanija. – Tashkent: Ukituvchi, 1982. – S. 204–207.

    3.   Valentinova D. Online Czech – izuchenie cheshskogo jazyka online. Urok 16. Glagoly dvizhenija [Elektronnyj resurs] / Dar'ja Valentinova. – URL: onlineczech.ru/node/403. – Vremіa dostupa: 12.08.2014.     <…>

    9. Bogusławski A. Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski / Andrzej Bogusławski. – Warszawa: Wiedza powszechna, 1978. – 1184 s.

    10.       Bojar B. Polskie czasowniki ruchu / Bożena Bojar // Polonica. – 1977. – # 3. – S. 98–139.

     

    СТЕПАНОВ Євгеній Миколайович,

    доктор філологічних наук, завідувач кафедри російської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, м. Одеса, 65058, Україна; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; тел .: +38 (048) 7762277

     

    ДІЄСЛОВА РУХУ В СУЧАСНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ

    Анотація. Мета статті – описати результати зіставного дослідження груп дієслів руху в слов'янських мовах. Об’єктом аналізу є системи дієслів руху в російській, українській, польській, чеській, верхньолужицькій мовах, а також результати еволюції цих систем у сучасних болгарській, сербській і хорватській мовах. Предмет дослідження – склад, семантичні та граматичні особливості безпрефіксних дієслів руху недоконаного виду, які розрізняються за ознакою одно- / неодноспрямованого руху. Визначено відмінності функціонування таких дієслів у зіставлених мовах. У роботі використано методи семантичного, граматичного, етимологічного, порівняльного аналізу, історичний і описовий методи. Результатом дослідження є виявлені розбіжності у функціонуванні дієслів руху в синхронії та діахронії у східнослов’янських, західнослов’янських і південнослов’янських мовах. Викрито також деякі архаїчні риси довидової слов'янської системи дієслів руху та сліди семантичної і граматичної еволюції цієї системи. Найменше еволюції піддалися системи дієслів руху східнослов'янських і польської мов. Повна відсутність протиставлення дієслів руху за ознакою одно- / неодноспрямованості руху спостерігається в сучасних південнослов'янських мовах. Відзначено дві внутрішніх причини еволюції системи слов'янських дієслів руху: 1) дивергенція лексичних значень цих дієслів у корелятивних парах; 2) розвиток продуктивного процесу кореляції пар безпрефіксних і префіксальних дієслів доконаного та недоконаного виду замість безпрефіксних дієслів односпрямованого або неодноспрямованого руху. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання його результатів у вирішенні питань оптимізації процесів навчання слов’янських мов як іноземних, а також у фундаментальних дослідженнях еволюції слов’янського дієслова.

    Ключові слова: дієслова руху, односпрямованість і неодноспрямованість руху, слов'янські мови, категорія виду в слов'янському дієслові, безпрефіксні та префіксальні дієслова.

     

    Ievgenii N. STEPANOV,

    Grand Ph.D. in Philological Sciences, Head of Department of Russian Language of Odessa Mechnikov National University; 24/26, Francuzskij Blvd., Odessa, 65058, Ukraine;

    e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; tel.: +38 (048) 7762277

    VERBS OF MOTION IN MODERN RUSSIAN AND IN THE SLAVONIC LANGUAGES

    Summary. The purpose of the article is to conduct a comparative study of groups of motion verbs in Russian, Ukrainian, Polish, Czech, Upper Sorbian languages, as well as to analyze the results of the evolution of the motion verbs’ system in modern Bulgarian, Serbian and Croatian languages. The subjects of this study are the composition, semantic and grammatical features of imperfective non-prefixed verbs of motion. These verbs differ on the basis of unidirectional / non-unidirectional (multidirectional) movement. Methods of semantic, grammatical, etymological, comparative analysis, historical and descriptive methods are used in this linguistic research. Identifying differences in the functioning of East Slavonic, West Slavonic, South Slavonic verbs of motion in synchrony and diachrony is the finding of research. The comparison of different Slavonic systems of verbs of motion revealed some archaic features of Common Slavonic verbs of motion and some results of semantic and grammatical evolution of these verb systems. In general, the old Common Slavonic system of verbs of motion that existed before the derivation of the category of verbal aspect retains the main feature of differentiation on the basis of opposition of unidirectional and non-unidirectional (multidirectional) movement. The loss of some pairs of verbs of motion in East and West Slavonic languages and complete loss of correlation of paired verbs of motion in South Slavonic languages is due to two reasons: 1) the divergence of lexical meanings of these verbs in pairs; 2) the development of the productive process of derivation of aspect verb pairs, in which the non-prefixed verbs opposed on the meaning of unidirectional and non-unidirectional movement evolve to the pairs of verbs opposed on aspects: perfective or imperfective (with or without prefixes). The practical value of the research is to use the results of it to optimize the processes of learning Slavonic languages as foreign, as well as for fundamental studies of the evolution of the Slavic verb.

    Key words: verbs of motion, the Slavonic languages, unidirectional and non-unidirectional movement, aspect of the Slavic verb, non-prefixed and prefixed verbs.

     

    ІІ

     

    УДК 811.161.2’367.635:37.02

    МАРУСИНЕЦЬ Маріанна Михайлівна,

    молодший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України; Київ, Україна;

    e-mail: marusynetsm@ukr.net ; тел.: +38-095-5772517

     

    МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ДІАГНОСТИЧНИЙ І ДИДАКТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

     

    Анотація. Стаття присвячена опрацюванню критеріїв виокремлення модальних часток української мови. Визначено природу, обсяг і структуру лінгвістичної категорії модальності. Модальність потрактовано як гетерогенну когнітивно-прагматичну категорію, що репрезентується різнорівневими засобами та проявляється як спосіб ментально-чуттєвого відображення дійсності і як взаємодія різних складових комунікативної ситуації (мовця, слухача, змісту висловлення, дійсності). Модальні частки української мови розглянуто як окрему частину мови, відмінну від інших невідмінюваних частин мови, що надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків. Основними спільними критеріями виокремлення модальних часток є їх нездатність самостійно функціонувати як речення та змінювати умови істинності речення. Елімінація модальних часток з речення не робить його граматично неправильним. Решта традиційних критеріїв є проблематичними, оскільки вони також стосуються інших часток та службових слів.

    Ключові слова: модальність, модальні частки, діагностичний контекст, дидактичний контекст, критерії виокремлення, категорійний статус.

     

    Постановка проблеми. Незважаючи на комунікативну значимість модальних часток, їх докладне дослідження почалося порівняно нещодавно.

    <…>

    Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кількість досліджень, присвячених часткам української мови, невелика. Виходять окремі праці та статті, присвячені дослідженню їх категорійного статусу [4; 5],       <…>

    Постановка завдання. Мета дослідження полягає у виокремленні контекстів, у яких вживаються модальні частки української мови.

    Виклад основного матеріалу. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених і власного матеріалу дослідження подаємо огляд критеріїв виокремлення модальних часток.            <…>

    Висновки. Модальні частки широко представлені в українській мові та відрізняються від інших часток та службових частин мови такими ознаками:

    <…>

    Література

    1. Бріцин В. М. Когнітивні аспекти теорії модальності / В. М. Бріцин, В. В. Мозгунов // Мовознавство. – 2013. – № 2–3. – С. 128–148.
    2. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. – К.: Пульсари, 2004. – 398 с.
    3. Давиденко М. О. Частки української мови з погляду їх складу, функції та семантики: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.02 / М. О. Давиденко; Одеський педагогічний ін-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 1993. – 162 с.
    4. Bross F. German modal particles and the common ground [Електронний ресурс] / F. Bross // Helikon. Multidisciplinary Online Journal. – 2012. – Vol. 2. – P. 182–209. – Режим доступу: helikon-online.de/2012/Bross_Particles.pdf

    References

    1. Brіcyn V. M. Kognіtyvni aspekty teorіi modal'nostі / V. M. Brіcyn, V. V. Mozgunov // Movoznavstvo. – 2013. – № 2–3. – S. 128–148.

    2.  Vyhovanec' І. R. Teoretychna morfologіja ukraїns'koї movy / І. R. Vyhovanec', K. G. Gorodens'ka. – K.: Pul'sary, 2004. – 398 s.

    3.  Davydenko M. O. Chastky ukraїns'koї movy z pogljadu їh skladu, funkcії ta semantyky: dys. ... kand. fіlol. nauk: 10.02.02 / M. O. Davidenko; Odes'kij pedagogіchnyj іn-t іm. K. D. Ushyns'kogo. – Odesa, 1993. – 162 s.

    4. Bross F. German modal particles and the common ground [Elektronnyj resurs] / F. Bross // Helikon. Multidisciplinary Online Journal. – 2012. – Vol. 2. – P. 182–209. – Rezhym dostupu: helikon-online.de/2012/Bross_Particles.pdf

     

    МАРУСИНЕЦ Марианна Михайловна,

    младший научный сотрудник Института педагогического образования и образования взрослых НАПН Украины; Киев, Украина;

    e-mail: marusynetsm@ukr.net ; тел.: +38-095-5772517

    МОДАЛЬНЫЕ ЧАСТИЦЫ В УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ: ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ И ДИДАКТИЧЕСКИЙ КОНТЕКСТ

    Аннотация. Статья посвящена исследованию критериев выделения модальных частиц украинского языка. Определены природа, объём и структура лингвистической категории модальности. Модальность представлена как гетерогенная когнитивно-прагматическая категория, которая выражается разноуровневыми средствами и проявляется как способ ментально-чувственного отражения действительности и как взаимодействие различных составляющих коммуникативной ситуации (говорящего, слушателя, смысла высказывания, действительности). Модальные частицы украинского языка рассмотрены в статье как отдельная часть речи, отличная от других несклоняемых частей речи, слова которой придают отдельным словам, словосочетаниям, предложениям дополнительные смысловые и эмоциональные оттенки. Основными общими критериями выделения модальных частиц является их неспособность самостоятельно функционировать как предложения и изменять условия истинности предложения. Элиминация модальных частиц из предложения не делает его грамматически неправильным. Другие традиционные критерии являются проблематичными, поскольку они также касаются иных частиц и других служебных слов.

    Ключевые слова: модальность, модальные частицы, диагностический контекст, дидактический контекст, критерии выделения, категориальный статус.

     

    Marianna M. MARUSYNETS,

    Junior Research Fellow of the Institute of Teacher Education and Adult Education of NAPS of Ukraine; Kiev, Ukraine;

    e-mail: marusynetsm@ukr.net; tel.: +38 095 5772517

    MODAL PARTICLES IN UKRAINIAN: DIAGNOSTIC AND DIDACTIC CONTEXT

    Summary. The article investigates the criteria for identifying of modal particles in Ukrainian. The author defines the nature and the structure of modality as linguistic category. It is interpreted as a heterogeneous category which has cognitive and pragmatic characteristics and represents at various language levels; it expresses a way of mental and perceptual reflection of reality and results from the interaction of various constituents of a speech event (speaker, hearer, utterance content, objective reality). Ukrainian modal particles are regarded as a part of speech, which differs from other functional parts of speech; it adds various senses and emotive connotations to words, phrases and sentences. The main common identification criteria for modal particles are their inability to function as sentences and to change the truth conditions of a sentence. The elimination of a modal particle from a sentence does not make it grammatically incorrect. The other traditional identification criteria are regarded as problematic since they apply to other classes of particles and functional parts of speech.

    Key words: modality, modal particles, diagnostic context, didactic context, identification criteria, categorical status.

     

    Wymagania dotyczące recenzji

    Autor recenzji na pracę naukową, podręcznik, naukowy zbiór, czasopismo musi dotrzymywać się wszystkich właściwych wymogów, które obowiązują recenzje naukowe. Objętość tekstu, co podaje się do redakcji, nie powinna być mniejsza niż dwie strony formatu А4. Tekst powinien być napisany w MS Word dla Windows w formacie rtf / doc / docx czcionką Times New Roman (rozmiar 14, interlinia 1,5; wszystkie pola 2 cm, odstęp akapitu – 1 cm). Myślniki na końcu linii nie są potrzebne. Obowiązkowe jest użycie spacji niepodzielnej (opcja Shift+Ctrl…+Spacja (z lekkim opóźnieniem)) we wszystkich właściwych wypadkach (dyw. Wymagania dotyczące artykułów).

     Pirwsza część (górna) recenzji zawiera dane bibliograficzne obiektu recenzowania. Jeśli praca jest napisana w języku, który używa cyrylicy, niżej należy przedstawić wersję transliteracji na alfabet łaciński. Jeśli recenzuje się praca w języku, który używa alfabetu łacińskiego, następujące informacje należy podać w języku ukraińskim lub rosyjskim.

    Recenzent podaje dane o sobię po tekście recenzji w języku recenzji i języku angielskim. Jeżeli recenzja jest napisana w języku angielskim, informacje o autorze należy podać w języku angielskim, oraz (wg wyboru) w języku rosyjskim lub ukraińskim.

     

    Wzorce recenzji:

     

    Г. С. Яроцкая. Аксиогенез экономического сознания в русской лингвокультуре : [монография] / Галина Сергеевна Яроцкая. – Одесса: Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, 2013. – 552 с.

    G. S. Yarotskaya. Aksiogenez ekonomicheskogo soznaniya v russkoy lingvokulture : [monografiya] / Galina Sergeevna Yarotskaya. – Odessa: Odesskiy natsionalnyy universitet im. I.I. Mechnikova, 2013. – 552 s.

     

    Пристальное внимание лингвистов к антропоцентрическому фактору в языке обусловило развитие ряда направлений в изучении языкового сознания – типологического, культурологического, сравнительно-сопоставительного и др.

    <...>

    Считаю, что данная монография будет интересна учёным, занимающимся проблемами изучения языкового сознания, преподавателям, аспирантам, студентам филологических и культурологических специальностей высших учебных заведений, всем, кто интересуется лингвистикой, культурологией и экономической психологией.

     

    КАРАСИК Владимир Ильич

    доктор филологических наук, профессор, зав. кафедрой английской филологии Волгоградского государственного социально-педагогического университета; Волгоград, Россия;

    e-mail: vkarasik@yandex.ru

     

    Vladimir I. KARASIK

    Grand Ph.D. in Philological Sciences, Professor, Head of the English Philology Department of Volgograd State Pedagogical University; Volgograd, Russia;

    e-mail: vkarasik@yandex.ru

     

                                     Адрес редакции

    Кафедра русского языка Одесского национального университета им. И.И. Мечникова,

    Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058 Украина.

    Сайт журнала: www.http://mova.onu.edu.ua;

    e-mail: mova@onu.edu.ua; jurnal.mova@rambler.ru; stepanov.odessa@gmail.com ; stepanovodessa@bk.ru

    Телефоны: +38(048)776-22-77; моб.: +38-096-4966406; +38-066-1132580; +38-067-7632236.

    Гл. редактор: Степанов Евгений Николаевич; отв. секретарь: Мальцева Ольга Вадимовна.

     

Керівництво для авторів

Текст статті повинен відповідати обсягу, змісту, структурі та іншим вимогам, що пред'являються до статей у спеціалізованих журналах і збірниках. Слід враховувати Постанову №7-05 / 1 від 15.01.2003 Президії ВАК "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України". До друку приймаються статті, що відповідають вимогам МОН України і включають такі елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями; аналіз основних досліджень і публікацій, присвячених даній проблемі, на які спирається автор; виділення невирішених проблем, яким присвячена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Технічні вимоги: обсяг – не менше 7 сторінок формату А4. Текст повинен бути набраний у редакторі MS Word для Windows у форматі rtf / doc / docx шрифтом Times New Roman (кегль 14, інтервал 1,5; всі береги по 2 см, абзацний відступ – 1 см). Переноси не розставляються. Обов'язковим є використання неусувного пробілу (опція Shift+Ctrl+Пробіл (з легким запізненням)) між ініціалами (В. В. Виноградов), в інших скороченнях (т. 1; зб. статей; акад. Ягич) і позиції сполуки небуквеного та буквеного знаків (I пол. XIX ст .; 320 с .; С. 29–37; Вип. 15; № 3 і под.). Щоб уникнути зайвих пробілів, набір тексту рекомендуємо здійснювати із включеним вікном показу прихованих знаків ¶. У російських текстах вживання букви Ё / ё є обов'язковим. Посилання на цитовані та згадувані праці виконуються у квадратних дужках із зазначенням номера джерела зі складеного за алфавітом списку літератури, а при необхідності і номера тому і сторінки. Напр.: [8] – одне джерело без конкретизації сторінок; [2; 3; 10] – три джерела в комплексному посиланні без конкретизації сторінок; [2, с. 181–184] – одне однотомне джерело з конкретизацією сторінок, на яких представлено цитований або згадуваний матеріал; [7, т. 2, с. 36] – одне багатотомне джерело з конкретизацією тому і сторінки; [2, с. 181–184; 4; 7, т. 2, с. 36] – змішаний варіант у комплексному посиланні. Між числами в будь-якій частині рукопису необхідно ставити не дефіс, а тире, однак прогалини в цьому випадку слід прибирати. Напр.: у XIX–XX ст.; С. 25–33; [6, с. 187–188].

Літературу слід набирати в тому ж режимі, що і текст, і розташовувати після статті в алфавітному порядку. Оформлення кожної позиції проводиться відповідно до стандарту, прийнятому в Україні у 2015 р.: ДСТУ 8302:2015 "Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання". Стандарт є у вільному доступі в Інтернеті.

Безпосередньо після списку літератури слід представити другий список літератури латиницею, виконаний «Гарвардським стилем» (Harvard style). Якщо бібліографічне джерело написано мовою, що використовує не латинську графіку, всі назви слід перекласти англійською мовою, а у квадратних дужках подати транслітерований варіант назви. Цей розділ називається References. Його слід набирати кеглем 12. Транслітерація подається в тому варіанті, який попутно подає Гугл-перекладач у процесі перекладу на англійську мову (дивіться в лівій колонці після поданого кириличного тексту). Джерела зі списку літератури, передані латинською графікою, подаються в References «Гарвардським стилем» (Harvard style), на відміну від першого списку літератури, в якому використаний ДСТУ 8302:2015. Зразки наведено нижче. Для обліку міжнародними наукометричними системами індексу цитування джерела, на яке посилається автор статті, важливо використовувати вже наявний переклад назви цього джерела англійською мовою, якщо такий є в оригінальному виданні. Наприклад, слід використовувати переклад назви анотації англійською мовою, англійську назву журналу на його сайті, іншу інформацію, наявну в Інтернеті.

Анотаціям кожною мовою (обов'язково: мовою статті, українською і англійською; можна також будь-якою іншою) передують докладні дані про автора / авторів і назва статті мовами анотацій.

На першому рядку першої сторінки вказується інформаційний код статті за системою УДК / UDC (універсальний десятковий кодифікатор) кеглем 14. Якщо автор не має досвіду визначення УДК, просимо звертатися до науково-бібліографічних відділів наукових бібліотек, не переписуючи УДК з аналогічних статей. Усі дані системи УДК зараз є у вільному доступі в Інтернеті. Виправлення займає у редактора більше часу, ніж привласнення потрібного коду за його відсутності.

Другий рядок – ПРІЗВИЩЕ, ім'я, по батькові / ПРІЗВИЩЕ, ім'я, – залежно від національних традицій, мовою тексту статті напівжирним шрифтом TNR кеглем 14.

Третій і кілька наступних рядків – дані про автора кеглем 12 через інтервал 1,0 на мові тексту статті: науковий ступінь, наукове звання, посада, місце роботи, адреса установи, місто та країна, де знаходиться репрезентована вченим установа, телефони із зазначенням міжнародного та міжміського кодів; електронна адреса для зв'язку з автором; ORCID ID (міжнародний ідентифікатор науковця), інші індекси, якщо вони є. Отримати особистий ORCID ID, якщо автор його не має, можна шляхом реєстрації на сайті ORCID.

Після цього напівжирним шрифтом кеглем 14 прописними буквами НАЗВА СТАТТІ мовою тексту статті. Нижче – Анотація мовою тексту статті обсягом від 1800 до 2000 знаків, включаючи ключові слова (від 4 до 7) та пробіли.

Дані про автора і анотації російською (для статей українською або англійською мовою) або українською (для статей російською або англійською мовою), а також англійською мовою (для статей на будь-якій мові, крім англійської) розміщуються після розділу References. Особливу увагу просимо приділяти тексту обов'язкової англійської анотації (Summary). Це повинен бути відредагований професійний переклад.

Анотація повинна повністю відображати зміст статті, але у скороченому варіанті. Структура авторської анотації повторює структуру статті і містить такі пункти: мета роботи (Purpose); об’єкт (Object), предмет (Subject),  методи дослідження (Methodology and Techniques); результати роботи (Results); галузь застосування результатів (Practical value); висновки (Conclusions / Finding). Така структура анотації усуває проблеми підготовки текстів для реферативного журналу «Джерело».

Ключові слова всіма мовами повинні бути лаконічними, відображати основні терміни, поняття і прізвища осіб: те, про що або про кого йдеться у статті. Це можуть бути слова і словосполучення. Друкуються після кожної анотації її мовою.

Якщо автор не володіє українською або російською мовою, редакція може взяти на себе додаткове навантаження з перекладу на ці мови розділів Анотація / Аннотация.

 

Зразки оформлення статей

І

УДК 811.161.2’282.36’367.6

 

ДЕЛЮСТО Марина Сергіївна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету; вул. Рєпіна, 12, м. Ізмаїл, 68600, Україна; тел.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ORCID ID: 0000-0001-9162-4131

ЧАСТИНИ МОВИ В ДІАЛЕКТНОМУ ТЕКСТІ

Анотація. Мета статті – продемонструвати особливості реалізації частин мови в діалектних текстах, записаних від носіїв української південнобесарабської говірки села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл. Предметом розгляду є проблема опису й функціонування частин мови в українських діалектах. Результатом вивчення цієї проблеми в українській новожитній південнобесарабській говірці села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл., що співіснує у межиріччі Дністра і Дунаю разом з говірками споріднених (російської, болгарської) та неспоріднених (румунської, гагаузької, албанської, циганської) мов, є доведення того, що діалектний макротекст – графічний аналог фонозаписів діалектного мовлення носіїв говірки – достовірне джерело інформації про функціонування граматичних класів слів. Становлячи певну завершеність, він уможливлює використання статистичних методів і накладання інваріантної наддіалектної моделі. Висновки: новими характеристиками реалізації частин мови у говірках є ядерність і периферійність, надлишковість (наявність елементів граматичної системи, не властивих літературному стандартові та іншим українським говіркам) і лакунарність (відсутність реалізації притаманних інваріантній наддіалектній моделі складників). Останню рису проаналізовано й в аспекті функціонування граматичних одиниць, що передбачає зіставлення парадигматичних рівнів (форм і значень) як у межах морфологічної системи говірки, так і між стратами.

Ключові слова: говірка, діалектний текст, частини мови, інваріантна наддіалектна модель, лакунарність, надлишковість.

 

Постановка проблеми. Здатність людини віддзеркалювати явища об’єктивної дійсності у процесі її пізнання й усвідомлення, розподіляти і класифікувати її явища виявляється досить рано і пов’язана із засвоєнням мови. <…>

Зв’язок проблеми з попередніми дослідженнями. В історії вітчизняної та зарубіжної лінгвістики існують різні погляди щодо розподілу слів за частинами мови: домінантно на підставі семантики – О. О. Потебня, Ш. Баллі та ін.; <…>

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливо доцільним видається опис частин мови в діалектному мовленні, адже упродовж тривалого часу <…>

Постановка завдання. Мета статті – <…>

Виклад основного матеріалу. Вивчення діалектного макротексту – графічного аналогу фонозаписів мовлення діалектоносіїв – уможливлює співвідношення реальної граматичної системи говірки з <…>

Висновки. Отже, в системі частин мови української говірки села Шевченкового Кілійського р-ну Одеської обл. <…>

Перспективи подальших розвідок убачаємо в пошуку інших особливостей функціонування частин мови в слов’янських діалектах та в удокладненні описаних у статті явищ.

 

Література

  1. Атлас української мови : [в 3 т.]. Т. 1. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. / [ред. тому І. Г. Матвіяс]. Київ : Наук. думка, 1984. 498 с. (391 карта) ; Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. / [ред. тому Я. В. Закревська]. Київ : Наук. думка, 1988. 520 с. ; Т. 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. / [ред. тому А. М. Залеський, І. Г. Матвіяс]. Київ : Наук. думка, 2001. 266 с. (206 карт).
  2. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. Київ : Вища школа, 1980. 246 с.
  3. Глуховцева К. Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок. Луганськ : Альма-матер, 2005. 592 с.
  4. Гриценко П. Е. Грамматический портрет диалекта. Исследования по славянской диалектологии. Москва, 2013. Вып. 16. С. 9–36.
  5. Гриценко П. Ю. Текст як простір вияву діалектних явищ. Збірник лінгвістичних праць : до 60-річчя проф. О. А. Колесникова. Ізмаїл : ІДГУ, 2000. С. 9–15.
  6. Добош В. І. Синтаксис південнокарпатських українських говорів (прийменникові конструкції). Ужгород : Ужг. держ. ун-т, 1977. 48 с.
  7. Дроздовский В. П. Украинские говоры Бессарабского Приморья (на материале обследования Саратского, Татарбунарского и Белгород-Днестровского районов Одесской области) : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 661. Киев, 1962. 27 с.
  8. Железняк Н. Г. Предложные конструкции в украинских восточнополесских говорах : автореф. дисс. … канд. филол. наук : 10.02.02. Киев, 1989. 17, [1] с.
  9. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови. 2-ге вид. перероб. Київ : Радянська школа, 1966. 307 с.
  10. Зінчук Р. С. Словозміна іменників у західнополіських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2010. 20 c.
  11. Зубрицька М. І. Відмінювання іменників неповної числової парадигми у говірках бойківсько-закарпатського порубіжжя. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ, 2007. Вип. 3. Кн. 2. С. 220–226.
  12. Колесников А. О. Морфологія українських південнобесарабських говірок : генеза і динаміка : [монографія]; відп. ред. П. Ю. Гриценко. Ізмаїл : СМИЛ, 2015. 676 с.
  13. Костюшкина Г. М. Категоризация и психомеханика языка. Studia Linguistica Cognitiva. Москва : Гнозис, 2006. Вып. 1. С. 222–239.
  14. Мукан А. М. Украинские наддунайские говоры. Фонетико-грамматические особенности : автореф. дисс. … канд. филол. наук  : 661. Киев, 1961. 16 с.
  15. Рябець Л. В. Словозміна іменника в говірках центральнополісько-середньонадніпрянської суміжності : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 1999. 17 [1] с.

References

  1. Atlas of the Ukrainian language (1984–2001) [Atlas ukrayins'koyi movy], Naukova dumka, Kyiv, V. 1, 498 p.; V. 2., 520 p.; V. 3., 266 p.
  2. Bevzenko, S. P. (1980), The Ukrainian dialectology [Ukrayins'ka dіalektologіya], Vishha shkola, Kyiv, 246 p.
  3. Hlukhovtseva, K. D. (2005), The dynamics of the Ukrainian East-Slobozhanshyna dialects [Dynamіka ukrayins'kykh skhіdnoslobozhans'kykh hovіrok], Alma-mater, Luhansk, 592 p.
  4. Hrytsenko, P. Yu. (2013), “The grammatical portrait of a dialect” [“Grammaticheskiy portret dialekta”], Studies in Slavic Dialectology, No. 13, pp. 9–36.
  5. Hrytsenko, P. Yu. (2000), “The text as a space of dialectal phenomena realization”, The Digest devoted to the 60-th prof. Kolesnikov anniversary [“Tekst yak prostіr vyiavu dіalektnykh yavyshh”, Zbіrnyk lіnhvіstychnykh prac' : do 60-rіchcha prof. O. A. Kolesnykova], ІDGU, Іzmail, pp. 9–15.
  6. Dobosh, V. I. (1977), The syntax of the Ukrainian South-Carpathian dialects [Syntaksys pіvdennokarpats'kykh ukrayins'kykh hovorіv], UDU, Uzhgorod, 48 p.
  7. Drozdovskiy, V. P. (1962), The Ukrainian dialects of the Bessarabia Seaside : Author's thesis [Ukrainskie govory Bessarabskogo Primor'ya : avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 27 p.
  8. Zhelezniak, N. G. (1989), Preposition constructions in the Ukrainian East-Polissia Dialects : Author's thesis [Predlozhnye konstruktsii v ukrainskikh vostochnopolesskikh govorah : avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 17 p.
  9. Zhylko, F. T. (1966), Sketches in Ukrainian Dialectology [Narysy z dіalektologіi ukrayins'koyi movy], Radyans'ka shkola, Kyiv, 307 p.
  10. Zіnchuk, R. S. (2010), Noun word-changing in West-Polissya dialects : Author's thesis [Slovozmіna іmennikіv u zakhіdnopolіs'kykh hovіrkakh : avtoref. dys. ... kand. fіlol. nauk], Lutsk, 20 p.
  11. Zubrytska, M. І. (2007), “Word-changing of nouns with incomplete number paradigms in dialects of contiguous areas of Boykivschyna and Zakarpattya”, Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University [“Vіdmіnyuvannya іmennykіv nepovnoyi chyslovoyi paradygmy u hovіrkakh boykіvs'ko-zakarpats'kogo porubіzhzhya”, Naukovyi chasopys Nacіonal'nogo pedahohіchnoho unіversytetu іmenі M. P. Drahomanova], Kyiv, vol. 3, part 2, pp. 220–226.
  12. Kolesnykov, A. O. (2015), The morphology of Ukrainian South-Bessarabia dialects : origin and dynamics [Morfolohіya ukrayins'kykh pіvdennobesarabs'kykh hovіrok : heneza і dynamіka : monohrafіya], SMIL, Іzmail, 676 p.
  13. Kostyushkina, G. M. (2006), “Language categorization and psychemechanics” [“Kategorizatsiya i psikhomekhanika yazyka”], Studia Linguistica Cognitiva, Gnosis, Moscow, Vol. 1, pp. 222–239.
  14. Mukan, A. M. (1961), The Ukrainian Higher Danube dialects. Phonetic and grammatical peculiarities : Author's thesis [Ukrainskiye naddunayskiye govory. Fonetiko-grammaticheskiye osobennosti: avtoref. diss. … kand. filol. nauk], Kiev, 16 p.
  15. Ryabets, L. V. (1999), Word-changing in local dialects of contiguous areas of Central Polissya and Middle Dnieper : Author's thesis [Slovozmіna іmennyka v hovіrkakh central'nopolіs'ko-seredn'onaddnіpryans'koyi sumіzhnostі : avtoref. dis. … kand. fіlol. nauk], Kyiv, 17 p.

 

ДЕЛЮСТО Марина Сергеевна,

кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Измаильского государственного гуманитарного университета; ул. Репина, 12, г. Измаил, 68600, Украина; тел.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ORCID ID: 0000-0001-9162-4131

ЧАСТИ РЕЧИ В ДИАЛЕКТНОМ ТЕКСТЕ

Аннотация. Цель статьи – показать особенности реализации частей речи в диалектных текстах, записанных от носителей украинского южнобессарабского говора села Шевченково Килийского р-на Одесской обл. Предметом рассмотрения является проблема описания и функционирования частей речи в украинских диалектах. Результатом изучения этой проблемы в украинской новожильческой южнобессарабской частной диалектной системе (ЧДС) с. Шевченково Килийского р-на Одесской обл., которая сосуществует в междуречье Днестра и Дуная вместе с говорами родственных (русского и болгарского) и неродственных (румынского, гагаузского, албанского, цыганского) языков, является доказательство того, что диалектный макротекст – графический аналог фонозаписей диалектной речи носителей ЧДС – достоверный источник информации о функционировании грамматических классов слов. Составляя определённую завершённость, он делает возможным использование статистических методов и наложения инвариантной наддиалектной модели. Выводы: новыми характеристиками реализации частей речи в говорах являются ядерность и периферийность, избыточность (наличие элементов грамматической системы, не свойственных литературному стандарту и другим украинским говорам) и лакунарность (отсутствие реализации присущих инвариантной наддиалектной модели составляющих). Последняя характеристика анализируется и в аспекте функционирования грамматических единиц, который предусматривает сопоставление парадигматических уровней (форм и значений) как в пределах морфологической системы говора, так и между стратами.

Ключевые слова: частная диалектная система, диалектный текст, части речи, инвариантная наддиалектная модель, лакунарность, избыточность.

Maryna S. DELYUSTO,

PhD (Philology), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Chair, Izmail State Humanities University; 12 Repin str., Izmail, 68600, Ukraine; tel.: +38 050 0533181; e-mail: mdelyusto@ukr.net; ID ORCID: 0000-0001-9162-4131

PARTS OF SPEECH IN THE DIALECTAL TEXT

Summary. The object of the article is the problem of the description and functioning of parts of speech in the Ukrainian dialects. The subject of this study is the specificity of parts of speech realization in dialects. The purpose of the article is to investigate the peculiarities of parts of speech functioning in dialectal macro texts of the Ukrainian steppe dialect spoken in the v. Shevchenkove, Kiliya district, Odessa region, spread in the multi-lingual and multi-dialectal area between the Danube and the Dniester rivers. The author gives reasons for the necessity to apply dialectal text as a source of the linguistic information, highlights its peculiarities, distinguishes central and peripheral morphological phenomena of the dialect system on the basis of frequency of occurrence; identifies functional lacunas as specific markers of dialectal morphology. Methodology comprises of such methods and procedures of dialectal analysis as: statistical method for establishing central and peripheral morphological phenomena of the dialect grammatical system; an invariant overdialectal model which is devised and employed innovationally for a consistent description of all the parts of speech of the dialect and allow revealing of functional lacunas and superfluity. The latter are finding of research. The practical value of the investigation is to use the suggested tools of the morphological level description for analysis of other Ukrainian dialects.

Key words: dialect, dialectal text, parts of speech, invariant overdialectal model, functional lacunas, superfluity.

ІІ

УДК [811.161.1+811.162.1]’367.625:[116+159.946.2]

СТЕПАНОВ Евгений Николаевич,

доктор филологических наук, зав. кафедрой русского языка Одесского национального университета имени И. И. Мечникова; Французский бульвар, 24/26, г. Одесса, 65058, Украина; тел.: +38 (048) 7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; ORCID ID: 0000-0002-5441-9822

ГЛАГОЛЫ ДВИЖЕНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ СЛАВЯНСКИХ ЯЗЫКАХ

Аннотация. Цель статьи – описать результаты сопоставительного исследования групп глаголов движения в славянских языках. Объект анализа – системы глаголов движения в русском, украинском, польском, чешском, верхнелужицком языках, а также результаты эволюции этой системы в современных болгарском, сербском и хорватском языках. Предмет исследования – состав, семантические и грамматические особенности бесприставочных глаголов движения несовершенного вида, которые различаются по признаку однонаправленности / неоднонаправленности движения. Определены различия в функционировании глаголов движения в указанных языках. В работе использованы методы семантического, грамматического, этимологических, сравнительного анализа, исторический и описательный методы. Результат исследования – выявленные различия в функционировании глаголов движения в синхронии и диахронии в восточнославянских, западнославянских и южнославянских языках. Обнаружены некоторые архаические черты довидовой славянской системы глаголов движения и следы семантической и грамматической эволюции этой системы.

Выводы. Меньше всего эволюции подверглись системы глаголов движения в восточнославянских и польском языках. Полное отсутствие противопоставления глаголов движения по признаку одно- /неоднонаправленности наблюдается в современных южнославянских языках. Отмечены две внутренние причины эволюции системы славянских глаголов движения: 1) дивергенция лексических значений этих глаголов в коррелятивных парах; 2) развитие продуктивного процесса корреляции пар бесприставочных и приставочных глаголов совершенного и несовершенного вида вместо бесприставочных глаголов однонаправленного и неоднонаправленного движения. Практическое применение результатов исследования возможно в решении вопроса оптимизации процессов обучения славянским языкам как иностранным, а также в фундаментальных исследованиях эволюции славянского глагола.

Ключевые слова: глаголы движения, славянские языки, однонаправленное и неоднонаправленное движение, категория вида в славянском глаголе, бесприставочные и приставочные глаголы.

 

В каждом языке имеется немало глаголов, предназначенных для сообщения о способах перемещения в пространстве. В большинстве современных славянских языков    <…>

3) Глаголы jet и jezdit, которые передают движение транспорта, в чешской речи не варьируются с глаголами jít и chodit, называющими движение с помощью ног. Русские же глаголы ехать и ездить могут варьироваться с глаголами идти и ходить в ситуации движения транспортного средства. В чешском можно только так: Auto jelo rychle. Jede tam tramvaj? В русском же наряду с: Машина ехала быстро. Туда едет трамвай? – можно и так: Машина шла быстро. Туда идёт трамвай?    <…>

В дальнейшем исследовании данной проблемы предполагается изучить и сопоставить современное состояние архаической системы глаголов движения в славянских территориальных и социальных диалектах, просторечии. Вполне вероятно, что в периферийных идиомах будут обнаружены новые факты, способные обогатить современное учение о славянских глаголах движения.

Литература

  1. Авилова Н. С. Вид глагола и семантика глагольного слова. Москва: Наука, 1976. 328 с.
  2. Багдасарова Г. А., Телегин Л. А. Глаголы движения как база словообразования в современном русском языке. Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент : Укитувчи, 1982. С. 204–207.
  3. Валентинова Д. Online Czech – изучение чешского языка online. Урок 16. Глаголы движения. URL : onlineczech.ru/node/403. Время доступа : 12.08.2014.
  4. Гак В. Г. Асимметрия в языке. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва : Советская энциклопедия, 1990. С. 47.
  5. Леонидова М. А. Болгарско-русский словарь. Москва : Русский язык, 1980. 520 с.
  6. Орлова Т. М. Семантична структура та лінгвостилістичні можливості назв руху в сучасній українській мові : дис... канд. філол. наук : 10.02.01. Запоріжжя, 1999. 259 с.
  7. Русская грамматика : в 2 т. / [Академия наук СССР; Ин-т русского языка; ред. Н. Ю. Шведова]. Москва : Наука, 1980. Т. 1. 784 с.
  8. Словарь русского языка : в 4 т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. Москва : Русский язык, 1985–1988.
  9. Bogusławski A. Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski. Warszawa : Wiedza powszechna, 1978. 1184 s.
  10. Bojar B. Polskie czasowniki ruchu. Polonica.  Warszawa, 1977. # 3. S. 98–139.

References

1. Avilova, N. S. (1976), Verb aspect and semantics of the verbal word [Vid glagola i semantika glagol'nogo slova], Nauka, Moscow, 328 p.

2.  Bagdasarova, G. A., Telegin L. A. (1982), "Verbs of movement as word formation base in the modern Russian language", Actual problems of Russian word formation [“Glagoly dvizheniya kak baza slovoobrazovaniya v sovremennom russkom yazyke”, Aktual'nye problemy russkogo slovoobrazovaniya], Ukituvchi, Tashkent, pp. 204–207.

3.   Valentinova, D. (2014), Online Czech. Lesson 16. Verbs of motion [Izuchenie cheshskogo jazyka online. Urok 16. Glagoly dvizheniya], available at : onlineczech.ru/node/403.

4. Gak, V. G. (1990), “The asymmetry in the language”, Linguistic Encyclopedic Dictionary [“Asimmetriya v yazyke”, Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’], Sov. entsiklopediya, Moscow, p 47.

5. Leonidova, M. A. (1980), Bulgarian-Russian Dictionary [Bolgarsko-russkiy slovar’], Russkiy yazyk, Moscow, 520 p.

6. Orlova, T. M. (1999), Semantic Structure and Stylistic possibilities of titles of movement in the modern Ukrainian language: Thesis [Semantychna struktura ta linhvostylistychni mozhlyvosti nazv rukhu v suchasniy ukrayins’kiy movi : dys. ... kahd. filol. nauk : 10.02.01], Zaporizhzhya State Univ., 259 p.

7. Shvedova, N. Yu., ed. (1980), The Russian grammar : in 2 vol. [Russkaya grammatika : vt., red. N. Yu. Shvedova], The USSR Academy of Sciences, Russian Language Institute, Nauka, Moscow, vol. 1, 784 p.

8. Yevgenieva, A. P., ed. (1985–1988), Dictionary of the Russian language : in 4 vol. [Slovar’ russkogo jazyka : v 4 t., red. A. P. Yevgenieva], Russkiy yazyk, Moscow.

9. Bogusławski, A. (1978), Ilustrowany słownik rosyjsko-polski, polsko-rosyjski, Wiedza powszechna, Warszawa, 1184 p.

10. Bojar, B. (1977), “Polskie czasowniki ruchu”, Polonica, Warszawa, No 3, pp. 98–139.

 

СТЕПАНОВ Євгеній Миколайович,

доктор філологічних наук, завідувач кафедри російської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, м. Одеса, 65058, Україна; тел.: +38 (048) 7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; ORCID ID: 0000-0002-5441-9822

 

ДІЄСЛОВА РУХУ В СУЧАСНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВАХ

Анотація. Мета статті – описати результати зіставного дослідження груп дієслів руху в слов'янських мовах. Об’єктом аналізу є системи дієслів руху в російській, українській, польській, чеській, верхньолужицькій мовах, а також результати еволюції цих систем у сучасних болгарській, сербській і хорватській мовах. Предмет дослідження – склад, семантичні та граматичні особливості безпрефіксних дієслів руху недоконаного виду, які розрізняються за ознакою одно- / неодноспрямованого руху. Визначено відмінності функціонування таких дієслів у зіставлених мовах. У роботі використано методи семантичного, граматичного, етимологічного, порівняльного аналізу, історичний і описовий методи. Результатом дослідження є виявлені розбіжності у функціонуванні дієслів руху в синхронії та діахронії у східнослов’янських, західнослов’янських і південнослов’янських мовах. Викрито також деякі архаїчні риси довидової слов'янської системи дієслів руху та сліди семантичної і граматичної еволюції цієї системи.

Висновки. Найменше еволюції піддалися системи дієслів руху східнослов'янських і польської мов. Повна відсутність протиставлення дієслів руху за ознакою одно- / неодноспрямованості руху спостерігається в сучасних південнослов'янських мовах. Відзначено дві внутрішніх причини еволюції системи слов'янських дієслів руху: 1) дивергенція лексичних значень цих дієслів у корелятивних парах; 2) розвиток продуктивного процесу кореляції пар безпрефіксних і префіксальних дієслів доконаного та недоконаного виду замість безпрефіксних дієслів односпрямованого або неодноспрямованого руху. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання його результатів у вирішенні питань оптимізації процесів навчання слов’янських мов як іноземних, а також у фундаментальних дослідженнях еволюції слов’янського дієслова.

Ключові слова: дієслова руху, односпрямованість і неодноспрямованість руху, слов'янські мови, категорія виду в слов'янському дієслові, безпрефіксальні та префіксальні дієслова.

 

Ievgenii N. STEPANOV,

Grand Ph.D. in Philological Sciences, Head of Russian Language Department of Odessa Mechnikov National University; 24/26 Francuzskiy blvd., Odessa, 65058, Ukraine; tel.: +38 (048) 7762277; e-mail: stepanov.odessa@gmail.com; ORCID ID: 0000-0002-5441-9822

VERBS OF MOTION IN MODERN RUSSIAN AND IN THE SLAVONIC LANGUAGES

Summary. The purpose of the article is to conduct a comparative study of groups of motion verbs in Russian, Ukrainian, Polish, Czech, Upper Sorbian languages, as well as to analyze the results of the evolution of the motion verbs’ system in modern Bulgarian, Serbian and Croatian languages. The subjects of this study are the composition, semantic and grammatical features of imperfective non-prefixed verbs of motion. These verbs differ on the basis of unidirectional / non-unidirectional (multidirectional) movement. Methods of semantic, grammatical, etymological, comparative analysis, historical and descriptive methods are used in this linguistic research. Identifying differences in the functioning of East Slavonic, West Slavonic, South Slavonic verbs of motion in synchrony and diachrony is the finding of research. The comparison of different Slavonic systems of verbs of motion revealed some archaic features of Common Slavonic verbs of motion and some results of semantic and grammatical evolution of these verb systems. In general, the old Common Slavonic system of verbs of motion that existed before the derivation of the category of verbal aspect retains the main feature of differentiation on the basis of opposition of unidirectional and non-unidirectional (multidirectional) movement. The loss of some pairs of verbs of motion in East and West Slavonic languages and complete loss of correlation of paired verbs of motion in South Slavonic languages is due to two reasons: 1) the divergence of lexical meanings of these verbs in pairs; 2) the development of the productive process of derivation of aspect verb pairs, in which the non-prefixed verbs opposed on the meaning of unidirectional and non-unidirectional movement evolve to the pairs of verbs opposed on aspects: perfective or imperfective (with or without prefixes). The practical value of the research is to use the results of it to optimize the processes of learning Slavonic languages as foreign, as well as for fundamental studies of the evolution of the Slavic verb.

Key words: verbs of motion, the Slavonic languages, unidirectional and non-unidirectional movement, aspect of the Slavic verb, non-prefixed and prefixed verbs.

 

Вимоги до оформлення рецензій

Автор рецензії на наукову роботу, підручник, навчальний посібник, науковий збірник, журнал повинен дотримуватися всіх необхідних жанрових вимог, які пропонуються до наукових рецензій. Обсяг поданого до редакції тексту рецензії повинен бути не менше двох сторінок формату А4. Текст набирається в редакторі MS Word для Windows у форматі rtf / doc / docx шрифтом Times New Roman (кегль 14, інтервал 1,5; всі береги по 2 см, абзацний відступ – 1 см). Переноси не розставляються. Обов'язковим є використання неусувного пробілу (опція Shift + Ctrl ... + Пробіл з легким запізненням) у всіх звичайних для цього випадках (див. Вимоги до оформлення статей).

У «шапці» вказуються бібліографічні дані об'єкта рецензування відповідно до чинного ДСТУ 8302:2015, а нижче – Гарвардським стилем.

Автор рецензії вказує дані про себе після тексту рецензії на мові рецензії та англійською мовою. Якщо рецензія написана англійською, дані про автора слід представити англійською та (за вибором) українською або російською мовою.

Зразок оформлення рецензії:

 

Г. С. Яроцька. Аксіогенез економічної свідомості в російській лінгвокультурі: [монографія]. Одеса : Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2013. 552 с.

G. S. Yarotskaya (2013), Aksiogenez of economic consciousness in the Russian linguistic culture : a monograph [Aksiogenez ekonomicheskogo soznaniya v russkoy lingvokulture : monografiya], Odessa Mechnikov National University, Odessa, 552 p.

Пильна увага лінгвістів до антропоцентричного фактору в мові зумовила розвиток ряду напрямів у вивченні мовної свідомості: типологічного, культурологічного, порівняльно-зіставного та ін.

<...>

Вважаю, що рецензована монографія буде цікава вченим, які займаються проблемами вивчення мовної свідомості, викладачам, аспірантам, студентам філологічних і культурологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, усім, хто цікавиться лінгвістикою, культурологією та економічної психологією.

 

КАРАСИК Володимир Ілліч

доктор філологічних наук, професор, зав. кафедрою англійської філології Волгоградського державного соціально-педагогічного університету; Волгоград, Росія;

e-mail: vkarasik@yandex.ru

 

Vladimir I. KARASIK

Grand Ph.D. in Philological Sciences, Professor, Head of the English Philology Department of Volgograd State Pedagogical University; Volgograd, Russia; e-mail: vkarasik@yandex.ru

 

 

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.