ПРО ДЕЯКІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ Ч. АЙТМАТОВА «КОЛИ ПАДАЮТЬ ГОРИ (ВІЧНА НАРЕЧЕНА)» НА КАЗАХСЬКУ Й УЗБЕЦЬКУ МОВИ

Анотація

Мета статті — розмежувати у процесі опису труднощі перекладу, що виникають як наслідок власне мовних причин у мові-джерелі та мовах перекладів. Об’єкт дослідження — російський оригінал тексту роману Чингіза Айтматова «Коли падають гори (Вічна наречена)» та тексти його перекладів на казахську й узбецьку мови. Предмет дослідження — особливості міжмовного перекладу, що мають, поперше, соціолінгвістичну природу; по-друге, — пов’язані зі своєрідністю індивідуальної поетики Ч. Айтматова. У роботі використані методи аксіологічного, семантичного, порівняльного аналізу, історичний і описовий методи. У результаті проведеного дослідження зроблено певні висновки. У романі «Коли падають гори (Вічна наречена)» яскраво втілено кроскультурність художнього мислення Чингіза Айтматова. Визначення прийомів, що реалізують цю властивість у поетиці тексту, і аналіз способів їх перекладу на тюркські мови, не споріднені мові оригіналу, але близькі між собою за належністю до однієї мовної сім’ї, надає можливість ставити принципово нові проблеми, які не сформульовано у класичній теорії перекладу. Дослідницький підхід, який намічено у статті, має практичне застосування, бо сприяє інтерпретації іншомовних вкраплень, елементів, які зазвичай позбавлені більш-менш «близьких» еквівалентів або мають не всім зрозумілий культурний фон.