ЛІНГВАЛЬНІ Й ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ШЕРЛОКА ХОЛМСА В ОДНОІМЕННОМУ СЕРІАЛІ

Анотація

Пропонована стаття присвячена фонетичному дослідженню просодичного аранжування англомовного монологічного художнього дискурсу з метою встановити взаємодію лінгвальних і екстралінгвальних засобів створення образу Шерлока Холмса в однойменному серіалі. Особливу увагу в роботі приділено кореляції просодичних параметрів мовлення Шерлока у виконанні британського актора Бенедикта Камбербетча з невербальними компонентами комунікації в межах опису мовленнєвого портрета детектива, засобами мовлення якого не просто «рухається інформація». Він певним чином впливає на учасників комунікативного процесу, орієнтує та переконує їх, захоплюючи глядачів своїм розумом. Результати аналізу широкого експериментального корпусу з 50 монологічних (у складі діалогічного мовлення) фрагментів-саундтреків, екстрагованих з фільму за методикою функціонального аналізу мовленнєвого сигналу, розробленою в Лабораторії експериментальної фонетики ОНУ імені І. І. Мечникова, свіжчать, що одним з найважливіших механізмів формування й передачі семантичного центру висловлювання є інтонація. У процедурі аудіовізуального аналізу мовленнєвих висловлювань кіногероя, які супроводжувались кінетичною фразою, було встановлено, що всі стадії артикуляції жесту (екскурсія, реалізація та рекурсія) завжди маркуються в мовленні просодичним ядром. Просодичне ядро ми розуміємо як перцептивно і семантично виділена ділянка синтагми, що складається з переднаголошеного, ядерного і занаголошеного складів.

Пропонована робота є внеском у створення галереї акторських портретів, оскільки завдяки гармонійному поєднанню лінгвальних і екстралінгвальних засобів комунікації цей варіант реалізації книжкового персонажа є найбільш цікавим і унікальним.