ВИРАЖЕННЯ ГРАДАЦІЙНИХ ВІДНОШЕНЬ У КОНСТРУКЦІЯХ СПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (на матеріалі оповідань К. Г. Паустовського)

Анотація

У статті розглядаються особливості використання градаційних сполучникових конструкцій різної структури в оповіданнях Костянтина Паустовського. Проаналізовано всі сурядні градаційні конструкції (40), вибрані з 50 оповідань письменника, написаних у період з 1929 по 1961 р. Найчастіше автор використовує сполучник не только… но и 70 % від усієї кількості вживань градаційних сполучників). Використання інших сполучників можна вважати одиничним: не только… но даже — 5 %); не то что… а даже 5 %); вернее 5 %); не только… но (2,5 %); не только не… но (2,5 %); не только… но просто (2,5 %); не только… а и (2,5 %); не то что (2,5 %); а то и (2,5 %). Інших градаційних сполучників у текстах оповідань не зафіксовано. Градаційні сурядні сполучники у мовній картині світу Паустовського домінують у функції засобу зв›язку однорідних членів речення (92,5 % конструкцій). Вони рідко вживаються для зв›язку частин складносурядних речень 5 % конструкцій) і для зв’язку самостійних речень у тексті (2,5 %). Із трьох типів градаційних відношень в досліджених текстах домінують відношення між більш значущим і менш значущим поняттями 95 % конструкцій).