ПРО КАТЕГОРІАЛЬНИЙ БАЗИС НАТУРАЛЬНИХ МОВ

Автор(и)

  • Людмила Миколаївна Сумарокова Національний університет «Одеська юридична академія», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2013.20.50795

Ключові слова:

категорії мови, комунікативна системна модель мови, прагматика комунікації, прагматика мови, констативи, регулятиви, експресиви

Анотація

У статті аналізуються три підходи у дослідженні категорій природної мови, що сформувалися як самостійні парадигми. Перша парадигма стосується вивчення частин мови як виразу системності мови; друга ознаменувалася протиставленням системності мови прагматичності її функціонування та виокремленням дескриптивів, регулятивів і експресивів як основних «ролей» слів. Третя парадигма акцентує увагу на особливій групі категорій мови — концептів, що відповідають за входження «життя мови» у «життя культури» даного суспільства.

Автор пропонує синтезувати вказані парадигми за допомогою системно-комунікативної моделі мови. Проблема виокремлення категоріального базису природних мов при цьому виступає не як проблема розбиття слів, їх функцій чи значимостей; мова йде про єдиний, зв’язний базис категорій, який розроблено, закріплено та прийнято комунікативним суспільством. Системоутворюючим фактором у цій єдності виступає мовна прагматика. Від вибору комунікативних цілей та «жанрів» спілкування залежить і вибір видів мовної формалізації: направлених на знання («форма-образ»), на діяльність («форма-правило»), на почуттєво-емоційний стан комунікантів. Особливу роль при цьому відіграє визнання комунікативної рівноцінності двох додаткових підсистем функціонування мови — підсистеми адресанта і підсистеми адресата.

Посилання

Bardina N. V. Yazykovaya garmonizatsiya soznaniya / N. V. Bardina. — Odessa : Astroprint, 1997. — 272 s.

Demina L. A. Transformatsii paradigmy smysla v analiticheskoy filosofii : monografiya / L. A. Demina. — M. : Izd-vo MGOU, 2006. — 140 s.

Karaulov Yu. N. Tekstovye preobrazovaniya v assotsiativnykh eksperimentakh / Yu.N. Karaulov // Yazyk: sistema i funktsionirovanie. — M. : Nauka, 1988. — S. 108–116.

Osnovnye napravleniya strukturalizma. — M. : Nauka, 1964. — 360 s.

Pavilenis R. I. Problema smysla: sovremennyy logiko-filosofskiy analiz yazyka / R. I. Pavilenis. — M. : Mysl, 1983. — 286 s.

Stepanov Yu. S. Konstanty: Slovar russkoy kultury / Yu.S. Stepanov. — 3-e izd. — M. : Akademicheskiy proekt, 2004. — 992 s.

Stepanov Yu. S. Kontsepty. Tonkaya plenka tsivilizatsii / Yu.S. Stepanov. — M. : Yazyki slavyanskikh kultur, 2007. — 248 s.

Sumarokova L. N. Sistemnost yazyka: ee aspekty i urovni / L. N. Sumarokova // Parametricheskaya obshchaya teoriya sistem i ee primeneniya : sb. tr., posvyashch. 80-letiyu prof. A. I. Uemova. — Odessa : Astroprint, 2008. — S. 89–106.

Uemov A. I. Problema ekvivalentnosti logicheskikh struktur / A. I. Uemov // Formalnaya logika i metodologiya nauki. — M. : Nauka, 1964. — S. 52–64.

Uemov A. I. Sistemnyy podkhod i obshchaya teoriya sistem / A. I. Uemov. — M. : Mysl, 1978. — 272 s.

Uemov A. I. Formalnye aspekty sistematizatsii nauchnogo znaniya i protsedur ego razvitiya / A. I. Uemov // Sistemnyy aliz i nauchnoe znanie. — M. : Nauka, 1978. — S. 95–141.

Yakobson R. Izbrannye raboty / R. O. Yakobson. — M. : Progress, 1985. — 456 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-09-28

Номер

Розділ

Питання загального мовознавства, соціолінгвістики й історії мовознавчих досліджень