СВАТАННЯ У СЛОВ’ЯНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2014.22.50770Ключові слова:
російська мова, українська мова, болгарська мова, фразеологізм, обряди й традиції, концепт, концептосфера, національно-культурна специфікаАнотація
У статті аналізуються російські, українські та болгарські фразеологізми, що експлікують концептосферу сватання. Сватання розглядається як важливий елемент весільної обрядовості, направлений на зміну соціального статусу людини. Важливі риси обряду сватання віддзеркалюються у слов’янській мовній картині світу за допомогою фразеологічних одиниць. Розглядаються старовинні слов’янські обряди та традиції, пов’язані зі сватанням, визначається їх місце у сучасній лінгвокультурі. Підкреслюється домінуюча роль нареченого та членів його родини на всіх стадіях весільної змови. На фразеологічному матеріалі трьох слов’янських мов виділено та проаналізовано як концепти загальнослов’янської культури, зокрема «ворота», «гарбуз», «корито», так і концепти, які є національно-специфічними та культурно значущими, зокрема «рушник» та «обуща» (букв. взуття). Авторка доходить висновку щодо широкого представлення концептосфери сватання у слов’янській фразеології. Підкреслюється виключна роль сім’ї та шлюбу у світогляді давніх слов’ян та слов’янській культурній традиції.
Посилання
Andreev M. Obichajno pravo / M. Andreev // Bylgarska narodna kultura: (istoriko-etnografski ocherk). — Sofija, 1981. — S. 246—250.
Aref’eva N. G. Gendernі stereotypy u bolgars’kіj frazeologії : dys. … kand. fіlol. nauk : 10.02.03 — slov’jans’kі movy / N. G. Aref’eva. — Odesa, 2009. — 233 s.
Gura A. V. Brak i svad’ba v slavianskoj narodnoj kul’ture: semantika i simvolika / A. V. Gura. — M. : Indrik, 2012. — 936 s.
Kolev N. Bylgarska etnografija (etnologija) : uchebnik / Nikolaj Kolev. — 6 izd., prerab. i dop. — V. Tyrnovo : Gaberoff ; Jelpis, 2002. — 288 s.
Lavrovskij P. A. Korennoe znachenie v nazvanijah rodstva u slavian / P. A. Lavrovskij ; [poslesl. V. K. Zhuravliov, I. V. Zhuravliov]. — M. : Editorial URSS, 2005. — 144 s. — (Lingvisticheskoe nasledie XIX veka).
Majboroda O. A. Ukraїns’ka frazeologіja jak dzherelo narodoznavstva : avtoref. dys. … kand. fіlol. nauk : 10.02.01 — ukraїns’ka mova / O. A. Majboroda. — Kh., 2002. — 18 s.
Nekrasov N. A. Stihotvorenija. Poemy / N. A. Nekrasov. — M. : Hudozh. lit., 1978. — 415 s.
Sedakova O. A. Poetika obriada. Pogrebal‘naja obrjadnost‘ vostochnyh i juzhnyh slavian / O. A. Sedakova. — M. : Indrik, 2004. — 320 s. — (Tradicionnaja duhovnaja kul‘tura slavian: sovremennye issledovanija).
Trubachiov O. N. Etnogenez i kul’tura drevnejshih slavian. Lingvisticheskie issledovanija / O. N. Trubachiov ; [otv. red. N. I. Tolstoj]. — 2-e izd., dop. — M. : Nauka, 2003. — 489 s.
Uzhchenko V. D. Frazeologіja suchasnoї ukraїns’koї movy : navch. posіbnyk / V. D. Uzhchenko, D. V. Uzhchenko. — K. : Znannia, 2007. — 494 s.
BRFS — Koshelev A. K. Bolgarsko-russkij frazeologicheskij slovar’ / A. K. Koshelev, M. A. Leonidova. — M. : Russkij jazyk ; Sofija : Nauka i iskusstvo, 1974. — 635 s.
IES — Birih A. K. Russkaja frazeologija: istoriko-etimologicheskij slovar’ / A. K. Birih, V. M. Mokienko, L. I. Stepanova ; [red. V. M. Mokienko]. — 3-e izd., ispr. i dop. — M. : Astrel’ ; AST ; Liuks, 2005. — 926, [2] s.
NFR — Ankova-Nicheva K. Nov frazeologichen rechnik na bylgarskija ezik / Keti Ankova-Nicheva. — Sofia : Sv. Kliment Ohridski, 1993. — 464 s.
FRBE — Frazeologichen rechnik na bylgarskija ezik : v 2 t. / K. Nicheva, S. Spasova-Mihajlova, K. Cholakova. — Sofija : BAN, 1974—1975. — T. 1 — 1974. — 759 s. ; T. 2. — 1975. — 779 s.
FSRJa — Frazeologicheskij slovar’ russkogo jazyka / [red. A. I. Molotkov]. — M. : Sovetskaja enciklopedija, 1968. — 543 s.
FSUM — Frazeologіchnyj slovnyk ukraїns’koї movy / [uklad. V. M. Bіlonozhenko ta іn.]. — K. : Naukova dumka, 1999. — 984 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.