«YES » ТА «NO»: ЕПІСТЕМІЧНА МОДАЛЬ НІСТЬ ЧИ СМИСЛОВА ПАМ’ЯТЬ?

Анотація

У фокусі запропонованого дослідження знаходяться висловлювання, що виражають суб’єктивну оцінку в процесі комунікації, маючи або не маючи при цьому структури предикації в її традиційному розумінні як підметово-присудкового нексуса. Автор вводить для визначення статусу вказаного типу реплік термін «істинно-оцінні висловлювання» і аналізує їх роль у процесі мовленнєвої взаємодії комунікантів, приділяючи особливу увагу висловлюванням, позбавленим безпосередньо вираженої в них структури предикації. Підрозділяючи корпус істинно-оцінних висловлювань на три класи, два з яких є полярними за оцінкою, а останній є класом висловлювань невизначеної оцінки, робиться висновок про переважання саме непредикатних структур при вираженні істинної оцінки судження у класах як позитивно-, так і негативно-оцінних висловлювань. При цьому кількісне співвідношення висловлювань у полярних класах не є рівним, з явним перевищенням позитивно-оцінних реплік. З точки зору зберігання і переробки інформації, «Yes» і «No» відповідають математичним абсолютам протилежної полярності і функціонують під час розмови як кліше, готові для використання. Психологічна основа таких істинно-оцінних маркерів лежить у властивій людині смисловій пам’яті, що служить для систематизації асоціацій, які відбивають найважливіші характеристики об’єктів та їх сприйняття мовцем. Фактично, переважання структурно-непредикатних висловлювань над структурно-предикатними пояснюється саме відсутністю необхідності породжувати нові предикатні структури при існуванні вже готових структурно-непредикатних. Виходячи з результатів проведеного аналізу, автор приходить до висновку, що істинно-оцінні висловлювання служать особливими мовними одиницями, які забезпечують зворотний  зв’язок між комунікантами і задають діалогу необхідний напрям, зачіпаючи ментальні асоціації смислової пам’яті людини.