ГЕНЕЗИС ТЮРКСЬКОГО РУНІЧНОГО ПИСЬМА (на матеріалі тамги-знаків євразійських кочівників)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2014.22.50729Ключові слова:
тамга, тамгоподібний знаки, руни, акультурація, піктограма (ідеограма), іконічний образ, первосмисл, первознак, семантичний зсувАнотація
У статті досліджується проблема походження прадавнього тюркського рунічного алфавіту. Автор піддає конструктивній критиці дві гіпотези походження рун: 1) фінікійсько-арамейську гіпотезу; 2) согдійську теорію утворення тюркських рун. У цій роботі обґрунтовується тамгова (піктографічна) теорія формування прадавнього тюркського рунічного алфавіту, створеного на основі тамги і тамгоподібних знаків, що належать тюркським тейпам, які мешкали у Великому степу на рубежі двох ер. Таке обґрунтування тамгової теорії стало можливим завдяки археологічним розвідкам на території кочівників Великого степу. Дослідження простих (базових) і складних тамги-знаків і тамгоподібних знаків свідчить про створення рунічного письма ще на рубежі двох ер. У цій статті вивіряються тамги-знаки з максимальною повнотою, зібрані багатьма вченими протягом двох століть майже на всій території Євразії: від великого закруту Яшіль-угюз (Велика Жовта ріка) на Сході і до земель Центральної Європи. Визначено чотири етапи еволюції рунічного письма та намічено перспективи дослідження проблеми в діахронічному аспекті, що дозволить уникнути квазінаукових узагальнень і висновків.
Посилання
Avrutina A. Fonologicheskaja sistema jazyka drevnetiurkskih runicheskih pamiatnikov / A. Avrutina // Rossijskaja tiurkologija. — M., 2004. — № 1 (9). — S. 84—97.
Amanzholov A. S. K genezisu tiurkskih run / A. S. Amanzholov // Voprosy jazykoznanija. — M., 1978. — № 2. — S. 80—81.
Amanzholov S. A. Voprosy dialektologii i istorii kazahskogo jazyka / S. A. Amanzholov. — Alma-Ata, 1959. — Ch. 1. — 380 s.
Akchokrakly O. Kyrymda tatar tamgalary / Osman Akchokrakly. — Bakchasaraj, 1926; Akchokrakly O. Tatarskie tamgi v Krymu / Osman Akchokrakly. — Simferopol’, 1927. — 16 s.
Aristov N. Ja. Zametki ob etnicheskom sostave tiurkskih plemion i narodnostej i svedenija ob ih chislennosti / N. Ja. Aristov // Zhivaja starina. — 1896. — Vyp. 3—4. — S. 277—456.
Ahmanova O. S. Slovar’ lingvisticheskih terminov / O. S. Ahmanova. — M.: Sovetskaja enciklopedija, 1969. — 608 s.
Baski I. Tamgi i etnicheskie nazvanija (vklad tamga-znakov v etnogenez tatar) / Imre Baski // Tatarskaja arheologija. — 1997. — № 1. — S. 129—155.
Baski I. Tamgas and Names (A Contribution to the Tatar Ethnogenesis) / Imre Baski // Originea Tatarilor. — Bucuresti : Editura Kriterion, 1997. — P. 64—92.
Vostrov V. V. Rodoplemennoj sostav i rasselenie kazahov (konec XIX — nachalo XX v.v.) / V. V. Vostrov, M. S. Mukanov. — Alma-Ata : Nauka Kaz. SSR, 1968. — 256 s.
Gertman A. N. Znaki na kirpichah i nekotorye voprosy organizacii drevnevostochnogo stroitel’stva (po materialam drevnego Horezma) / A. N. Gertman // Priaral’je v drevnosti i srednevekov’je. — M., 1998. — S. 136—150.
Gauthiot R. Essai de grammaire Sogdienne / R. Gauthiot. — Paris, 1914—1923. — Première partie: Phonétique.
Guzev V. G. Problemy proishozhdenija drevnetiurkskoj runiki v svete obshhej teorii pis’ma (k stoletiju deshifrovki) / V. G. Guzev, S. G. Kliashtornyj // Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta. — 1993. — Ser. 2. Vyp. 4 (23). — S. 57—62.
D’jakonov I. M. Pis’mo / I. M. D’jakonov // Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar’. — M. : Sov. enciklopedija, 1990. — S. 378.
Donner O. Sur l’Origine de l’Alphabet Turc du Nord de l’Asie / O. Donner // Journal de la Société Finno-Ougrienne. — Helsingfors, 1896. — Vol. XIV, 1. — P. 5—44.
Drachuk V. S. Sistemy znakov Severnogo Prichernomor‘ja : monografija / V. S. Drachuk. — K. : Nauk. dumka, 1975. — 224 s.
Drachuk V. S. Dorogami tysiacheletij / V. S. Drachuk. — M. : Molodaja gvardija, 1977. — 256 s.
Mahmut E. Nogaii dobrogenimi dialectallor / Enver Mahmut // Analele Univ. Bucuresti. — Ser. Stiint. Soc. Fil. — 1964. — XIII. — P. 319—336.
Kairzhanov A. K. Mlechnyj put‘ Evrazii / A. K. Kairzhanov. — Astana : ENU im. L. N. Gumiliova, 2004. — S. 85—137.
Kairzhanov A. K. Tysiacheletie vokrug Chiornogo moria / A. K. Kairzhanov // Vestnik f-ta mezhdunar. otn. Evrazijskogo nacional‘nogo un‑ta imeni L. N. Gumiliova. — 2013. — № 4.
Klosson G. Proishozhdenie tiurkskogo runicheskogo alfavita / G. Klosson // Zarubezhnaja tiurkologija. — M., 1986. — S. 136—157.
Kondratov A. M. Piktografija / A. M. Kondratov // Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar‘. — M. : Sov. encikl, 1990. — S. 374.
Kudaev M. Ch. Karachaevo-Balkarskaja etnohoreografija i simvolika / Muhtar Chukaevich Kudaev. — Nal‘chik : El‘brus, 2003. — 103 s.
Kuzeev R. G. Proishozhdenie bashkirskogo naroda / V. G. Kuzeev. — M. : Nauka, 1974. — 576 s.
Kioppen P. I. Krymskij sbornik. O drevnostjah Juzhnogo berega Kryma i gor Tavricheskih / P. I. Kioppen. — SPb., 1837. — 412 s.
Le Coq von A. Koktürkisches aus Turfan. Manuskript-Fragmente in koktürkischen «Runen» aus Toyoq und Idiqut-Schahri (Oase von Turfan) / Albert von Le Coq // Sitzungsberichte Der Koniglich Preussischen Akademie Der Wissenschaften Zu Berlin [SPAW]. — 1909. — XI.
Livshic V. A. O proishozhdenii drevnetiurkskoj runicheskoj pis‘mennosti / V. A. Livshic // Arheologicheskie issledovanija drevnego i srednevekovogo Kazakhstana. — Alma-Ata, 1980. — S. 3—13.
Magyar Neprajzi Lexikon / szerkesztő Gyula Ortutay. — Budapest, 1977. — № 1; 1979. — № 2; 1982. — № 5.
Mahmutov A. Kak voznik drevnetiurkskij alfavit / A. Mahmutov // Issledovanija po tiurkologii. — Alma-Ata, 1969. — S. 31—37.
Melioranskij P. M. Pamiatnik v chest‘ Kiul‘-tegina / P. M. Melioranskij // Zapiski Vostochnogo otdelenija Russkogo arheologicheskogo obshhestva. — SPb., 1899. — T. XII. Vyp. 2—3.
Müller F. W. K. Ein iranisches Sprachdenkmal aus der nordlichen mongolei / F. W. K. Müller // Sitzungsberichte Der Koniglich Preussischen Akademie Der Wissenschaften Zu Berlin [SPAW], 1909. — XXVII. — S. 726—730.
Nebol‘sin P. I. Ocherki Volzhskogo Nizov‘ja / P. I. Nebol‘sin // Zhurnal Ministerstva vnutrennih del. — SPb., 1852. — Ch. 38. — № 4—6. — S. 35—66, 205—245, 352—391; Ch. 39. — № 7—9. — S. 42—71, 220—243, 361—386.
Okladnikov A. P. Petroglify Central‘noj Azii / A. P. Okladnikov. — L. : Nauka, 1980. — 271 s.
Ol‘hovskij V. S. Tamga (k funkcii znaka) / V. S. Ol‘hovskij // Istoriko-arheologicheskij al‘manah. — Armavir; M., 2001. — № 7. — S. 85—86.
Perle H. Issledovanie etnogeneza mongol‘skih plemion putiom izuchenija ih klanovyh oboznachenij. — Ulanbator, 1975. [Na mong. jazyke].
Polivanov E. D. Ideograficheskij motiv v formacii orkhonskogo alfavita / E. D. Polivanov // Biulleten‘ Sredneaziatskogo gosudarstvennogo universiteta. — Tashkent, 1925. — № 9. — S. 177—181.
Pritsak O. Turkology and the comparative study of the Altaic languages. The system of the Old Runic Script / O. Pritsak // Journal of Turkish Studies. — Harvard University, 1980. — Vol. 4. — P. 83—100.
Rintchen Bi [Rinchen Bimbaev]. Les signes de propriété chez les Mongols / Rintchen Bi // Archiv Orientalni. — 1954. — XXII. — P. 467—473.
Sokolov N. O bashkirskih tamgah / N. Sokolov // Trudy Orenburgskoj uchionoj arhivnoj komissii. — Orenburg, 1904. — T. XIII. — S. 83—92.
Solomonik E. I. Sarmatskie znaki Severnogo Prichernomor’ja / E. I. Solomonik. — K. : Izd-vo AN USSR, 1959. — 190 s.
Thomsen V. Inscriptions de l’Orkhon / Vilhelm Thomsen // Memoires de la Société Finno-Ougrienne. — Helsingfors, 1896. — V. — P. 5—54.
Tryjarski E. Tamgi tiurkskih plemion iz Bolgarii / E. Tryjarski // UAJG. — 1975. — 47. — S. 189—200.
Filonenko V. I. Tamgi tatarskih kladbishh g. Evpatorija / V. I. Filonenko. — Simferopol’, 1928. —22 s.
Hansen O. Zur soghdischen inschrift auf dem dreisprachigen Denkmal von Karabalgasum / Olaf Hansen // Journal de la Société Finno-Ougrienne. — 1930. — Vol. 44 / 3. — P. 3—39.
Shherbak A. M. Tjurkskaja runika: proishozhdenie drevnejshej pis‘mennosti tiurok, granicy ejo rasprostranenija i osobennosti ispol‘zovanija / A. M. Shherbak; In-t lingv. issl. RAN. — SPb. : Nauka, 2001. — 152 s.
Emre A. C. Sur l’origine de l’alphabet vieux-turs (dit alphabet runique de Sibérie) / Ahmet Cevat Emre. — Istanbul : Imprimérie A. Ihsan, 1938. — 24 p.
Jadrincev N. M. Otchjot ekspedicii na Orhon, sovershionnoj v 1889 godu / N. M. Jadrincev // Sbornik trudov Orhonskoj ekspedicii. — SPb., 1892. — Vyp. 1. — S. 79—81.
Jacenko S. A. Znaki-tamgi iranojazychnyh narodov drevnosti i rannego srednevekov‘ja / S. A. Jacenko. — M. : Vostochnaja lit. RAN, 2001. — 189 s.
Butanaev V. Ja. Burhanizm tiurkov Sajano-Altaja / V. Ja. Butanaev. — Abakan : Izd. Hakasskogo gos. univ. im. N. F. Katanova, 2003. — 260 s.
Su Bej Haj. Sin‘czian‘ jan‘hua (Petroglify Sin‘cziana) / Su Bej Haj. — Urumchi, 1994 [Na kitajskom jazyke].
Samashev Z. S. Shamanskie siuzhety petroglifov Kazakhstana (k izucheniju mirovozzrenija drevnego naselenija) / Z. S. Samashev // Voprosy arheologii Kazakhstana. — Almaty — M., 1998. — T. 2. — S. 197— 208; Samashev Z. Drevnetiurkskie tamgi / Z. Samashev, N. Bazylkhan, S. Samashev. — Almaty : AO «ABDI Kompani», 2010. — 168 s.; Rogozhinskij A. E. Udostoveritel‘nye znaki-tamgi kochevnikov novogo vremeni i srednevekov‘ja v gornyh landshaftah Semirech‘ja, Juzhnogo i Vostochnogo Kazakhstana // Naskal‘noe iskusstvo v sovremennom obshhestve / A. E. Rogozhinskij. — Kemerovo, 2011. — T. 2. — S. 217—225.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
