ПРО ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНИХ АТРИБУТИВНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ В ІНШОМОВНІЙ АУДИТОРІЇ

Анотація

Граматичний і стилістичний аналіз атрибутивних словосполучень в художньому тексті призводить до розуміння даних мовних одиниць як найважливішого засобу створення естетичного ефекту в художньому творі. Існуючі підходи граматичного аналізу вимагають розширення уявлення про словосполучення як синтаксичну одиницю, яка часто має в поетичному тексті особливі конотації. Пояснити такі стилістичні обертони можливо завдяки граматико-стилістичного аналізу. У правилах поєднання слів, у закономірностях творення словосполучень різних видів і типів яскраво проявляється національна специфіка мови. У теоретичній (вступній) частині статті розглянуто атрибутивні словосполучення з точки зору їх структури (ад'єктивні, генітивні, багатокомпонентні конструкції) і семантики. В основній частині роботи представлено аналіз атрибутивних словосполучень з точки зору особливостей сполучуваності в них лексем у художньому тексті на прикладі творів О. С. Пушкіна. Особлива увага приділяється конструкції «родового атрибутивного» зважаючи на її більш складну трансформаційну модель. У заключній частині статті зроблено спробу пояснити атрибутивне словосполучення як неподільну одиницю естетичної інформації. Робота орієнтована на викладачів російської мови як іноземної.