ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ОПЕРАТОРІВ НЕРЕАЛЬНОСТІ

Анотація

У статті представлено результати аналізу некатегоріальних засобів вираження нереальності, а також конструкцій, які включають епістемічні предикати. Досліджуються характеристики вступних слів і прислівників в аспекті вираження різних епістемічних значень та подання відносної й абсолютної нереальності. Перевага тієї чи іншої конструкції визначається суб'єктивною епістемічною характеристикою всього висловлювання. Описуються відмінні риси операторів нереальності, які характеризують як нереальне все висловлювання і, виходячи за рамки висловлювання в текст, весь контекст — диктему. До диктумних засобів вираження відносять умовний спосіб і модальні дієслова, до модусних — епістемічні предикати, що поєднують у собі засоби, які відносяться до різних граматичних класів (повнозначних дієслів, дієслів-зв'язок, вставних модальних конструкцій). З точки зору вираження нереальності, тобто вираження ставлення мовця до змісту висловлювання як «нефакта», виділяються такі групи модусних засобів: 1) перцептивно-когнітивні предикати (предикати думки, припущення, уяви); 2) предикати чуттєвого сприйняття (в епістемічних значеннях); 3) конструкції типу it seems that / it's likely that. Подібну до епістемічних предикатів (дієслів) функцію виконують вставні модальні слова зі значеннями ймовірності та припущення (епістемічні прислівники), що функціонують, як правило, як вступні одиниці висловлювань. Епістемічні прислівники, як і решта модальних операторів, можуть уживатися в контексті реальної ситуації, змінюючи її модальність з реальної на нереальну. Різні оператори здатні виражати обидва типи відносин і обидва ступеня нереальності: відносну й абсолютну.