ОБРАЗ КВІТКИ У РОСІЙСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Анотація

У статті досліджуються особливості функціонування фітонімів у російській мовній картині світу. Відзначено, що образна семантика фітонімів посідає чільне місце у лінгвокультурному просторі сучасного російського мовного колективу. Встановлено конотативні семи, що дозволяють сформувати флористичні мотиви в ідіостилі поетів і письменників. Особливу роль у розвитку флористичної теми відіграє творчість російських письменників і поетів (А. А. Фет, І. С. Тургенєв, А. Ахматова та ін.). Щоб зрозуміти глибинний зміст твору, потрібно знати «мову квітів», їх символічний зміст, символічний підтекст. Встановлено конотативні семи, що дають змогу сформувати флористичні мотиви в ідіостилі поетів і письменників. Бузок є символом російської садиби. У російській лінгвокультурній свідомості існує повір'я, що в будинку, біля якого посаджено бузок, любов буде вічною. У східному сприйнятті це символ сумного розставання. Саме таке уявлення вплинуло на конотативну структуру фітонімів в ідіостилі С. Єсеніна й А. Ахматової. З бузком пов'язані спогади про весну, про чудовий місяць травень, коли пробуджена від зимового сну природа одягається свіжою зеленню, строкатими квітами, що символізують життя. Велика культурологічна значущість у російській мовній картині світу надається фіалці. Контексти з творів підтверджують наділення фіалки символікою скромності.