DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4558.2014.21.45011

ОБРАЗ КВІТКИ У РОСІЙСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Жунь Лі

Анотація


У статті досліджуються особливості функціонування фітонімів у російській мовній картині світу. Відзначено, що образна семантика фітонімів посідає чільне місце у лінгвокультурному просторі сучасного російського мовного колективу. Встановлено конотативні семи, що дозволяють сформувати флористичні мотиви в ідіостилі поетів і письменників. Особливу роль у розвитку флористичної теми відіграє творчість російських письменників і поетів (А. А. Фет, І. С. Тургенєв, А. Ахматова та ін.). Щоб зрозуміти глибинний зміст твору, потрібно знати «мову квітів», їх символічний зміст, символічний підтекст. Встановлено конотативні семи, що дають змогу сформувати флористичні мотиви в ідіостилі поетів і письменників. Бузок є символом російської садиби. У російській лінгвокультурній свідомості існує повір'я, що в будинку, біля якого посаджено бузок, любов буде вічною. У східному сприйнятті це символ сумного розставання. Саме таке уявлення вплинуло на конотативну структуру фітонімів в ідіостилі С. Єсеніна й А. Ахматової. З бузком пов'язані спогади про весну, про чудовий місяць травень, коли пробуджена від зимового сну природа одягається свіжою зеленню, строкатими квітами, що символізують життя. Велика культурологічна значущість у російській мовній картині світу надається фіалці. Контексти з творів підтверджують наділення фіалки символікою скромності.


Ключові слова


російська лінгвокультура; мовна картина світу; образна семантика; флористичні мотиви; конотативні семи; фітоніми

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Gracheva I. V. Kazhdyy tsvet — uzhe namek / I. V. Gracheva // Literatura v shkole. — 1997. — № 3. — S. 49–57.

Gracheva I. V. Grani samotsvetov / I. V. Gracheva // Literatura v shkole. — 1998. — № 2. — S. 29–38.

Gracheva I. V. O roli khudozhestvennoy detali v russkoy klassike / I. V. Gracheva // Literatura v shkole. — 2003. — № 3. — S. 50–55.

Dal V. I. Tolkovyy slovar zhivogo velikorusskogo yazyka / V. I. Dal. — M., 1998. — T. I-IV.

Domostroy / sost. V. V. Kolesov. — M., 1990. — 229 s.

Zolotnitskiy N. F. Tsvety v legendakh i predaniyakh / N. F. Zolotnitskiy. — M., 1991. — 287 s.

Kalashnikov V. Atlas tayn i zagadok / V. Kalashnikov. — M. : Belyy gorod, 2000. — 161 s.

Kropotova V. F. Tsvety v literature / V. F. Kropotova // Literatura v shkole. — 2001. — № 4. — S. 11–13.

Mezentsev V. Kamennaya skazka / V. Mezentsev. — M., 1986. — 169 s.

Popova N. Antichnyye i khristianskiye simvoly / N. Popova. — SPb., 2003.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Грачёва И. В. Каждый цвет — уже намёк / И. В. Грачёва // Литература в школе. — 1997. — № 3. — С. 49–57.

Грачёва И. В. Грани самоцветов / И. В. Грачёва // Литература в школе. — 1998. — № 2. — С. 29–38.

Грачёва И. В. О роли художественной детали в русской классике / И. В. Грачёва // Литература в школе. — 2003. — № 3. — С. 50–55.

Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. — М., 1998. — Т. I–IV.

Домострой / сост. В. В. Колесов. — М., 1990. — 229 с.

Золотницкий Н. Ф. Цветы в легендах и преданиях / Н. Ф. Золотницкий. — М., 1991. — 287 с.

Калашников В. Атлас тайн и загадок / В. Калашников. — М. : Белый город, 2000. — 161 с.

Кропотова В. Ф. Цветы в литературе / В. Ф. Кропотова // Литература в школе. — 2001. — № 4. — С. 11–13.

Мезенцев В. Каменная сказка / В. Мезенцев. — М., 1986. — 169 с.

Попова Н. Античные и христианские символы / Н. Попова. — СПб., 2003.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2307-4558 (Print)

ISSN 2414-9489 (Online)