АНТОНІМІЯ ЯК ЗАСІБ ЗОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ У ДРАМАТИЧНІЙ ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ "В КАТАКОМБАХ"

Анотація

Метою наукової розвідки, результати якої описано в цій статті, є виявлення й аналіз фактів антонімії, за допомогою якої Леся Українка створює контрактивне зображення соціальної нерівності між людьми, що виступають персонажами драматичної поеми «В катакомбах», та визначення специфіки цього мовно-художнього засобу в художній картині світу авторки. Об’єктом вивчення є лексеми та репліки, що висвітлюють соціальний фон відносин між представниками давньоримського соціуму епохи гоніння на християн. Суб’єкт дослідження – механізми функціювання виявлених антонімічних мовних засобів у драматичній поемі «В катакомбах» і їхня роль у створенні соціального простору цього художнього твору. Застосовано методи соціолінгвістичного, семантичного та контрастивного аналізу, а також описовий метод. Результатом аналізу стало виокремлення фактів художньої антонімії в репліках персонажів, передусім християнського єпископа і раба-неофіта, у спорі про соціальну справедливість. Зроблено деякі висновки, зокрема: антонімія є провідним мовно-художнім засобом драматичної поеми «В катакомбах», за допомогою якого Леся Українка висвітлює богоборські позиції людей, не згодних із соціальною нерівністю в суспільстві та готових боротися за соціальну справедливість; антонімічні пари у творі виокремлюються на лексичному, фразеологічному і текстовому рівнях; головна конфліктоутворююча антонімічна пара драматичної поеми «В катакомбах»: РАБ ≠ ВІЛЬНИЙ. Посилюють конфлікт також соціально зумовлені антонімічні пари ЧОЛОВІК ≠ ЖІНКА; ХРИСТИЯНИН ≠ ПОГАНЕЦЬ; БОГ / ЦАР ≠ ЛЮДИНА.