РЕВІЗІЯ ПРИНЦИПІВ ДЛЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА: УРОК ПРЯШІВСЬКОЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.37.261460Ключові слова:
українська мова, перекладознавство, історіографія, персонологія, рецепціяАнотація
Мета дослідження – висвітлити внесок українських дослідників Пряшева як органічний компонент українського перекладознавства та перевірити, наскільки такий підхід потребує зміни принципів для опису української національної наукової традиції. Головними дослідницькими завданнями були: перевірка принципів для вивчення історії українського перекладознавства, встановлення джерел, розгляд ключових видань і публікацій, з’ясування ролі національности й наукових інституцій у розвитку наукових напрямів. Методологія ґрунтується на принципах вивчення наукового контексту, іманентности та відповідности, що забезпечує об’єктивний історіографічний аналіз та створює можливості для вичерпного історіографічного синтезу. Наукова новизна полягає у залученні комплексу матеріалів із Пряшівщини до систематичного вивчення історії українського перекладознавства. Висновки. Як засвідчує історія перекладознавчих досліджень пряшівських українців, найважливішими чинниками для ідентифікації приналежности окремих праць до національної наукової школи залишаються мова та національність, а генетичні зв’язки (посилання на джерела) та типологія методів важливі, але українське перекладознавство – як і більшість національних шкіл перекладознавства у світі – не витворили особливої національної теорії перекладу. Водночас, існує небезпека, що «українське перекладознавство» Пряшівщини втратить тяглість із традиціями перекладознавства Української держави й існуватиме лише як частина «словацької школи україністики». Для підтримання розвитку пряшівської школи, що буде найкориснішим і для України, і для Словаччини, потрібно зміцнювати й розширювати українські науково-дослідні інституції Пряшівщини.
Посилання
Бабота Л. Поширення книжкових перекладів чехословацької української літератури чеською та словацькою мовами. Наукові записки [Культур. союз укр. трудящих у ЧССР]. Пряшів, 1988. № 14. С. 81–92.
Багмут Й. А. Питання теорії перекладу на Україні за радянський час. Дослідження з мовознавства в Українській РСР за 40 років / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ : Вид-во АН УРСР, 1957. С. 122–147.
Баумейстеръ Х. Наставленія Любомудрія Нравоучительнаго / съ Латинскаго на Россійскій языкъ переведенна от Петра Лодія. Лвовъ, 1790. [xiv], 438, [xiv] c.
Бача Ю. З історії української літератури Закарпаття та Чехо-Словаччини. Acta facultatis philosophicae Universitatis Prešoviensis. Prešov, 1998. 277 c.
Белей Л. «Русинський» сепаратизм : націєтворення in vitro. Київ : Темпора, 2017. 392 c.
Гехтер Максим. [Рецензія на кн.: Гете [Й.-]В. Страждання молодого Вертера / пер. М. Грушевська. Київ, 1912]. Літературно-науковий вістник. 1912. Т. 58. С. 183–184.
Данилюк-Кульчицька О. Українські літературознавці Східної Словаччини та їхні наукові інтереси (після 1945 р.). Україна у світовій історії. 2014. № 3 (52). С. 198–209.
Зв’язки Івана Франка з чехами та словаками / упорядкув. М. Мольнар та М. Мундяк. Братислава : Словац. вид-во худ. л-ри, 1957. 693 с.
Іваненко В. Розвиток методології українського радянського перекладознавства. „Хай слово мовлено інакше...”: Проблеми художнього перекладу : Статті з теорії, критики та історії худ. перекладу / Упоряд. В. Коптілов. Київ : Дніпро, 1982. С. 176–200.
Кальниченко О. А. Історія перекладу та думок про переклад у стародавні часи. Харків : ХНУ ім. В. Н. Кара- зіна, 2013. 183 c.
Ковальчук І. Як перекладати. Нове життя. 1952. 5 січ. С. 9–10.
Кундрат Ю. До питання перекладу фразеологізмів (На матеріалі «Хроніки» П. Їлемницького). Науковий збірник Державного музею українсько-руської культури у Свиднику. Пряшів, 1995. № 20. С. 311–320.
Кундрат Ю. Перекладна творчість Івана Мацинського. Наукові записки [Союз русинів-українців СР]. Пря- шів, 1994. № 19. С. 47–62.
Кундрат Ю. Словацькі переклади «Каменярів» Івана Франка (Порівняльний аналіз). Науковий збірник Музею українсько-руської культури у Свиднику. Пряшів, 2001. № 22. С. 406–434.
Кундрат Ю. Український художній переклад у Чехословаччині (1945–1980). Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. л-ри, 1983. 258 с.
Кундрат Ю. Художні переклади Федора Лазорика. Наукові записки [Культур. союз укр. трудящих у ЧССР]. Пряшів, 1985. № 12. С. 77–83.
Мольнар М. Зустрічі культур : З чехословацько-українських взаємовідносин. Братислава : Словац. пед. вид-во, 1980. 542 с.
Мольнар М. Словаки і українці : Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком доку- ментів. Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. л-ри, 1965. 402 с.
Мольнар М. Тарас Шевченко у чехів та словаків. Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. літератури, 1961. 285 с.
Мушинка М. “І один в полі воїн”, або “Як збитий пес...”: (Роздуми над 55-літтям Івана Яцканина). Дукля. 2005. № 5. С. 75–78.
Председателю Совета Народных Комиссаров Украинской Сов. Соц. Респ. Н. С. Хрущову. Киев / Президиум Украинской Народной Рады Пряшевщины. Пряшевщина. 1945. 18 марта. С. 4.
Реєстр альманаху «Дукля» за 1953–1962 рр. / укл. М. Петровай ; Дукля ; Держ. наук. б-ка в Кошицях, роб. ділянка в Пряшеві : Додаток до альманаху «Дукля» № 1, 1963 р. Пряшів, 1963. 29 с.
Роман М. Книга про сучасні українсько-чехословацькі літературні зв’язки. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. л-ри, 1965. № 1. С. 298–300. [Рец. на кн. : Шевчук В. І. Сучасні українсько-чехословацькі літературні зв’язки / АН УРСР. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. 151 с.].
Роман М. Радянська література на сторінках східнословацької преси в 30-х роках. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. л-ри, 1965. № 1. С. 96–102.
Семенец О. Е., Панасьев А. Н. История перевода (Средневековая Азия. Восточная Европа XV–XVIII вв.). Киев : Лыбидь, 1991. 365 с.
Семенец О. Е., Панасьев А. Н. История перевода : Учеб. пособие. Киев : Изд-во при Киев. ун-те, 1989. 296 с.
Українське перекладознавство ХХ сторіччя : бібліографія / уклав Т. Шмігер / ЛНУ ім. Івана Франка, Наук. т-во ім. Шевченка. Львів : [б. в.], 2013. 626 c.
Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. Київ : Смолоскип, 2009. 342 c.
Шмігер Т. Перекладознавчий аналіз — теоретичні та прикладні аспекти : давня українська література сучас- ними українською та англійською мовами : монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 508 с.
Яцканин І. Від класики до сучасності (Словацько-українські літературні відносини у післявоєнний період). Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Пряшів : Словац. пед. вид-во. Відділ укр. л-ри, 1991. № 17. С. 345–351.
Amir A. Preklad verzus jazyk a kultúra: (Kapitoly z lingvokulturológie a teórie prekladu). Prešov : Prešovská Univerzita, 2014. 52 s. URL : http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Amir2/
Čižmárová M. Konfrontácia ukrajinskej a slovenskej lexiky v prekladovom slovníku. Lexikálnosémantická spájatel’nosť slov. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. Свидник, 2007. № 24. С. 426–433.
Kambara Yu. Slovak Perspectives on the Hungarian Minority: The Possibility of an Ethnographic Approach to Nationalism and Multi-ethnic Experiences. Transboundary Symbiosis over the Danube : EU integration between Slovakia and Hungary from a local border perspective / ed. by Osamu Ieda. Sapporo, Japan, 2014. P. 17–31.
Malová D., Világi A. European integration and ethnic minorities: a case study of Hungarians in Slovakia. Sociológia. Bratislava, 2006. Vol. 38. No 6. P. 507–532.
Shmiher T. Ukrainian Translation Workshop in Priashiv. East European Journal of Psycholinguistics. 2018. Vol. 5 (2). P. 118–120. DOI : 10.5281/zenodo.2583730.
Ukrajinský jazyk a kultúra v umeleckom a odbornom preklade v stredoeurópskom priestore / Filozofická fakulta Prešovskej univerzity v Prešove ; ed. Jarmila Kredátusová. Prešov, 2018. 216 s.; Prešov, 2020. R. 2. 159 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
