СПОДВИЖНИКИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ПРЯШІВЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.37.261458Ключові слова:
українська мова, словацька мова, перекладознавство Пряшівщини, переклад, історія перекладознавстваАнотація
Мета статті – подати систематизовані міркування щодо українського перекладознавства Пряшівщини та ознайомити читачів із основними постатями, які його представляють. Предмет розвідки – внесок перекладознавців Пряшівщини у розвиток українського перекладознавства та популяризацію літератури, перекладеної з української та українською мовою серед українців Словаччини. Результатом вивчення доробку найактивніших пряшівських дослідників-перекладознавців, які писали українською мовою, став узагальнений опис основних перекладознавчих проблем, на які звертали особливу увагу автори з Пряшівщини, а також короткі індивідуальні характеристики дослідницького «почерку» кожної з розглянутих особистостей. Ключовими в процесі досліджння стали такі методи, як аналіз, синтез та зіставлення. Висновки:Українська громада Пряшівщини представлена низкою талановитих перекладознавців, які активно проводили та продовжують проводити дослідження на матеріалі перекладів з української та на українську мову. На жаль, їхні напрацювання маловідомі серед української наукової спільноти, оскільки чимало з них опубліковані в регіональних виданнях, які в Україну не доходять, або доходять в бібліотеки лише дуже обмеженим тиражем. Попри це, в аналізованих дослідженнях автори вивчають чимало актуальних для перекладознавства питань, як то вплив власної творчості на перекладну, роль перекладачів у розвитку літературного процесу, перекладацькі стратегії, методи та підходи тощо. Праці Михайла Романа, Михайла Мольнара, Любиці Баботи, Йосифа Шелепця, Миколи Мушинки, Івана Мацинського, Юрія Кундрата, Івана Яцканина та ін. заслуговують на ретельне вивчення та введення до широкого наукового обігу в Україні.
Посилання
Азбуковник. Енциклопедія української літератури / уклад. Б. Романенчук. Філядельфія : Київ, 1973. С. 319– 320.
Бабота Л. Знайомлення закарпатських українців з творчістю Тараса Шевченка в Австро-Угорщині. Наукові записки / Союз русинів-українців Чехо-Словаччини. Пряшів, 1991. № 17. С. 95–102.
Бабота Л. Педагог, літературознавець, перекладач і критик : (До 70-річчя з дня народження Ю. Кундрата). Дукля. Пряшів : Спілка українських письменників Словаччини, 2006. № 2. С. 62–65.
Бабота Л. Переклади української радянської літератури чеською мовою в 1971–1982 роках. Дукля. 1983. № 5. С. 63–72.
Бабота Л. Поширення книжкових перекладів чехословацької української літератури чеською та словацькою мовами. Наукові записки / Культурний союз українських трудящих у ЧССР. 1988. № 14. С. 81–92.
Бабота Л. Твори І. Франка в Чехословаччині. Дукля. 1982. № 3. С. 66–68.
Бабота Л. Твори Івана Франка в перекладах Юрія Жатковича та Гіадора Стрипського. Наукові записки / Культурний союз українських трудящих у ЧССР. 1990. № 15/16. С. 141–146.
Бабота Л. Українська література в перекладах Юрая Андрічіка. Дукля. 1998. № 2. С. 55–61.
Бабота Л. Чеський переклад творів Григорія Сковороди : [«Rozmluva o moudrosti» (Вишеград, 1983)]. Дукля. 1984. № 2. С. 73–75.
Галайда І. Поезія Івана Краска в художніх перекладах Віталія Конопельця. Дукля. 1996. № 6. С. 34–40.
Галас М. Ілля Галайда: «Дід запевняв, що без книжок прожити можна, та мене вони вабили з початкової шко- ли». Ужгород. 2009. № 21 (541).
Зимомря М. Михайло Роман : вираження особистості [інтерв’ю]. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка: Літературознавство. Тернопіль, 2019. № 50. С. 236–258.
Кундрат Ю. Видавнича діяльність Культурного союзу українських трудящих у Чехословаччині. Наукові за- писки / Культурний союз українських трудящих у ЧССР. 1978. № 6. С. 71–78.
Кундрат Ю. Двадцятип’ятиріччя Літньої школи перекладу. Дукля. 2003. № 6. С. 37–40.
Кундрат Ю. До питання розвитку художнього перекладу українців Чехословаччини (1945–1975). Дукля. 1976. № 3. С. 56–67.
Кундрат Ю. До питань перекладів публіцистичних текстів. Дукля. 1987. № 6. С. 39–44.
Кундрат Ю. Мілан Руфус в українській інтерпретації Віталія Конопельця. Дукля. 1992. № 1. С. 55–60.
Кундрат Ю. Об’єднання українських перекладачів. Дукля. 1994. № 4. С. 45–47.
Кундрат Ю. Передача українських прислів’їв і приказок у словацькому перекладі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли як ясла повні?».Дукля. 1994. № 3. С. 73–77.
Кундрат Ю. Переклад української народнопоетичної символіки на словацьку мову (На матеріалі «Кобзаря» Т. Шевченка). Дукля. 1979. № 5. С. 39–45.
Кундрат Ю. Перекладна творчість Івана Мацинського. Наукові записки / Союз русинів-українців СР. Пря- шів, 1994. № 19. С. 47–62.
Кундрат Ю. Перекладні п’єси в репертуарі Пряшівського УНТ (Літературно-історичний огляд). Дукля. 1981. № 1. С. 53–58.
Кундрат Ю. Практичні питання українського фахового перекладу в Словаччині на сучасному етапі суспільно- го розвитку. Дукля. 1994. № 2. С. 59–63.
Кундрат Ю. Семінар з питань перекладу : [Комісії художнього та фахового перекладу Словацького літератур- ного фонду в Братиславі]. Дукля. 1981. № 2. С. 48–55.
Кундрат Ю., Бабота Л. Україністика на філософському і педагогічному факультетах Пряшівського універси- тету в 1953–2003 роках. Дукля. 2007. № 2. С. 26–49.
Кундрат Ю. Український художній переклад у Чехословаччині (1945–1980). Братислава ; Пряшів : Словаць- ке педагогічне вид-во в Братиславі; Відділ української літератури в Пряшеві, 1983. 260 c.
Кундрат Ю. Художні переклади на сторінках «Дуклі». Дукля. Пряшів : Спілка українських письменників Словаччини, 1978. № 3. С. 60–65.
Мольнар М. Від Влтави до Дніпра : студії з українського літературознавства та міжслов’янських культурних взаємин. Ужгород : Ґражда, 2009. 405 с.
Мольнар М. Тарас Шевченко у чехів та словаків. Пряшів : Словацьке педагогічне вид-во. Відділ української літератури в Пряшеві, 1961. 285 с.
Мольнар М. Шевченко у чехов и словаков : автореф. дис. ... канд. филол. наук. Киев, 1960. 19 с.
Мушинка М. І. Мольнар Михайло Ілліч. Енциклопедія Сучасної України : електронна версія / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних дослі- джень НАН України, 2019. URL : https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69118 (дата звернення: 24.01.2022).
Мушинка М. Три болючі втрати українського народознавтва Словаччини. Народна творчість та етногра- фія. Київ : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2007. № 2. С. 76–79.
Мушинка М. «І один в полі воїн», або «Як збитий пес...» (Роздуми над 55-літтям Івана Яцканина). Дукля. 2005. № 5. С. 75–78.
Неврлий М., Роман М. Словацька україністика в 2000–2005 роках. Дукля. 2006. № 2. С. 33–39.
Пацалай В. Знак — межовий камінь спасіння і прокляття / пер. зі словацької М. Роман. Б. м.: б.в., 2014. 191 с.
Роман М. З історії культурно-літературних словацько-українських зв’язків. Кошице, 1971. 108 с.
Роман М. Тайна перекладацької майстерності І. Яцканина. Дукля. 2011. № 4. С. 90–92.
Роман М. Советская литература в Словакии в 30-х годах : автореф. дис. ... канд. филол. наук. Киев, 1964. 17 с.
Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) та ін. Київ : Ін-т літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, 2013.
Шмігер Т. Історія українського перекладознавства. Київ : Смолоскип, 2009. 342 с.
ЮБ. Михайло Мольнар — незаслужено призабутий [До 75-річчя з дня народження]. Дукля. 2005. № 6. С. 56–59.
Юрчо Я. Мова і переклад. Дукля. 1995. № 4. С. 57.
Юрчо Я. Перекладна художня література на сторінках «Дуклі» (1992–1993). Дукля. 1998. № 5. С. 65–68.
Encyclopedia of Rusyn History and Culture / ed. by P. R. Magosci and I. Pop. — Toronto-Buffalo-London : University of Toronto Press, 2005. 569 p.
Najenko, M. Ukrajinsky literarny romantizmus : dobovy a naddobovy / Preklad z ukr. jaz. M. Roman. Banska Bystrica : Univerzita Mateja Bela, 2006. 113 s.
Roman, M. Slovenské preklady z ruskej a sovietskej literatúry v rokoch 1920–1940 : bibliografický prehľad. Bratislava : Slovenské pedagogické nakladateľstvo, 1970. 72 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
