ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ХВИЛЮВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.37.261453Ключові слова:
фразеологізм, емоція, еквівалентність, національно-культурна специфіка, українська та російська мовиАнотація
У статті розкрито національно-культурну специфіку фразеологізмів на позначення хвилювання в українській та російській мовах. Мета дослідження — визначити національно-культурні особливості українських і російських фразеологічних одиниць (ФО) на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги на основі специфіки звичаїв, вірувань, побуту, що відбито в них. Об'єкт дослідження – українські та російські ФО на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги. Предмет дослідження – наявність / відсутність у відображенні такими ФО національно та культурно специфічних рис українців і росіян. Результатом зіставного вивчення подібностей та відмінностей ФО цієї фразеологічної мікросистеми в українській та російській мовах, опертя на структурно-граматичні, семантичні та функційні особливості ФО у кожній з цих мов, а також використання критеріїв відбору і відповідної методики дослідження матеріалу було виявлено еквівалентні, близькі або подібні і безеквівалентні українські та російські відповідники фразеологізмів на позначення занепокоєння, хвилювання, переживання, тривоги. Зроблено висновки про наявність в українській та російській фразеосистемах еквівалентних, безеквівалентних фразеологізмів і фразеологізмів-аналогів.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.