ВЕРБАЛЬНА МЕРЕЖА КЛЮЧОВИХ АД’ЄКТИВІВ У СТРУКТУРІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ НАТАЛКИ ДІДЕНКО

Автор(и)

  • Алла Петрівна РОМАНЧЕНКО Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0001-6870-2429

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237856

Ключові слова:

мовна особистість, ад’єктив, метеорологічний дискурс, прогноз погоди, Наталка Діденко, ядро, периферія

Анотація

Мета пропонованої розвідки – розкрити семантико-функційну специфіку стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент його вербальної мережі. Об’єктом дослідження є вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Наталки Діденко, а його предметом – вербальна мережа відсубстантивних ад’єктивів. Джерельною базою дослідження послугували тексти прогнозів погоди, представлені всоцмережі «Фейсбук» на персональній сторінці Наталки Діденко – головного медіасиноптика країни. У роботі використано компонентний, контекстуально-інтерпретаційний, граматичний аналіз як основні методи дослідження особливостей функціювання базових ад’єктивів. Результатом вивчення описуваної проблеми є доведення, що семантична структура відсубстантивних ад’єктивів у метеорологічному дискурсі зазнає розширення завдяки нашаруванню семантико-стилістичних відтінків на атрибутивну семантику. Висновки. Вербальна мережа метеорологічного дискурсу містить стандартні ад’єктивно-субстантивні словосполучення, що є ядром прогнозу погоди, та авторські утворення, котрі організовують його периферію. Останні створюють неповторну атмосферу спілкування, віддзеркалюють творчу натуру мовної особистості синоптика в метеородискурсі, слугують маркером, що привертає увагу читачів. Найбільшу частотність використання в прогнозах погоди має ад’єктив синоптичний, який є активним у фразеотрансформах. Ад’єктив метеорологічний функціює переважно як елемент складних іменників, що й становить його специфіку. Ад’єктиви кліматичний та прогностичний обмежено поширені в метеодискурсі з огляду на їхню вузьку сполучуваність і більшу затребуваність у складі терміносполук. Вербальна мережа досліджуваного дискурсу Наталки Діденко охоплює стандартні та оказіональні словосполучення, де кожен тип виконує відповідну функцію (номінативну, емоційну, прагматичну).

Посилання

Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка. Москва : Наука, 1974. 366 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ — Ірпінь : ВТФ Перун, 2005. 1728 с.

Лейцюсь Г. М. Особливості семантичної та лексичної сполучуваності прислівників-інтенсифікаторів noch і immer з прикметниками в сучасному німецькому художньому дискурсі. Débats scientifiques et orientations prospectives du développements cientifique. Vinnytsia-Paris : Plateforme scientifique européenne& La Fedeltà, 2021. Vol.

P. 39–41. 4. Павлова І. Г. Особливості лексичної сполучуваності синонімічних одиниць Воскресіння Христове, Пасха, Великдень у структурі української православної церкви. Молодий вчений. 2017. № 12 (52). С. 247–255.

Романченко А. П. Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу : комунікативні аспекти : монографія. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019. 541 с.

Романченко А. П. Лінгвокогнітивний складник мовної особистості синоптика. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. Київ : Гельветика, 2020. Т. 31 (70). № 2. С. 38–43.

Степаненко М., Кірічек І. Синтаксична і семантична валентність відносних прикметників у сучасній українській мові : монографія. Полтава : Астрая, 2018. 236 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-22

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ЛІНГВОКОНЦЕПТОЛОГІЇ ТА ДИСКУРСОЛОГІЇ