МЕТАНОМІНАЦІЇ КОВІД-ЛЕКСИКИ У РОСІЙСЬКОМУ ЛІНГВІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237854Ключові слова:
неологізми, метаномінації ковід-лексики, словотвірні моделі ковідних метаномінаційАнотація
Мета і завдання статті — проаналізувати метамову «коронавірусних» новоутворень; надати можливу типологію метаномінацій ковід-лексики; схарактеризувати способи творення метаномінацій; спрогнозувати можливості зростання метаномінацій ковід-лексики. Об’єкт дослідження — тексти ЗМІ, матеріали з мережі, лінгвістичні дослідження, присвячені темі короновірусної інфекції. Предмет дослідження — формування й розвиток метамови ковідного словника. Матеріалом для дослідження послугував корпус «ковідних» метаномінацій, до якого увійшло близько 100 одиниць. У дослідженні було використано загальнонаукові методи спостереження й опису та прийоми дефінитивного й контекстуального методів. У результаті наукової роботи було виявлено тематичні групи метаномі націй ковідних неологізмів, проаналізовано механізми їх утворення; розглянуто перспективу подальшого поширення метасловника. Автор роботи дійшов такого висновку. У російському мовному просторі в останні два роки поряд з формуванням номінативного поля найменувань нового явища — коронавірусної інфекції — формується й своєрідна метамова, яка складається з найменувань: 1) сукупностей нових лексем; 2) типів самих нових слів; 3) розділів мовознавства; 4) самого процесу/факту появи ковідних слів у мові. Метаномінації усіх підгруп, здебільшого, утворюють за моделями: «А+С», «С+С» и С+(АС). Як опорні лексеми використовують лінгвістичні терміни: язык, речь, слово тощо. Список атрибутів включає лексеми, що виражають зв’язок позначуваного з коронавірусною ситуацією. У більшості підгруп наявні складені метаномінації з першим компонентом ковид або корона. Декілька метаноміна цій є бленди. Тема Covid-19 продовжує лишатися популярною, що дає підстави вважати, що коло «пандемійних» метаномінацій може ще якийсь час розширюватися.
Посилання
Араева Л. А., Федосеев М. И. Русская языковая картина мира в период коронавирусной пандемии. Русский язык в современном научном и образовательном пространстве : сб. тезисов Междунар. науч. конф., посвящённой 90-летию проф. С. А. Хаврониной. Москва, РУДН, 28–29 октября 2020 г. / под общ. ред. В. М. Шаклеина. Москва, 2020. С. 6–8.
Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
Буцева Т. Н., Зеленин А. В. Лексикография в ситуации неологического экстрима (на материале неолекси- ки, связанной с пандемией коронавируса). Вестник Череповецкого гос. ун-та. Филологические науки. 2020. № 6. С. 86–105.
Вальтер Х., Мокиенко В. М. Аксиологическое пространство коронавирусной паремиологии (на славянском фоне). Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт-Петербург : Ин-т лингв. исследований РАН, 2020. С. 33–45.
Гареева Л. М. Современный русский новояз: разновидности и тенденции развития. URL : https://researchjournal. org/languages/sovremennyj-russkij-novoyaz-raznovidnosti-i-tendencii-razvitiya/. Время доступа : 28.01.2021.
Геккина Е. Н. Ковид versus коронавирус : из наблюдений за регулярными случаями деривационных различий. Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт-Петербург : Ин-т лингв. исследований РАН, 2020. С. 148–157.
Глущенко О. А. Ковид-номинация как лингвистическая самозащита русского человека в период пандемии. URL : https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=3772160. Время доступа : 10.02.2021.
Громенко Е. С. «Коронный» потенциал русского языка начала 2020-х годов. Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт-Петербург : Ин-т лингв. исследований РАН, 2020. С. 45–63.
Кожевников А. Ю., Ридецкая Ю. С. От социальной дистанции до удалёнки : к проблеме лексической миграции и семантической динамики в русском языке 2020 г. Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт-Петербург: Ин-т лингв. исследований РАН, 2020. С. 85–100.
Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт-Петербург: Ин-т лингв. исследований РАН, 2020.
Пристайко Т. С. Полифункциональная лексема техно в современном русском языке. Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія «Мовознавство». 2012. Вип. 18. С. 191–199.
Пристайко Т. С. Путь из лексемы в морфемы (об экзит-производных в русском языке наших дней). Проблеми загального і слов’янського мовознавства. Дніпро : ДНУ імені Олеся Гончара, 2019. № 3. С. 125–135.
Прокофьева Н. А., Щеглова Е. А. Медиасловарь ключевых слов текущего момента : лексико-семантическое поле «коронавирус». Новые слова и словари новых слов. 2020 : сб. науч. ст. / отв. ред. Н. В. Козловская. Санкт- Петербург : Ин-т лингв. исследований РАН, 2020. С. 190–203.
Шаховский В. И. Эмоциональные вызовы природосферы в зеркале информационной функции языка. Эмоциональная сфера человека в языке и коммуникации : синхрония и диахрония : материалы. Междунар. конф. Москва, 2020. С. 224–236.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
