КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПЕРЦЕПТИВНОЇ ОЗНАКИ «ВОЛОГІСТЬ» (ЗА ДАНИМИ РОСІЙСЬКОЇ ДІАЛЕКТНОЇ МОВИ)

Автор(и)

  • Людмила Вадимівна ПЕДЧЕНКО Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-8603-293X

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237851

Ключові слова:

діалектна лексика, семантика, номінація, перцептивна ознака, когнітивна інтерпретація, концептуалізація

Анотація

 Мета статті — виявити характер концептуалізації перцептивної ознаки «вологість» у російській діалектній мові і чинники, що його детермінують. Об’єкт дослідження — семантика лексем мокрий, вологий, сирий і їхніхареальних опозитів і дериватів у говірках російської мови. Предметом дослідження є когнітивні ознаки, актуалізованів семантичній структурі цієї групи лексем. У роботі використано методи семантичного, етимологічного, компонентного аналізу, історичний та описовий методи. У результаті аналізу семантики номінацій перцептивної ознаки «вологий»в російській діалектній мові було встановлено, що характер мовної інтерпретації вказаної ознаки детермінований нетільки емпіричними, а й власне лінгвістичними факторами. Номінативний потенціал лексем мокрий, вологий, сирийі їх дериватів демонструє неізоморфність їхніх семантичних структур, яка може бути зумовлена як відмінностями їхвнутрішніх форм, первісної семантики, так і різними векторами подальшого семантичного розвитку. Етимологічні данідають підстави припустити, що досліджувані номінації актуалізували різні аспекти концепту «вологість»: прикметникмокрий і його похідні співвідносилися з уявленням про «природну» вологу (пор. первісні значення «калюжа, бруд,болото»), дериваційне гніздо з коренем волог- / волож- маніфестувало інтерпретацію рідини як людської їжі, а лексеми,висхідні до праслов. *syr, позначали вологу, що міститься всередині необроблених або не до кінця оброблених, недосушених предметів. Висновки. Гетерогенність первісних смислів і зумовлені нею різні напрямки семантичного розвитку лексем, які є вербалізаторами ознаки «вологість» у російській діалектній мові, дають змогу говорити про складнуструктуру відповідного концепту, про необхідність виокремлення в цій структурі субконцептів, що актуалізують різніаспекти інтерпретації такої перцептивної ознаки.

Посилання

Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания. Вопросы языкознания. Москва, 1995. № 1. С. 17–67.

Зинченко В. П. Восприятие. Большой психологический словарь / Под.ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. Санкт-Петербург: прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. С. 74–75.

Кузнецова С. С. Вербализация чувственного восприятия как отражение перцептивной картины мира диалектной языковой личности: автореф. дис. … канд. филол. наук. Томск, 2015. 28 с.

Мещерякова О. А. Семантика перцепции в аспекте художественной когниции И. А. Бунина : дисс. … докт. филол. наук. Елец, 2011. 457 с.

Рузин И. Г. Когнитивные стратегии именования: модусы перцепции и их выражение в языке. Вопросы языкознания. Москва, 1994. № 6. С. 79–100.

Словарь русских народных говоров. Вып. 1–51. Санкт-Петербург : Наука, 1965–2019.

Спиридонова Н. Ф. Проблема семиотизации признака в свете языковых данных (на материале русских прилагательных). Признаковое пространство культуры. Москва : Индрик, 2002. С. 184–192.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4-х т. Москва: Прогресс, 1986.

Харченко В. К. Лингвосенсорика : Фундаментальные и прикладные аспекты. Москва : Либроком, 2012. 216 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-22

Номер

Розділ

ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, ІСТОРІЇ МОВИ ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЇ