КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПЕРЦЕПТИВНОЇ ОЗНАКИ «ВОЛОГІСТЬ» (ЗА ДАНИМИ РОСІЙСЬКОЇ ДІАЛЕКТНОЇ МОВИ)

Анотація

 Мета статті — виявити характер концептуалізації перцептивної ознаки «вологість» у російській діалектній мові і чинники, що його детермінують. Об’єкт дослідження — семантика лексем мокрий, вологий, сирий і їхніхареальних опозитів і дериватів у говірках російської мови. Предметом дослідження є когнітивні ознаки, актуалізованів семантичній структурі цієї групи лексем. У роботі використано методи семантичного, етимологічного, компонентного аналізу, історичний та описовий методи. У результаті аналізу семантики номінацій перцептивної ознаки «вологий»в російській діалектній мові було встановлено, що характер мовної інтерпретації вказаної ознаки детермінований нетільки емпіричними, а й власне лінгвістичними факторами. Номінативний потенціал лексем мокрий, вологий, сирийі їх дериватів демонструє неізоморфність їхніх семантичних структур, яка може бути зумовлена як відмінностями їхвнутрішніх форм, первісної семантики, так і різними векторами подальшого семантичного розвитку. Етимологічні данідають підстави припустити, що досліджувані номінації актуалізували різні аспекти концепту «вологість»: прикметникмокрий і його похідні співвідносилися з уявленням про «природну» вологу (пор. первісні значення «калюжа, бруд,болото»), дериваційне гніздо з коренем волог- / волож- маніфестувало інтерпретацію рідини як людської їжі, а лексеми,висхідні до праслов. *syr, позначали вологу, що міститься всередині необроблених або не до кінця оброблених, недосушених предметів. Висновки. Гетерогенність первісних смислів і зумовлені нею різні напрямки семантичного розвитку лексем, які є вербалізаторами ознаки «вологість» у російській діалектній мові, дають змогу говорити про складнуструктуру відповідного концепту, про необхідність виокремлення в цій структурі субконцептів, що актуалізують різніаспекти інтерпретації такої перцептивної ознаки.