ТЕЗАУРУС ЯК ЛІНГВОГРАФІЧНИЙ ОПИС ГОВІРКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ

Автор(и)

  • Тетяна Василівна ГРОМКО Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4661-4302

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237835

Ключові слова:

лінгвографія, тезаурус, лінгварій, говірка, говірковий дискурс, текстотека, мовна одиниця, мовленнєва одиниця, лексико- і граматико-графічний комплекс, параметризація

Анотація

Метою запропонованої статті є опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підґрунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об’єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження – теоретичні та функційні засади і параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об’єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обґрунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп’ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектологіїтощо. Тезаурус – лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматико-графічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки. Тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говіркияк мовної системи. Як лінгвографічний об’єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.

Посилання

Галиуллин К. Р. Русская и татарская лингвография : научно-информационное обеспечение : автореф. дис. … докт. филол. наук. Казань, 2000. URL : http://dspace.kpfu.ru/xmlui/handle/net/29457/.

Громко Т. В. Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Кропивницький : Вид-во «КОД», 2019. Вип. 175. С. 29–33.

Громко Т. В. Сучасні лексикографічні технології опису говірки як мовної системи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Одеса : Гельветика, 2021. Вип. 46. Т. 1. С. 114–117.

Громко Т. В. Тезаурус говірки як показник її онтологічного статусу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ, 2020. Том 31 (70) № 2. Ч. 1. С. 1–6.

Громко Т. В. Моноговірковий лексикографічний комплекс як сучасна лінгвістична технологія. Мова. Одеса : Астропринт, 2020. № 34. С. 11–17.

Караулов Ю. Н. Методология лингвистического исследования и Машинный фонд русского языка. Машинный фонд русского языка : идеи и суждения. Москва : Наука, 1986. С. 13–25.

Осьмак Н. А. Лексические единицы повседневной разговорной речи : пути лексикографического описания их функционирования : дис. … канд. филол. наук. Санкт-Петербург, 2014. 235 с.

Щерба Л. В. Предисловие [к русско-французскому словарю]. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. Ленинград : Наука, 1974. С. 304–312.

Языкознание : Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. Москва : Большая российская энциклопедия, 1998. 685 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-29

Номер

Розділ

ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, ІСТОРІЇ МОВИ ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЇ