ОКСЮМОРОН ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ІРОНІЇ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ І. ІЛЬФА ТА Є. ПЕТРОВА «ДВАНАДЦЯТЬ СТІЛЬЦІВ» І «ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ»)

Автор(и)

  • Алла Рашатівна ГАБІДУЛЛІНА Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4271-4103
  • Марина Володимиріна ЖАРИКОВА Горловский институт иностранных языков ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8421-8178

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237834

Ключові слова:

оксюморон, іронічна модальність, фігури протиріччя, денотат, оказіональний

Анотація

 Мета статті — вивчити дискурсивні особливості оксюморона в романах І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Об’єкт аналізу — оксюморон як риторичний прийом. Предмет дослідження — оксюморон як ефективний засіб реалізації іронічної модальності у творах письменників, як засіб негативної оцінки персонажів. У роботі використано такі методи: дискурс-аналіз, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз. Результат дослідження — проаналізовано структурно-семантичні особливості оксюморонів у романах І. Ільфа та Є. Петрова, показано їхні дискурсивні особливості. Висновки. У романах І. Ільфа та Є. Петрова простежуються всі типи оксюморона. В аспекті мови та мовлення переважають оказіональні (мовленнєві) оксюморони. Стосовно походження вони «живі», образні. Якщо трапляються стерті кліше-канцеляризми, то вони мають іронічну конотацію. За приналежністю до певного рівня мовної системи це оксюморони-слова, оксюморони-словосполучення, оксюморони-напівпредикативні конструкції, оксюморони-речення. Здебільшого у творах І. Ільфа та Є. Петрова представлені оксюморони-словосполучення. З урахуванням способів морфологічного вираження компонентів опис оксюморонів-словосполучень здійснено за п’ятьома моделями: а) координативна «ім.+ім.», б) ад’єктивно-субстантивна, в) підрядна субстантивно-субстантивна, г) дієслівно-адвербіальна, д) кількісно-іменна. Основна стилістична функція — засіб іронічної характеристики персонажів. Практичне застосування результатів дослідження можливе у розв’язанні питання оптимізації процесів навчання стилістики російської мови та лінгвістичному аналізі художнього тексту, а також у фундаментальних дослідженнях у галузі лінгвопоетики.

Посилання

Атаева Е. А. Лингвистическая природа и стилистические функции оксюморона : дис. … канд. филол. наук :10.02.04. Москва, 1975. 146 с.

Борковская Т. О. Контраст как принцип продуцирования риторических приёмов (на материале текстов современной газетной публицистики и русской художественной литературы). Речевое общение. Красноярск : КрасГУ,2006. Вып. 8–9 (16–17). С. 187–196.

Гальперин И. Р. К проблеме необычных сочетаний слов. Проблемы общего и германского языкознания. Москва : Изд-во Московского ун-та, 1978. С. 61–71.

Козинец С. Б. Оксюморон как языковое явление. Русский язык в школе. Москва, 2015. № 4. С. 56–60.

Курегян Г. Г. Лингвопрагматический статус оксюморона (на материале русского языка) : дис. ... канд. филол.наук : 10.02.01. Пятигорск, 2007. 155 с.

Малярова И. А. Структурная классификация оксюморонов, образованных по модели словосочетания, в английском языке на примере названий фильмов. Научно-образовательный журнал для студентов и преподавателей.2021. № 2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/strukturnaya-klassifikatsiya-oksyumoronov-obrazovannyh-po-modelislovosochetaniya-v-angliyskom-yazyke-na-primere-nazvaniy-filmov/

Павлович Н. В. Семантика оксюморона. Лингвистика и поэтика. Москва : Наука, 1979. С. 238–247.

Шестакова Э. Г. Оксюморон как категория поэтики (на материале русской поэзии XIX — первой трети XXвеков). Донецк : Норд-Пресс, 2009. 210 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-29

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ЛЕКСИКОГОЛІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ГРАМАТИКИ