ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛІВ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ КОНЦЕПТУ ЛІНЬ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (НА ТЛІ ЗІСТАВЛЕННЯ З КИТАЙСЬКИМИ ІЄРОГЛІФАМИ

Анотація

 Мета дослідження — розглянути історію слів-репрезентантів концепту Лінь, проаналізувати їх внутрішню форму і сучасні значення, а також зіставити отримані дані з семантикою китайських ієрогліфів. Об’єктом дослідження є семантика слів-репрезентантів концепту Лінь. Предметом — внутрішня форма слів лень, ленивый та ін. У роботі використані методи семантичного, етимологічних, порівняльного аналізу. Результат порівняльного дослідження внутрішньої форми російських слів і китайських ієрогліфів: в матеріалі і російської, і китайської мови виявлені ключові когнітивні ознаки ‘лежати’, ‘спати’, ‘їсти’, на базі яких був реконструйований вихідний концепт-архетип. Внутрішня форма слів відображає результати процесу пізнання, які можна представити у вигляді когнітивного сценарію: ‘лінива людина багато лежить, довго спить, мало і повільно рухається, багато їсть, і тому розраховує жити за рахунок результатів праці інших людей’. Була виявлена специфіка внутрішньої форми китайських ієрогліфів: вона пов’язана з розумінням ліні як ознаки, властивій жінкам. У структурі сучасного китайського ієрогліфа зник елемент «жінка». Вихідний концепт-архетип реалізується в понятійних значеннях російських слів лень, ленивый, лентяй та ін.; образах персонажів російських казок (билинного персонажа Іллі Муромця та казкового персонажа Ємелі-дурня), літературному образі Іллі Обломова, який прийняв символічне значення. У китайській лінгвокультурі, на відміну від російської, поширене типове порівняння ледачий як свиня, а також образ напівлюдини-напівсвині Чжу Бацзе, який став символом ліні, ненажерливості, боягузтва і бездіяльності. Практичне застосування результатів дослідження полягає в тому, що воно може бути використано для перекладу російської художньої, філософської або релігійної літератури на китайську мову.