ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ СЕМАНТИКИ АНТРОПОНІМІВ

Автор(и)

  • Ірина Володимирівна БОНДАРЕНКО Одеський національний морський університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6115-8798
  • Тетяна Григорівна КВАША Одеський національний морський університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237793

Ключові слова:

філософський аспект, ономастикон, антропоніми, власні імена, загальні імена, концепти мови і мовлення, конотація, десигнат, сакральність, християнство, магія імені

Анотація

 Мета статті — аналіз найбільш значущих критеріїв розмежування власних і загальних одиниць мови, виявлення закономірностей функціювання антропонімів у мові та мовленні, дослідження відмінностей у їхній семантиці, визначення ролі філософського аспекту в семантиці антропонімів як засобу характеристики магічності імені і типологічних ознак сакрального у власних іменах, причин двоіменності і специфічних дій над іменами в Давній Русі, природи магічного в семантиці антропонімів. Об’єкт дослідження — власні імена, антропоніми мови. Предмет дослідження – ономастикон мови. Для досягнення мети використані такі методи: аналізу і синтезу, описовий, спостереження, мовно-стилістичний. Філософський аспект статті реалізовано в характеристиці складної магії антропонімів (їх сакральності), яка, в свою чергу, визначає семантичну специфіку власних імен: а) підвищену знаковість; б) схильність до деетимологізація; в) особливу словотвірну парадигму власнихімен. Авторами проаналізовані ознаки симпрактичного характеру антропонімів, що дозволило зробити висновки про тісний зв’язок особистих імен з релігійно-обрядовою діяльністю, яка визначає всі сторони людської діяльності. Дослідження антропонімічної системи мови дає матеріал і підстави для філософського і духовного розвитку особистості, дозволяє осмислити і узагальнити спадщину тисячолітньої християнської культури.

Посилання

Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания (ономастика). Киев : Изд-во КГУ, 1972. 209 с.

Бондаренко И. В. О границе имени собственного и нарицательного. Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2015. Vol. III (14). Issue 65. October. P. 50–52.

Бондаренко И. В. Компонент сакральности в семантике собственных имён (на материале антропонимов). Науковий вісник Херсонського державного університету. Лінгвістика. Херсон, 2018. Вип. 34. Т. 1. С. 81–85.

Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. Київ : Наук. думка, 1988. 259 с.

Забияко А. П. Язычество : от религии крестьян до киберрелигии. Религиоведение. 2008. № 4. С. 88–103.

Карпенко Ю. А. Специфика ономастики. Русская ономастика : сб. науч. трудов. Одесса : ОНУ, 1984. С. 3–16.

Ковалик І. І. Про власні загальні назви в українській мові. Мовознавство. Київ, 1977. № 2. С. 15–17.

Кон И. С. Социология личности. Москва : Политиздат, 1967. 383 с.

Курилович Е. Положение имени собственного в языке. Очерки по лингвистике. Москва : Изд-во иностр. лит., 1962. С. 251–266.

Милль Дж. Ст. Система логики силлогистической и индуктивной. Москва : Ленанд, 2011. 832 с.

Никонов В. А. Задачи и методы антропонимики. Личные имена в прошлом, настоящем и будущем. Москва : Наука, 1970. С. 33–56.

Олексюк А. В. Философия имени П. А. Флоренского. Вестник МГОУ. Философские науки. Москва, 2009. Вып. 4. С. 164–169.

Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека. Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / Под ред. Б. А. Серебренникова. Москва : Наука, 1988. С. 8–69.

Рассел Б. Человеческое познание : его сфера и границы. Москва: Терра — Книжный клуб ; Республика, 2000. 464 с.

Соловьёв В. С. Сочинения : в 2 т. / сост. общ. ред. и вступ. статьи А. Ф. Лосева, А. В. Гулыги; АН СССР, Ин-т философии. 2-е изд. Москва : Мысль, 1990. Т. 2. 822 с.

Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. Москва : Наука, 1973. 366 с.

Священник Павел Флоренский. Имена (ономатология). Сочинения : в 4 т. Москва : Мысль, 2000. Т. 3(2). С. 171–234.

Священник Павел Флоренский. Магичность слова. Сочинения : в 4-х томах. Москва : Мысль, 2000. Т. 3(1). С. 230–248.

Священник Павел Флоренский. Смысл идеализма (метафизика рода и лика). Сочинения : в 4 т. Москва : Мысль. 2000. Т. 3(2). С. 68–144.

Священник Павел Флоренский. Органопроекция. Сочинения : в 4 т. Москва : Мысль, 2000. Т. 3(1). С. 402– 422.

Успенский Л. Ты и твоё имя. Москва : Зебра, 2016. 412 с.

Щедрін А. Т. «Вторинна» міфотворчість як соціокультурний феномен : (проблеми релігієзнавчо-культурологічного аналізу) : монографія. Харків : ХДАК, 2007. 430 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-22

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ЛЕКСИКОГОЛІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ГРАМАТИКИ