СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ ТА РОЛЬ МОВНОГО ПРОСТОРУ У ВИКРИТТІ ДЕЯКИХ ЇЇ ПРОЯВІВ

Автор(и)

  • Лариса Ігорівна АРКУША Національний університет «Одеська юридична академія», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0422-6416
  • Євгеній Миколайович СТЕПАНОВ Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5441-9822

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237791

Ключові слова:

соціальні чинники, злочинність, викриття правопорушень, субкультура, мовлення, лінгвістичні знання, соціальні діалекти, методи лінгвістичної експертизи

Анотація

Мета статті полягає у класифікації соціальних чинників злочинності та визначенні ролі мовного простору у викритті окремих її проявів з урахуванням сучасних умов реформування правоохоронних органів та змін діючого законодавства. Об’єктом дослідження виступають лінгвістичні маркери злочинної діяльності. Предметом дослідження є соціально-мовні чинники злочинності та шляхи їх використання у розкритті злочину. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) використано для з’ясування змісту наявних проблем, що виникають при вчиненні злочинів; метод структурно-функційного аналізу застосовано для дослідження мовленнєвої діяльності злочинців; метод системного аналізу – для визначення оптимальної лінії поведінки при використанні лінгвістичних знань у протидії злочинності; статистичний метод дає змогу дійти висновків щодо рівня використання лінгвістичних знань залежно від виду злочину. На підставі вивчення різних наукових точок зору і аналізу мовленнєвої практики осіб, залучених до вчинення злочину, зроблено висновки щодо необхідності підвищення рівня ефективності застосування визначених шляхів використання лінгвістичних знань у викритті окремих категорій злочинів. Результати дослідження мають бути впроваджені в практику здійснення авторознавчих лінгвістичних експертиз, у тому числі в процесі розкриття певних злочинів, а також враховані при розробці освітніх програм підготовки фахівців зі спеціальностей 081 – Право, 262 – Правоохоронна діяльність, у заходах із підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.

Посилання

Ажнюк Л. В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослідження. Мовознавство. Київ : Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 2016. № 3. С. 3–18.

Баганець О. Загальний стан злочинності та протидії їй на території України за 2020 рік (у порівнянні зі статистичними даними за 2013–2019 роки). URL : http://www.baganets.com/blogs-baganets/zagalnii-stan-zlochinnostta-protid-i-na-123.html/

Бец В. [Авдеенко И. К.]. Босяцкий словарь : Опыт словотолкователя выражений, употребляемых босяками. Одесса, 1903. 8 с.

Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів : тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С. Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.

Блатная музыка : Словарь жаргона преступников. Москва : Управление уголовного розыска республики, 1923. 112 с.

Даньшин И. Н. Общетеоретические проблемы криминологии : монография. Харьков : Прапор, 2005. 224 с.

Досталь Г. Воровской словарь. Слобода Покровская, 1904.

Дрёмин В. Н. К вопросу о предмете институциональной криминологии : от криминальных практик к социальному институту. Митна справа. Одеса : НУ ОЮА, 2010. № 6 (72). С. 68–73.

Дрьомін В. М. Злочинність як соціальна практика : інституціональна теорія криміналізації суспільства : монографія. Одеса : Юридична література, 2009. 616 с.

За злочини проти України з 2014 року засудили понад тисячу осіб. URL : https://www.radiosvoboda. org/a/news-ponad-tysyachu-osib-zasudyly-z-2014-za-zlochyny-proty-ukrainy/30483907.html/ (Дата звернення: 2.04.2021 р.).

Кримінальний кодекс України (Із змінами на 30.03.2021 р.). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341–14#Text/ (Період звернень: 10.03–17.04.2021 р.).

Лебедев С. Я. Традиции, обычаи и преступность. Теория, методология, опыт криминологического анализа. Москва : Межрегиональный центр коммерческой безопасности. 1995. 167 с.

Олейник А. Н. Тюремная субкультура в России : от повседневной жизни до государственной власти. Москва : ИНФРА-М, 2001. 418 с.

Попов Вс. М. Словарь воровского и арестантского языка. Киев : Печатня С. П. Яковлева, 1912. 128 с.

Потапов С. М. Словарь жаргона преступников (Блатная музыка). Москва : Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1927. 197 с.

Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705–98/ print/ (Дата звернення: 3.04.2021).

Путилин И. Д. Условный язык петербургских мошенников, известный под именем «музыки» или «байкового языка». Записки Ивана Дмитриевича Путилина : в 6 кн. Санкт-Петербург, 1904. Кн. 4. С. 261–267.

Смирнов Н. А. Слова и выражения воровского языка, выбранные из романа Вс. Крестовского «Петербургские трущобы». Санкт-Петербург : Тип. Имп. Акад. наук, 1899. 23 с.

Собрание выражений и фраз, употребляемых в разговоре Санкт-Петербургскими мошенниками. Северная пчела. 24 декабря 1859. № 282. С. 1129–1130.

Трахтенберг В. Ф. Блатная музыка : Жаргон тюрьмы / Под ред. И. А. Бодуэна де Куртенэ. Санкт-Петербург : Тип. А. Г. Розена, 1908. ХІХ, 116 с.

Уголовный жаргон. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki/Уголовный_жаргон/;

Stepanov E. Der juristische und soziolinguistische Status des Russischen in den Nachfolgestaaten der Sowjetunion. Handbuch des Russischen in Deutschland : Migration — Mehrsprachigkeit — Spracherwers. Berlin : Frank & Timme Verlag für wissenschaftliche Literatur, 2017. S. 173–197.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-29

Номер

Розділ

ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, ІСТОРІЇ МОВИ ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЇ