ІЗ ПРАКТИКИ ВИКЛАДАННЯ ФОНЕТИКИ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ КИТАЙСЬКИМ СТУДЕНТАМ: ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2020.33.206795Ключові слова:
голосні й приголосні звуки, фонетика, російська мова як іноземна, китайські студенти, навчання вимови,Анотація
Метою статті є узагальнення досвіду викладання російської мови, зокрема фонетики, китайським студентам, які навчаються у позамовному середовищі, та пропозиція ефективних прийомів і методів для формування правильної вимови російських звуків. Об’єкт дослідження — процес навчання китайських студентів російської вимови. Предмет дослідження − проблеми фонетичного характеру у китайських студентів. У роботі використано методи системного й зіставного аналізу, описовий метод і метод спостереження. Результатом проведеного дослідження є аналіз типових помилок, зумовлених системними фонетичними відмінностями російської та китайської мов, помилок, що виникають у процесі формування фонетичної компетенції китайських студентів. Також розглянуто найбільш ефективні прийоми й методики корекції вимовних відхилень. Висновки. Оволодіння російською нормативною вимовою є однією з умов адекватного сприйняття і відтворення інформації. Викладачеві, який працює в китайській аудиторії, потрібно знати подібності та відмінності у російській і китайській фонетичних системах, щоб, з огляду на особливості рідної (китайської) мови, допомогти
студентам сформувати правильну вимову російських звуків і розвинути навички успішного мовного спілкування. Знання складних для китайських студентів моментів російської фонетичної системи дає змогу грамотно побудувати заняття, приділяючи більше уваги тренуванню найбільш важких для них явищ, а правильно підібрані завдання, фонетичні розминки, диктанти, ігри на найскладніші для китайських студентів звуки здатні поліпшити вимову і зменшити кількість помилок. У підборі завдань щодо відпрацювання й закріплення основних фонетичних законів треба враховувати типологічні особливості рідної мови студентів. Це оптимізує навчання китайців російської вимови. Практичне застосування результатів дослідження пропонується на заняттях російської мови як іноземної в китайській аудиторії.
Посилання
Bryzgunova, E. A. (1963), Practical phonetics and intonation of the Russian language [Prakticheskaya fonetika i intonaciya russkogo yazyka], Moscow University Press, Moscow, 311 p.
Girzheva, G. G. (2015), Phonetics of the modern Russian language [ Fonetika sovremennogo russkogo yazyka], Flinta, Moscow, 192 p.
Loginova, I. M. (1981), Automation of pronunciation skills of the Russian word : Textbook [Avtomatizaciya navykov proiznosheniya russkogo slova : ucheb. posobie], RUDN publishing house, Moscow, 71 p.
Loginova, I. M. (1992), Description of the phonetics of Russian as a foreign language (vocalism and stress) [Opisanie fonetiki russkogo yazyka kak inostrannogo (vokalizm i udarenie)], Russkiy yazyk publishing house, Moscow, 160 p.
Lyubimova, N. A. (1982), Learning Russian pronunciation [Obuchenie russkomu proiznosheniyu], Russkiy yazyk publishing house, Moscow, 192 p.
Stepanov, Ie. N. (2014), «Mastering the articulation of Russian consonants by Koreans at national-focused training to the Russian language», International Humanitarian University Herald. Philology [«Postanovka artikulyatsii russkikh soglasnykh u koreytsev pri natsional’no oriyentirovannom obuchenii russkomu yazyku», Naukovyy visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya : Filolohiya], Odessa, vol. 9, pp. 33–37.
Zhao Zuo Ying (2013), «Phonetics of the Russian language», Teaching and Research in Foreign Languages [«Fonetika russkogo yazyka», Teaching and Research in Foreign Languages], Beijing, vol. 1, 10 p.
Chen Jin Hua (1997), The course of Russian phonetics for the Chinese [Kurs russkoy fonetiki dlya kitaytsev], Beijing University, Beijing, 34 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
