ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОСМОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ В ПОЕЗІЇ ОЛЕКСІЯ ДОВГОГО «ХОДІМТЕ В КРАЙ, ДЕ ЩЕ ЖИВУТЬ ЛЕЛЕКИ…»
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2020.33.206520Ключові слова:
космологія Всесвіт, вербалізація, мовна картина світу, поезія, Олексій Довгий, солярні символи,Анотація
Мета: проаналізувати характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентовані в поезії «Ходімте в край, де ще живуть лелеки…». Об’єктом дослідження є художня мова Олексія Довгого, представлена у згаданій поезії, предметом — аналіз особливостей лінгвального відображення поетом погляду його ліричного героя на будову Всесвіту. Методи: загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (концептуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). Результати: автором розглянуто комплекс теоретичних питань, пов’язаних із вивченням тексту як лінгвістичного й онтологічного явища. Було висвітлено питання лінгвальної комунікації як засобу формування мовної та концептуальної картин світу. Дослідником обґрунтовано актуальність такого аналізу в межах антропоцентричної парадигми сучасних наукових студій. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що в аналізованому тексті представлено образ рідного краю ліричного героя, який усвідомлюється ним як сакральний локус, певне вмістилище легенд і переказів, слави й історичної пам’яті. Аналіз космологічних уявлень ліричного героя поета показав, що в його картині світу Всесвіт має трирівневу структуру і складається з ВЕРХНЬОЇ, СЕРЕДНЬОЇ та НИЖНЬОЇ сфер. Було помічено, що образ верхнього світу представлений у тексті не прямими його номінаціями, а опосередковано — поет використовує лексеми на позначення таких реалій вищого ярусу, як сонце, зоря, місяць, птах та ін. Дослідник відзначає значущу роль цих образів для ліричного героя в організації зображуваного світу. Було з’ясовано, що в картині світу ліричного героя горішній просторовий ярус виступає по відношенню до середнього як світ богів, під благословенням яких перебуває змальовуваний автором світ земний, Україна. Експліковані відповідними мовними конструкціями образи середнього світу поет використовує для зміщення акценту на таку ознаку сакрального локусу, як «плодючість». Лексеми-номінації образів нижнього просторового ярусу використовуються автором для передачі особливостей світоглядних уявлень українців, підкреслення їхнього культурного надбання. Висновки. Автором статті вказано на важливу роль образу дерева у зображуваній космологічній моделі. Зазначено, що згаданий образ уведено поетом для художнього відтворення архетипного образу Світового дерева, який поєднує всі три просторові яруси і виступає своєрідною віссю. Цим відзначено різнорівневість і водночас цілісність космологічної структури, зображуваної поетом, елементи якої перебувають у постійній взаємодії.
Посилання
Bulashev, G. O. (1992), The Ukrainian people in their legends, religious views and beliefs. Cosmic Ukrainian folk views and beliefs [Ukrainskyy narod u svoikh lehendakh, relihiynykh pohlyadakh ta viruvannyakh. Kosmohonichni ukrains’ki narodni pohlyady ta viruvannya], Dovira, Kyiv, 412 p.
Voytovych, V. (2002), Ukrainian mythology [Ukrainska mifolohiya], Lybid, Kyiv, 664 p.
Gal’perin, Y. R. (1981), Text as an object of linguistic research [Tekst kak obyekt lingvisticheskogo issledovaniya], Nauka, Moscow, 137 p.
Dovhyy, O. P. (2009), «To wood», Selected works : in 4 vol. [«Derevoryty», Vybrani tvory : u 4 t.], Ukr. pysmennyk, Kyiv, vol. 3, 536 p.
Zhayvoronok, V. V. (2006), Signs of Ukrainian Ethnoculture : Dictionary Directory [Znaky ukrainskoi etnokultury : slovnyk-dovidnyk], Dovira, Kyiv, 703 p.
Kononenko, V. I. (2008), Ukrainian Linguoculturology [Ukrainska linhvokulturolohiya], Vyshcha shkola, Kyiv, 327 p.
Myths of the world, (1987) [Mify narodov mira], Soviet Encyclopedia, Moscow, vol. 1, 671 p.
Myths of the world [Mify narodov mira], (1988). Soviet Encyclopedia, Moscow, vol. 2, 719 p.
Tressider, J. (1999), Characters Dictionary [Slovar’ simvolov], Moscow, 448 p.
Ukrainian language. Encyclopedia, (2004) [Ukrains’ka mova : Entsyklopediya], Ukrainska entsyklopediya imeni M. P. Bazhana, Kyiv, 824 p.
Shtern, I. B. (1998), Selected topics and lexicon of modern linguistics. Encyclopedic Dictionary [Vybrani topiky ta leksykon suchasnoi linhvistyky : Entsyklopedychnyy slovnyk], ArtEk, Kyiv, 336 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
