БІНАРНЕ СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ ТА ЗАРОДЖЕННЯ ПЕРШИХ ЛІЧИЛЬНИХ ОДИНИЦЬ У ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.27.107952Ключові слова:
бінарне мислення, етимологія числівників, індоєвропейський числівник «один», індоєвропейський числівник «два», частина і ціле, лічильна одиницяАнотація
Метою цього дослідження є опис зв’язку між бінарним мисленням давніх людей та формуванням поняття числа. Об’єктами дослідження виступають палеографічні та етнопсихологічні дослідження, що вивчають розвиток лічби та кількісне мислення первісних людей. Предмет вивчення — числівники «один» і «два», а також їхні словоформи у германських мовах. Результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що розвиток перших числівників відбувається з дуального уявлення, в основі якого лежить здатність розділяти ціле. Тісний зв’язок з навколишнім світом породжує перші два числівника у прагерманський мові. Обидва мають вихідним пунктом один корінь, початкова форма якого бере початок у прагерманському слові «рука», як частині цілого. Бінарність мислення давніх германців знайшла відображення як у побуті, так і в релігійній сфері, що було реалізовано в найдавніший дописемний період і підтверджується археологічними знахідками. У подальшому з парної єдності методом дроблення, але без втрати зв’язку з нею виділяються цифри, графічне позначення яких у германських мовах авторка планує висвітлити в подальших розвідках.
Посилання
Alekseev, V. P. (1976), «Formation of binary oppositions coherent with existence of certain styles of primary art», Primary art [«K proickhozhdeniju binarnykh oppozicij v sviazi s vozniknoveniem otdel’nykh motivov pervobytnogo iskusstva» , Pervobytnoe iskusstvo], Nauka, Novosibirsk, pp. 40–46.
Gukhman, M. M. (2014), The Gothic language [Gotskij jazyk], Librokom, Moscow, 292 p.
Zinder, L., Stroeva, T. (1968), The historical morphology of the German language [Istoricheskaja morfologija nemeckogo jazyka], Prosveshchenie, Saint Petersburg, 264 p.
Kabo, V. (1986), Primary before agricultural community [Pervobytnaja dozemledel’cheskaja obshchina], Nauka, Moscow, 303 p.
Kazankov, A. A. (2000), «Peculiarities of hunter and gatherers in semi desert areas : egalitarianism as an alternative evolutionary path», Alternative ways to civilization [«Osobennosti adaptacii okhotnikov sobiratelej v polupustynnykh zonakh : egalitarizm kak evolucionnaja al’ternativa», Al’ternativnye puti k civilizacii], Logos, Moscow, pp. 207–218.
Kolotilova, N. S. (2012), History of the German language [Istorija nemeckogo jazyka], Ryazan’ National Pedagogical University Press, Ryazan’, 182 p.
Levickij, V. V. (1997), Etymological and semasiological research on Germanic languages [Etimologicheskie i semasiologicheskie issledovanija v oblasti germanskikh jazykov], Chernovcy State University Press, Chernovcy, 276 p.
Panfi lov, V. Z. (1982), Gnoseological aspects in philosophical problems of linguistics [Gnoseologicheskie aspekty fi losofskikh problem jazykoznanija], Nauka, Moscow, 356 p.
Taranec, V. G. (1999), Origin of the numeric notion and its lingual formation [Proiskhozhdenie ponjatija chisla i ego jazykovoj realizacii], Astroprint, Odessa, 116 p.
Chemodanov, N. S. (1978), A German language history reader [Khrestomatija po istorii nemeckogo jazyka], Vysshaja shkola, Moscow, 288 p.
Frolov, B. A. (1974), Numbers in Paleolithic graphics [Chisla v grafi ke paleolita], Nauka, Novosibirsk, 240 p.
Der große Duden, 26 Aufl age (2012), Dudenverlag, Wien, 816 p.
Das große Herkunftswörterbuch der deutschen Sprache : in 6 Bände (2013), Duden, Wien.
Gonda, J. (1953), Refl ections on the numerals «one» and «two» in ancient Indo-European languages, A. Oosthoek (ed.), Utrecht, 80 p.
Mettke, H. (1993), Die Mittelhochdeutsche Grammatik, Niemeyer, Tübingen, 271 p.
Frank, M., Everett, D., Fedorenko, E., Gibson, E. (2008), «Number as a cognitive technology : Evidence from Piraha language and cognition», Cognition, vol. 108, pp. 819–824.
Vries, J. (1977), Perspectives in the history of religions, University of California Press, Berkeley, 432 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
