ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ЗООНІМІВ-ЕКЗОТИЗМІВ ДО РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

Анотація

Метою цієї статті є опис запозичених назв тварин у сучасній російській мові з точки зору їхнього походження. Об’єктом вивчення слугували назви ссавців. Головні методи дослідження — історико-описовий та етимологічний. Результатом проведеного дослідження стало визначення кількісного складу групи запозичених зоонімів та мов-донорів іншомовних назв тварин, шляхів проникнення цих запозичень до російської мови, місця таких слів у лексичній системі сучасної російської мови. Простежено за процесом перетворення зоонімів-екзотизмів на загальновживані слова. У статті був зроблений висновок про те, що запозичення у групі назв тварин треба розцінювати як збагачення словникового складу, яке відбувається внаслідок розширення знань про світ. Цей процес почався в доісторичну добу і триває до цього часу. Джерелами є не тільки національні мови, але й діалекти різних аборигенних мов. Нерідко іншомовні назви тварин є наслідком непрямого запозичення. Практична значущість цього дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в лексикології, лексикографії, методиці викладання російської мови, а також у подальших дослідженнях причин, шляхів і способів процесу лексичного запозичення.