«ВИ МЕНЕ НЕВІРНО ЗРОЗУМІЛИ»: ІМПЛІКАЦІЯ ТА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ЯК ОПЕРАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ У ПРОЦЕСІ КОМУНІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.27.107906Ключові слова:
інтерференція, імплікація, мовленнєва комунікація, фонові знання, імплікатуриАнотація
Основою будь-якої мовленнєвої інтеракції є не тільки генерація висловлювань, але й адекватне сприймання слухачем того, що каже мовець. Ступінь ефективності мовленнєвої комунікації у значному ступеню визначається тим, наскільки еквівалентно адресат інтерпретує повідомлення адресата у процесі діалогізування. Наступна робота сфокусована на проблемі адекватного сприймання повідомлення, що передається співрозмовцем. Актуальність проведеної розвідки випливає з відсутності єдиної теоретичної концепції щодо декодування змісту висловлювання, а також з практичної потреби підвищення ефективності мовленнєвого спілкування. Об’єкт дослідження –англомовний художній діалог, а предмет — вербальні та невербальні засоби, що мають непрямий вплив на зміст повідомлення. Мета роботи — з’ясування конкретних мовних та позамовних чинників, що детермінують особистісне сприймання повідомлення. У ході роботи застосовано такі методи як лінгвістичне спостереження і опис, контекстуальний та комунікативний підходи, квантитативно-квалітативний аналіз. Оскільки в багатьох випадках значна частина інтендованого повідомлення залишається не виказаною і потребує від слухача ментального відновлення, ми вважали необхідним проаналізувати у роботі логічну операцію імплікації. Зроблено висновок, що фонові знання як позамовна інтерференція грають домінуючу роль у виведенні імплікатур і декодуванні змісту висловлювання на рівні особистої інтерпретації повідомлення.
Посилання
Gasparov, B. M. (1996), Language, memory, image. Linguistics of language existence [Jazyk, pamjat’, obraz. Lingvistika jazykovogo sushhestvovanija], Novoe literaturnoe obozrenie, Moscow, 352 p.
Kubrjakova, E. S. (2015), Nominative aspect of speech activity [Nominativnyj aspekt rechevoj dejatel’nosti], URSS, Moscow, 160 p.
Lurija, A. A. (1975), Speech and thought [Rech’ i myshlenie], Moscow State University, Moscow, 120 p.
Bennett, D. (2004), Logic Made Easy, Penguin Books Ltd., Ldn, Ldn, 256 p.
Brandon, A. (2012), Logic and Consciousness, Ledger, Ldn, 239 p.
McFarlan, B. (2004), Drop the pink elephant : 15 Ways to Say What You Mean... and Mean What You Say, Capstone, Ldn, 198 p.
Grice, H. P. (1975), «Logic and conversation», Syntax and semantics, ed. by P. Cole and J. L. Morgan, Academic Press, NY, Vol. 3, pp. 41–58.
Harley, T. A. (1995), The psychology of language : From data to theory, Psychology Press, 624 p.
Havers, W. (1931), Handbuch der erklarenden Syntax, Winter, Heidelberg, 180 p.
Peirce, Charles S. (1983), Studies in Logic, Harvard University Press, Harvard, 348 p.
Large Psychology Dictionary (2009) [Bol’shoj psihologicheskij slovar’], ed. by B. G. Meshherjakova, V. P. Zinchenko, AST Moskva, Moscow, 816 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
