БОТАНІЧНА ЛЕКСИКА В БОЛГАРСЬКИХ ГОВІРКАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОДУНАВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2017.27.107884Ключові слова:
ботанічна лексика, фітоніми, номени, варіанти, болгарські діалекти, українське Подунав’яАнотація
Мета статті — описати ботанічну лексику в болгарських діалектах, вивчити й систематизувати терміносистему, яка використовується в болгарському континуумі, дослідити основні тенденції її розвитку в діалектах Подунав’я. Предметом розгляду є опис і функціонування фітонімів лексико-семантичної групи сільськогосподарських культур. У результаті проведеного дослідження представлено репертуар флорономенів на позначення злакових, технічних та городніх культур у болгарських діалектах межиріччя Дністра й Дунаю. Подано загальну характеристику та класифікацію просторової диференціації ботанічної лексики. Виявлено, що болгарські назви сільськогосподарських рослин у сучасних переселенських говірках болгар Одещини відображають характерні особливості місцевих діалектів, носіями яких були болгарські мігранти XVIII–XIX ст. Усі досліджені говіркові назви наслідують основні принципи номінації, характерні для флоронайменувань болгарської мови. Висновки. В болгарських діалектах склалася доволі повна, ємна й цілісна система фітонімів. Дослідження лексико-тематичного шару сільськогосподарських фітонімів дає достатнє уявлення про характер діалектної лексики, збережені діалектні архаїчні ознаки. Більшість досліджених фітономенів у болгарських говірках України сформувалася на загальнослов’янському ґрунті, але можуть виявляти семантичну специфіку місцевих діалектів. Болгарські говірки півдня України становлять собою значний науковий інтерес і потребують подальших досліджень і картографування.
Посилання
Ваrbolova, Z. (1999), «Characteristics of the Bulgarian speech of the village of Chervonorameyskoe (Kubay), Bolgrad district, Odessa region of Ukraine», Bulgarian dialekts of the Ukraine [«Оsobenosti nа bolgarskija govor nа s. Chervonoarmejskoe (Кubеj), Bolgradski rajon, Оdeska оblast v Ukraina», Bolgarskite govori v Ukraina], Astroprint, Odesa, vol. 2, 152 p.
Barbolova, Z. Kolesnik, V. А. (1998), «Bulgarian Dialekt of the village Kirnichki, Besarabia. Dictionary», Bulgarian dialekts of the Ukraine [«Govoryt na bolgarite v s. Kirnichki, Besarabia. Slovar», Bolgarskite govori v Ukraina], Astroprint, Odesa, vol. 1, 158 p.
Zhuravlev, V. K. (1958), «Dialekt of the village Krinichnoe (Cheshma-Varunta)», Articles and materials of Bulgarian dialekts of USSR [«Govor sela Krinichnoe (Cheshma-Varunta)», Stat’i i materialy po bolgarskoj dialektologii SSSR], АN SSSR, Moscow, vol. 8, pp. 64–166.
Zelenina, E. I. (1955), «Vocabulary of a dialekt of the village Suvorovo», Articles and materials of Bulgarian dialekts of USSR [«Slovarnyj sostav suvorovskogo dialekta», Stat’i i materialy po bolgarskoj dialektologii SSSR], АN SSSR, Moscow, vol. 7, pp. 63–114.
Kolesnik, V. А. (2008), «Bulgarian Dialekt of the village Krinichne (Chushmelij), Besarabija. Dictionary», Bolgarian dialekts of the Ukraine [«Govoryt na bylgarite v s. Krinichne (Chushmelij), Besarabija. Rechnik», Bylgarskite govori v Ukraina], Druk, Odesa, vol. 4, 376 p.
Kolesnik, V. А. (2001), Evgenovka (Arsa). Onomastics. Dialekt. Dictionary [Evgenovka (Arsa). Onomastika. Govor. Slovar’], Germes, Odesa, p. 228.
Dictionary of foreign words (eds. : М. Filipova-Bajrova, S. Bojadzhiev, etc.), (1982), [Rechnik na chuzhdite dumi, red. М. Filipova-Bajrova, S. Bojadzhiev, Еl. Mashalova, К. Коstov], Publishing house of the Bulgarian Academy of Sciences, Sofi a, 1015 p.
Stoykov, St. (2002) , Bulgarian dialectology [Bylgarska dialectologija], Prof. Marin Drimov, Sofi a, 430 p.
Тоpalova, S. D. (2009), «Bulgarian Dialekt of the village Kalchevo, Besarabia», Bulgarian dialekts of the Ukraine [«Govoryt na bolgarite v s. Kalchevo, Besarabia», Bolgarskite govori v Ukraina], Druk, Odesa, vol. 4, 258 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
