УКРАЇНСЬКА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В РЕКОНСТРУКЦІЇ ДАВНІХ РЕМЕСЕЛ

Анотація

У статті проаналізовано назви кількох рибальських знарядь та їхні семантичні зв’язки з термінологією інших давніх ремесел – зокрема плетіння та гончарства. Такі взаємозв’язки зумовлені еволюційними змінами в повсякденному житті ранніх спільнот. Археологічні дані дають змогу зробити висновок, що потреба в рибальстві істотно сприяла переходу давніх етнічних груп від кочового життя до осілості, а також розвитку навичок виготовлення різних виробничих і побутових знарядь з рослинної сировини. Об’єктом дослідження є лексична система традиційних народних ремесел на східнослов’янському ареалі, а предметом – семантичні й етимологічні особливості назв рибальських знарядь у їхньому зв’язку з терміносферою плетіння та гончарства. Мета дослідження полягає в уточненні мовних свідчень, що відображають взаємодію архаїчних ремесел. Завданням є реконструкція праслов’янської лексичної основи та виявлення семантичних механізмів, через які технологічні дії інтегрувалися у процес номінації рибальських знарядь. Важливим матеріалом для вивчення первісного синкретизму архаїчних культур плетіння, рибальства й гончарства є лексика цих народних ремесел – передусім праслов’янські лексичні та семантичні реконструкції, а також українські діалектні дані. Аналіз засвідчує, що багато українських назв плетених рибальських знарядь походять із праслов’янського періоду: верша, вертень, корзина, скрипка, ліска тощо. Використання плетених кошиків як рибальського знаряддя в окремих регіонах України вказує на спільну етимологічну основу назв кіш, сапетка, корзина, що позначають як рибальські, так і збиральницькі реалії. Подібним чином про це свідчить і застосування глиняного посуду (корчага, глечик) у рибальському процесі замість плетених виробів. Проаналізований матеріал показує також, що технологічна (дієслівна) сема актуалізується у внутрішній формі назв після появи більш розвинених способів рибальства. Це підтверджує висновки мовознавців, етнографів та археологів щодо синкретизму архаїчних промислових культур і виникнення лексики, заснованої на спільності технологічних дій.