ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СЕРЦЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

У статті розглянуто масив фразем української мови у лінгвоментальній площині. Метою статті було з’ясування особливостей реалізації концепту СЕРЦЕ в українській мовній картині світу на підставі аналізу українського фразеологічного фонду як репрезентантів культурного надбання етносоціуму. На підставі аналізу фразеологічних одиниць виокремлено смислові компоненти, що входять до структури концепту. Об’єктом дослідження стали фраземи української літературної мови, предметом – семантичне наповнення ФО, що реалізують концепт СЕРЦЕ. Фактичним матеріалом були фразеологічні одиниці, зафіксовані у лексикографічних працях. Мета і завдання роботи визначили необхідність застосування таких загальнонаукових методів, як описовий, метод спостереження та аналіз, що в цілому уможливило систематизацію матеріалу. Методика компонентного аналізу прислужилася у виявленні особливостей семантичної структури фразем. У результаті дослідження з’ясовано, що аналізований лінгвокультурний концепт достатньо широко представлений у фразеологізмах. Мовні засоби вираження досліджуваного концепту є надзвичайно різноманітними, вони віддзеркалюють визначальні риси української ментальності. Фраземи, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, класифіковано на такі лексико-семантичні групи, як: характеристика емоційного стану людини (неспокій, хвилювання, тривога, душевні і фізичні муки, страждання, радість, задоволення, насолода, любов, прихильність), характеристика якостей або індивідуально-психологічних особливостей людини (щирість, відвертість, милосердність, чуйність, лагідність, лицемірство, нещирість, жорстокість) та характеристика вчинків людини (умовно поділено на позитивні й негативні дії). У висновках наголошено, що більшість аналізованих фразеологічних одиниць, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, позначають психічний стан, різні почуття, переживання та вчинки людини, а також риси характеру. Оскільки серце алегорично уособлює центр людського буття, простежено вживання фразеологічних одиниць для вираження таких полярних емоційно-психологічних станів людини як: любов і ненависть, печаль, страх і радість, здивування, захоплення та розчарування. Перспективою подальших досліджень є вивчення та опрацювання концептів почуттєвої сфери у фразеосистемі української мови.