ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІЛКУВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДІАЛОЗІ

Анотація

Мета статі – визначення найбільш продуктивних засобів персуазивності у мовленнєвому вузлі з урахуванням гендерної особливості мовця. Об’єктом розгляду виступає мовленнєва партія головної героїні, Келлі Джонс, у кінодискурсі фільму «Fly Me to the Moon» (2024), а предметом є лексичні, граматичні та невербальні шляхи досягнення результативності мовленнєвого впливу у діалозі. У роботі використано холістичний підхід до вивчення фактичного матеріалу, а саме поєднання наступних методів дослідження: загальнонаукового підходу, а також суто лінгвістичних методів аналізу: спостереження, критичний аналіз теоретичних здобутків дослідників зазначеної проблеми, дескриптивний аналіз виявлених закономірностей, комунікативно-інтерпретаційний метод (аналіз смислових значень реплік і невербальних елементів у діалогах, з урахуванням їхньої художньої функції у фільмі), метод гендерного аналізу (вивчення специфіки використання  мовленнєвих засобів у мовленні героїні з урахуванням її гендерних характеристик), а також метод систематизації та структурування мовленнєвих стратегій і тактик комунікації, задіяних головною героїнею. Отримані результати дослідження уможливлюють дійти до висновків, згідно з якими ефективність мовленнєвого впливу героїні забезпечується гармонійним поєднанням маніпулятивної аргументації, емоційної насиченості та невербальних засобів комунікації. Визначено, що Келлі Джонс у своїй комунікативній поведінці поєднує мовленнєві стратегії, залежно від мети й типу адресата. До найпоширеніших мовленнєвих тактик віднесено апеляцію до авторитету, персоналізацію звертань, імітацію емоцій та використання позитивної самопрезентації. Невербальні засоби (міміка, жести, погляд, інтонація) виступають ключовим компонентом створення емоційного фону і підсилюють персуазивний ефект висловлювань. Показано, що ефективна комунікація у художньому дискурсі ґрунтується на здатності мовця інтегрувати вербальні й невербальні елементи у єдину систему, яка забезпечує досягнення комунікативної мети. Отримані результати підкреслюють важливість аналізу гендерного аспекту мовленнєвого впливу в художньому діалозі, а перспективами роботи є подальше вивчення лексичних і синтаксичних засобів реалізації персуазивності у сучасному кінодискурсі.