МАГІЯ І РЕАЛІЗМ У ПОРТУГАЛЬСЬКОМУ СОЦІАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ ГВОЗДИК: КОЛИ КРИЛАТА РЕПТИЛІЯ РОЗПОЧИНАЄ НОВУ ЕРУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2025.43.336630Ключові слова:
соціально-естетичний дискурс, португальська література, Революція гвоздик, магічний реалізм, Лідія ЖоржиАнотація
Португальські літературні твори, опубліковані після Квітневої революції 1974 року (Революції гвоздик 25 квітня 1974 р.), здолали колишні цензурні перешкоди.
Метою цієї статті є визначення особливостей художньо-дискурсивної практики Лідії Жоржи у зображенні португальського суспільства під час фашистської диктатури в країні.
Об’єктом дослідження обрано текст роману “День чудес”. Предметом аналізу є творча манера авторки, яка розвиває соціально-естетичний дискурс у португальській художній літературі. У творчому процесі письменниця ставить запитання, у неї виникають критичні рефлексії, що стосуються відновлення, навіть “ексгумації” спогадів про 48 років диктаторського режиму в Португалії (1928–1974).
У результаті дослідження творчої манери, набутої Лідією Жоржи напередодні та у період Революції гвоздик, авторка статті виокремлює особливості художнього дискурсу, який Лідія Жоржи майстерно розвиває в аналізованому тексті, описуючи події, що відбувалися в ті часи на аграрному півдні Португалії.
Зроблено висновки про те, що у творчому естетичному процесі письменниця використовує художні модалізації магічного реалізму та категорії чудесного, алегоризує португальську реальність часів написання роману (кінець 1970-х років). Аналіз соціально-естетичного дискурсу, унаявленого Лідією Жоржи у романі “День чудес”, свідчить про те, що підґрунтям його особливостей є теоретико-методологійне припущення, яке розглядає акт творчого письма як матеріальну силу, що проявляє себе в певному місці і в певній історичній ситуації. Акт творчого письма, таким чином, пов'язано з кількома інституціями, через які встановлюється система зв'язків з іншими соціальними практиками. Лідія Жоржи демістифікує колоніалістські, імперіалістські та героїчні міфології епохи диктатури і, таким чином, виявляє причини хронічного технологічного та соціального відставань, у безодню яких занурив Португалію фашизм.
Посилання
Champi, I. (1980), O realismo maravilhoso. São Paulo: Editora Perspectiva, 225 p.
Chevalier, J. and Gheerbrant, A. (1994), Dicionário dos símbolos. Lisboa: Teorema, 960 p.
Genette, G. (1982), Palimpsestes. La Littérature au second dégré. Paris: Seuil, 508 p.
Jorge, L. (1979). O Dia dos prodígios. Lisboa: Publicações Europa-América, 178 p.
Lima, I. P. (1996). “Rememorar e futurar ou a invenção da pátria”, Discursos: Estudos de Língua e Cultura Portuguesa, (13), pp. 136–146.
Lourenço, E. (1994). O canto do signo: existência e literatura (1957–1993). Lisboa: Presença, 336 p.
Mancelos, J. (1998, June 04). “O sexo da escrita do autor zombie ao autor mulher: marido e outros contos”, Litoral. Lisboa.
Nóbrega P. R. S. (2013). O realismo mágico na obra de Lídia Jorge, João de Melo e Hélia Correia. PhD thesis. Faro: Universidade do Algarve, 389 p.
Reis, C. (2004), “A ficção Portuguesa entre a revolução e o fim do século”, Scripta, (15/8), pp. 15–45.
Roche, G. (1972), Introduction à la sociologie générale: l’organisation sociale (Vol. 2). Paris: HMH Editions du Seuil, 258 p.
Said, E. (1983), The world, the text and the critic. Cambridge: Harvard University Press, 1983. 336 p.
Saldanha, A. (2011), O Aantagonismo entre o herói individual e o protagonista coletivo: o imaginário Português através da história e da literatura após o 25 de Abril de 1974. PhD thesis. Grenoble: Université Stendhal. Lisboa: Universidade de Lisboa, 711 p.
Saldanha, A. (2014). “Narrativa Portuguesa pós-revolução : os autores mulheres e as novas representações sociais”, FronteiraZ: Revista do Programa de Estudos Pós-Graduados em Literatura e Crítica Literária, (12), pp. 140–162.
Viala, A. (1998). “Effets de champ, effets de prisme”, Littérature, (70: Médiations du social, recherches actuelles), pp. 64–71. https://doi.org/10.3406/litt.1988.2281
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
