РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАСЛОВʼЯНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ (ДЕЯКІ ДОПОВНЕННЯ ДО ÈSSÂ ТА SP)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2024.42.325839Ключові слова:
реконструкція, порівняльно-історичне мовознавство, прототип, етимологія, дериват, словотвір, ономастикаАнотація
Статтю присвячено заповненню деяких лакун у реєстрах словників прасловʼянської лексики, тобто етимологічних словників, призначених: а) виокремити й описати прасловʼянську лексичну спадщину в давніх і сучасних словʼянських мовах; б) зʼясувати генезис прасловʼянських слів через установлення їхніх звʼязків зі спорідненими індо-європейськими формами. Мета дослідження полягає в тому, щоби певною мірою розширити корпус реконструйованої в ÈSSÂ та SP прасловʼянської лексики. Досягнення мети зумовлює розвʼязання двох завдань: 1) ліквідувати деякі пропуски у відомому зібранні прасловʼянської лексики; 2) уточнити (розширити) ареал уже реконструйованих прототипів за рахунок уведення лексики мов, не врахованих при етимологізації. Необхідність створення єдиного корпусу доповнень до прасловʼянського вокабулярія, реконструйованого в ÈSSÂ та SP, зумовлює актуальність дослідження. Обʼєкт дослідження становить не задіяна в ÈSSÂ та SP питома апелятивна й ономастична лексика, яка може бути кваліфікована як прасловʼянська або через ознаки морфологічної архаїки, або через ареальні характеристики. Предмет — етимологічні, фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні властивості й ареал залучених до аналізу історичнозасвідчених слів і реконструйованих під час аналізу прототипів. Результати дослідження: 1) дістала етимологічну інтерпретацію сума давніх лексем, які, гадано, належать до прасловʼянського словника (*bajьkъjь, *bebrišь (*bebryšь?), *bezmǫdъjь, *bezudъ, *bukodьra, *čekolsъ, *ęmъlva, *gъlgati, *xlebezъ, *xręstь, -i, *konobylь, *koroborъ etc.); 2) уточнено (розширено) географію рефлексів уже відновлених прототипів; вони репрезентують ізоглоси складної конфігурації. Висновки підбивають риску під результатами реконструкції елементів прасловʼянського словника, узагальнюючи досягнення процедури реконструкції та етимологічної інтерпретації матеріалу. Перспективи подальших досліджень очевидні: необхідно продовжувати формування корпусу етимологій, аби розширити реєстр прасловʼянських слів, для яких передбачається прасловʼянський вік.
Посилання
Verkhratskyi, I. (1900), “About Dolivsky Dialect. Dictionary” [“Pro govir dolivskyi: Slovarchyk”, Zapysky naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Shevchenko Scientific Society notes], Vol. 35–36, pp. 95–127.
Vidoeski, B. (1999), Geographic Terminology in the Dialects of Macedonian Language [Geografskata terminologija vo dijalektite na makedonskiot jazik], MANU, Skopje, 192 p.
Georgiev, V. I. (ed.) (2012), Bulgarian Etymological Dictionary [Balgarski etimologičen rečnik], Vol. 2: И — Крепя, Prof. Marin Drinov, Sofia, 740 p.
Gnatiuk, V. (1900), “Rusyns of Priašev Eparchy and their Dialects” [“Rusyny Prʼašivskoi yeparkhii i ikh govory”, Zapysky naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Shevchenko Scientific Society notes], Vol. 25–26, Issue 3–4, pp. 1–70.
Daničić, Ð. (1975), Dictionary of Serbian Book Antiquities [Rječnik iz književnih starina srpskih], Institut za srpski jezik SANU, Beograd. Dio 1–3.
Dujčak, M. (1995), “Dictionary of Mycrotoponyms of Ukrainian Villages of Eastern Slovakia” [“Slovnyk mikrotoponimiv ukrainskykh sil Skhidnoi Slovachchyny”], Naukovyi zbirnyk Derzhavnoho muzeyu ukrainsko-ruskoi kultury u Svydnyku [Scientific collection of State Museum of Ukrainian-Russian Culture in Svidnik], Priašiv, Kn. 20, pp. 321–447.
Džogović, A. (1996), “Onomastics of Gora” [“Onomastika Gore”], Onomatološki prilozi [Onomastic materials], Knj. 12, pp. 33–366.
Iliadi, A. I. (2008), Proto-Slavonic Toponymy of Balkan Areal [Praslovjanska toponimiya balkanskoho arealu], Kyiv, 485 p.
Karadžić, V. S. (1852), Serbian Dictionary with Interpretation by German and Latin Words [Srpski rječnik istumačen njemačkijem i latinskijem riječima], Štamparija Јermenskog manastira, Beč, 862 p.
Kozlova, R. M. (1998), “On Ethnolinguistic Interpretation Some Hydronyms of the Dnieper Basin” [“Do etnolinhvistychnoi interpretatsii deyakykh hidronimiv baseynu Dnipra”], Onomastyka Ukrainy ta etnohenez skhidnykh slovian [Onomastic of Ukraine and Ethnogenesis of Eastern Slavs], Kyiv, pp. 93–105.
Krywko, M. N. (1975), “Expressive Names of Person in the Dialect of Manyakova in Mijorsky District” [“Èksprèsiwnyya nazvy asoby w gavortsy v Manyakova Miyorskaga rayona”], Z narodnaga slownika [From the Folk Vocabulary], Navuka i tèkhnika, Minsk, pp. 279–296.
Melnychuk, O. S. (ed.) (1982–2012), Etymological Dictionary of Ukrainian Language [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy], Naukova dumka, Kyiv. Vol. 1–6.
Mihajlović, V. (2002), A Dictionary of Serbian Surnames [Srpski prezimenik], Aurora, Novi Sad, 736 p.
Mladenov, St. (1941), Etymological and Orthographic Dictionary of Bulgarian Literature Language [Etimologičeski i pravopisen rečnik na balgarskiya knižoven yezik], Khristo G. Danov, Sofia, 704 p.
Nykonchuk, M. V. (1989), “Endemic Vocabulary” [“Endemichna leksyka”, Kyivske Polissia (etnolinhvistychne doslidžennya) [Kyiv Polissia (Ethnolinguistic Study)], Naukova dumka, Kyiv, pp. 83–96.
Onomastic Archive of Institute of Ukrainian Language NAS of Ukraine [Onomastychnyi arkhiv Instytutu ukrainskoyi movy NAN Ukrainy], Kyiv.
Pavlović, Z. (1996), Hydronyms of Serbia [Hidronimi Srbije], Institut za srpski jezik SANU, Beograd, 421 p.
Pyrtey, P. S. (2001), Dictionary of Lemkian Dialect (Materials for the Dictionary) [Slovnyk lemkivsʼkoji govirky (materialy dlʼa slovnyka)], Legnica ; Wrocław, 460 p.
Pianka, V. (1970), Toponomastics of Ohrid-Prespan Basin [Toponomastikata na Okhridsko-Prespanskiot bazen], Univerzitetska pečatnica, Skopje, 491 p.
Simeonov, B. (1966), “Etymological Dictionary of Local Names of Godechko” [“Etimologičen rečnik na mestnite nazvanija ot Godečko”, Godišnik na Sofijskija universitet. Fakultet po slavʼanski filologii [Yearbook of Sofia University. Faculty of Slavonic Philology], Nauka i izkustvo, Sofia, pp. 115–249.
Dictionary of Hydronyms of Ukraine [Slovnyk gidronimiv Ukrainy] (1979), Naukova dumka, Kyiv, 780 p.
Dictionary of Mycrotoponyms and Mycrohydronyms of Northwest Ukraine and Adjacent Territories [Slovnyk mikrotoponimiv i mikrohidronimiv pivnichno-zakhidnoi Ukrainy ta sumizhnykh zemel] (2006), Veža, Lutsk, Vol. 1, 406 p.
Stanojević, M. (1927), “Materials for the Dictionary of Timok Dialect” [“Prilozi rečniku timočkog govora”], Srpski dijalektološki zbornik [Serbian Dialectological Collection], Beograd, Zemun, Књ. 3, pp. 179–194.
Stijović, D. (1998), “Onomastics of North Metohija part” [“Onomastica dela Severne Metohije”], Onomatološki prilozi [Onomastic materials], Књ. 14, pp. 157–257.
Fiadosik, A. S. (ed.) (1986), Funeral. Wake. Lamentations [Pakhavanni. Paminki. Galašènni], Navuka i tèkhnika, Minsk, 615 p.
Khristov, G. (1964), Local Names in Madansko [Mestnite imena v Madansko], BAN, Sofia, 350 p.
Chabanenko, V. A. (1992), Dictionary of Lower Dnieper Dialects [Slovnyk govirok Nyzhnioi Naddniprianshchyny], Zaporizhzhia, Vol. 2, 371 p.
Shulgach, V. P. (2001), Oikonymy of Volyn: Etymological Dictionary [Oikonimiya Volyni: Etymologichnyi slovnyk-dovidnyk], Kyi, Kyiv, 189 p.
Shulgach, V. P. (2008–2016), Essays on Proto-Slavonic Anthroponymy [Narysy z praslovianskoi antroponimii], Dovira, Kyiv, Vol. 1–3.
Bezlaj, F. (1977), Etimološki slovar slovenskega jezika. Prva knjiga: A–J, SAZU, Ljubljana, 235 p.
Brückner, A. (1957), Słownik etymologiczny języka polskiego, Wiedza Powszechna, Warszawa, 805 p.
Čremošnik, G. (1976), Studije za srednjovjekovnu diplomatiku i sigilografiju južnih slavena, ANU BiH, Sarajevo, 137 p.
Dickenmann, E. (1966), Studien zur Hydronymie des Savesystems, Carl Winter, Heidelberg, Bd. 1–2.
Dva denníky Dra Matiáše Borbonia z Borbenheimu (1896), Vydal M. Dvořák. Historický archiv, Náklad České akademie cisaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, Praha, Číslo 9, 166 p.
Eichler, E. (1964), “Ergebnisse der Namengeographie im altsorbischen Sprachgebiet”. Materialien zum slawischen onomastischen Atlas, Akademie-Verlag, Berlin, p. 13–78.
Eichler, E. (1977), “Onomastik und Lexikologie. Dargestellt am Beispiel des Altsorbischen”, Zeitschrift für Slawistik, Bd 22, H. 1, p. 60–66.
Fraenkel, E. (1962–1965), Litauisches Etymologisches Wörterbuch, Carl Winter, Heidelberg ; Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen, Bd I–II.
Hamm, J., Hraste, M., Guberina, P. (1956), “Govor otoka Suska”, Hrvatski dijalektološki zbornik, JAZU, Zagreb, Knj. 1, pp. 7–213.
Hey, G. (1983), Die slavischen Siedlungen im Königreich Sachsen mit Grflärung ihrer Namen, Baensch, Dresden, 335 p.
Iliadi, A. I. (2024), “The Category of Deprivation in the Proto-Slavonic Language”, Modern Philology, No 1, pp. 16–22.
Jungmann, J. (1835), Slovník česko-německý. Díl 1: A–J, Arcibiskupská knižarňá, Praha, 852 p.
Karłowicz, J. (1900), Słownik gwar polskich. T. 1: A–E, Drukarnia C. K. Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków, 458 p.
Kronsteiner, O. (1974), Die slowenischen Namen Kärntens in Geschichte und Gegenwart (Sonderreihe 1, 1. u. 2. Auflage), Wien.
Leksik prezimena (1976), Leksik prezimena Socijalističke Republike Hrvatske, Tipograf, Zagreb, 722 p.
Miklosich, F. (1927), Die Bildung der slavischen Personen- und Ortsnamen, Carl Winter, Heidelberg, 354 p.
Muka, A. (1979), Serbski zemjepisny słowničk, Domowina, Bautzen, 11, 142 p.
Nováček, V. J. (sest.) (1894), “Listář k dějinám Školství Kutnohorského (1520–1623)”, Historický archiv, Náklad České akademie cisaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, Praha, Číslo 5, 231 p.
Paměti Jana Jiřího Haranta z Polžic a z Bezdružic od roku 1624 do roku 1648 (1897), Vydal Ferdinand Menčík, Historický Archiv, Náklad České akademie cisaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, Praha, Číslo 10, 213 p.
Petrov, A. (1924), Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773, ČAVU, Praha, 133 p.
Ramovš, F. (1924), Historična gramatika slovenskega jezika. II: Konzonantizem, Založila Učiteljska tiskarna, Ljubljana, 335 p.
Rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika (1887–1891), Dio III: Ðavo — Isprekrajati, Knjižarnica Jugoslavenske Akademije, Zagreb, 960 p.
Russisches geographisches Namenbuch (1962–1980), Begr. von M. Vasmer, Harrassowitz, Wiesbaden, Bd 1–10.
Skok, P. (1971), Etimologijski rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika, Knj. I: A–J, JAZU, Zagreb, 788 p.
Sławski, F. (1974–1979), “Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego”, Słownik prasłowiański [Pod red. F. Sławskiego], PAN, Wrocław etc., T. 1–3.
Sławski, F., Jakubowicz, M. (red.) (1974–2024), Słownik prasłowiański, PAN, Wrocław etc., T. 1–11.
Słownik nazwisk używanych w Polsce na początku XXI wieku (2003), Oprac. K. Rymut, PAN, Kraków (digital version 1 CD).
Smoczyński, W. (2019), Słownik etymologiczny języka litewskiego [współpraca redakcyjna M. Osłon; wydanie drugie, poprawione i znacznie rozszerzone, na prawach rękopisu]. Available at: https://www.rromanes.org/pub/alii/SmoczyńskiW.Słownik_etymologiczny_języka_litewskiego.pdf/
Stieber, Z. (1949), Toponomastyka Łemkowszczyzny. Cz. 2: Nazwy terenowe, Łódzkie t-wo naukowe, Łódź, 113 p.
Szulowska, W., Wolnicz-Pawłowska, E. (2001), Nazwy wód w Polsce. Cz. 1: Układ alfabetyczny, PAN DIT, Warszawa, 337 p.
Šmilauer, V. (1932), Vodopis starého Slovenska, Státní tiskárna, Praha; Bratislava, 564 p.
Taszycki, W. (red.) (1965–1984), Słownik staropolskich nazw osobowych, PAN, Wrocław etc., T. 1–7.
Trubetzkoy, N. (1924), “Einiges über die russische Lautentwicklung und die Auflösung der gemeinrussischen Spracheinheit”, Zeitschrift für slavische Philologie, Bd 1, No 3/4, p. 287–319.
Wörterbuch der russischen Gewässernamen (1961–1969), Begr. von M. Vasmer, Otto Harrassowitz, Berlin; Wiesbaden, Bd 1–5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
