ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРЯДКУ СЛІВ У КИТАЙСЬКІЙ І ЯПОНСЬКІЙ МОВАХ: УЯВЛЕННЯ, ЩО ДОМІНУЄ, ТА РЕАЛЬНИЙ СТАН

Анотація

Вельми поширеним серед мовознавців є погляд на китайську та японську мови як на мови із фіксованим порядком слів. Дійсно, у цих мовах, як і в абсолютній більшості мов, є базисний порядок слів, що домінує: в китайській мові це SVO (суб’єкт→предикат→об’єкт), а в японській – SOV (суб’єкт→об’єкт→предикат). Однак за останні півстоліття, коли високими темпами зростали межмовні й міжкультурні стосунки в умовах глобалізації економічного та інформаційного простору, коли володіння іноземними мовами у країнах Північно-Східної Азії стало нагальною потребою, норми використання базисного або периферійного порядку слів набули певної структурно-семантичної урегульованості. Мета цього дослідження полягає у розкритті своєрідності вирішення питання базисного та периферійного порядку слів у китайській і японській мовах. Об’єктом вивчення є моделі простого речення в цих мовах, предметом вивчення – фактична семантико-граматична і прагматична унормованість базисних і периферійних порядків слів у зіставленні китайської і японської мовних систем. Результатом дослідження є такі висновки. Структури китайського та японського речення щодо порядку розташування суб’єкта, об’єкта і предиката на сучасному етапі розвитку мов є гнучкими на трьох рівнях: синтаксичному, семантичному та прагматичному. Незважаючи на базисний порядок SVO, у китайському розмовному стилі функціонують речення із порядком SOV: «把 (ba) речення» i «将 （jiāng）речення». Речення пасивного стану мають порядок OSV. Цей порядок зумовлюють наявні в них службові слова «被 (bei)», «让（ràng）», «叫（jiào）», або «给（gěi）». Порядки слів SOV і OSV вважають периферійними. У японському реченні велика кількість часток відмінкової парадигми забезпечує гнучкість структури щодо порядку слів. Крім базисного порядку SOV, є також три периферійних варіанта: OSV, SVO та OVS, – які мають ефект підсвічування синтаксичних, семантичних і прагматичних аспектів. Речення із периферійними порядками слів мають особливе прагматичне навантаження.