ГІПОТЕЗА СЕПІРА – УОРФА І ПРИНЦИП ЛІНГВІСТИЧНОЇ ВІДНОСНОСТІ (ЛІНГВОІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2024.41.311204Ключові слова:
лінгвоісторіографічний аспект, гіпотеза Сепіра – Уорфа, принцип лінгвістичної відносності, мова, мислення, культура, наукаАнотація
Мета статті — розкрити погляди Е. Сепіра й Б. Л. Уорфа на співвідношення мови, мислення й дійсності (досвіду), стисло проаналізувати деякі інтерпретації, що належать критикам гіпотези Сепіра — Уорфа, виявити ті твердження Сепіра й Уорфа, які зберегли свою цінність для мовознавства початку ХХІ ст. Об’єктом вивчення є феномен, який традиційно називають «гіпотезою Сепіра — Уорфа». Предметом розгляду виступають погляди Сепіра й Уорфа на співвідношення мови, мислення й дійсності (досвіду), а також їх інтерпретація в студіях критиків цих поглядів, що не завжди відбивала справжні погляди Сепіра й Уорфа. Результатом дослідження є виявлення суті тверджень критиків гіпотези Сепіра — Уорфа, які висунули «сильну» і «слабку» версії цієї «гіпотези», і з’ясування досягнень Сепіра й Уорфа. Автори статті акцентують увагу на тому, що Уорф розглядав лінгвістичну відносність не як гіпотезу, а як принцип. Якщо гіпотези необхідно доводити, щоб перетворити їх на теорії, то принципи цього не потребують. Принцип лінгвістичної відносності має тривалу традицію. Про вплив мови на мислення говорили вже Платон, Арістотель, Ф. Бекон, Дж. Локк, Й. Г. Гаман, Й. Г. Гердер, В. фон Гумбольдт, О. О. Потебня, Я. Бодуен де Куртене. У пропонованій статті використано актуалістичний метод, який передбачає, з одного боку, історичний погляд на розглядувану проблему, з іншого, застосування таких прийомів і процедур, як аналіз джерел (мовознавчих текстів) і синтез одержаних даних, порівняння, абстрагування та логічна історико-наукова реконструкція. Висновки: безперечною заслугою Сепіра й Уорфа перед наукою стало новаторське дослідження ними низки когнітивних процесів. Це подало сильний поштовх розвиткові когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвоконцептології. Лінгвістична відносність виступає як сучасна дослідницька парадигма.
Посилання
Alpatov, V. M. (2005), History of linguistic teachings : textbook, 4th edition, revised and expanded [Istoriya lingvisticheskikh ucheniy : ucheb. posobie. 4-e izd., ispr. i dop.], Yazyki slavyanskoj kultury publishers, Moscow, 368 p.
Boroday, S. Yu. (2013), “Modern understanding of the problem of linguistic relativity: work on spatial conceptualization”, Voprosy Jazykoznanija (Topics in the study of language) [“Sovremennoe ponimanie problemy lingvisticheskoy otnositelnosti: raboty po prostranstvennoy kontseptualizatsii], Voprosy yazykoznaniya], No. 4, pp. 17–54.
Glushchenko, V. A. (2017), Comparative-historical method in Ukrainian and Russian linguistics of the 19th century — 30s of the XX century : monograph [Porivnyalno-istorychnyi metod v ukrayinskomu ta rosiyskomu movoznavstvi XIX st. — 30-kh rr. XX st. : monohrafiya], B. I. Matorin’s Publishing House, Slovyansk, 255 p.
Glushchenko, V. A., Roman, V. V., Rudenko, M. Yu. (2020), “To the question of the actualist method as a method of linguistic studies”, International Humanitarian University Herald, Philology [“Do pуtannya pro aktualistychnуi metod yak metod studiі iz linhvistychnoyi istoriohrafiyi”, Naukovуі visnуk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, Filolohiya], Odesa, No. 45, Vol. 1, pp. 90–93.
Kudryavtseva, N. S. (2010), “Hypothesis of linguistic relativity: interpretation options”, Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series : Philology, Journalism [“Hipoteza linhvistychnoyi vidnosnosti: variant interpretatsii”, Uchenye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo, Filologiya, Sotsialnye kommunikatsii]. Simferopol, Vol. 23(62), No. 2, Part 2, pp. 222–225.
Selivanova, O. O. (2008), Modern linguistics: directions and problems [Suchasna linhvistyka: napryamy ta problemy], Dovkillia-K Publishing House, Poltava, 712 p.
Beek, W. (2004), Linguistic Relativism: Variants and Misconceptions. Available at: https://www.yumpu.com/en/document/read/19744834/linguistic-relativism-variants-and-misconceptions/ (accessed: March 22, 2024).
Sаpir, E. (1924), “The grammarian and his language”, American Mercury, No. 1, pp. 149–155. Available at: https://pure.mpg.de/rest/items/item_2381137_2/component/file_2381136/content/ (accessed: March 20, 2024).
Sapir, E. (1929), “The Status of Linguistics as a Science”, Language, Vol. 5, No. 4, pp. 207–214. Available at: https://pure.mpg.de/rest/items/item_2381144_2/component/file_2381143/content/ (accessed: March 19, 2024).
Sapir, E. (1921), Language: An Introduction to the Study of Speech, Harcourt, Brace, New York, 242 p. Available at: https://www.ugr.es/~fmanjon/Sapir,%20Edward%20-%20Language,%20An%20Introduction%20to%20the%20Study%20of%20Speech.pdf/ (accessed: March 21, 2024).
Whorf, B. L. (1956), “Languages and Logic”, Language, Thought, and Reality: Selected Writings of Benjamin Lee Whorf, edited by J. B. Caroll, MIT Press, Cambridge, MA, pp. 233–245. Available at: https://archive.org/details/languagethoughtr00whor/page/232/mode/2up/ (accessed: March 22, 2024).
Whorf, B. L. (1940), “Science and Linguistics”, The Technology Review, Massachusetts Institute of Technology, Cambridge, MA, Vol. XLII, No. 6, pp. 3–7. Available at: https://cdm15999.contentdm.oclc.org/digital/collection/p15999coll16/id/104388/ (accessed: March 24, 2024).
Whorf, B. L. (1944), “The Relation of Habitual Thought and Behavior to Language”, ETC: A Review of General Semantics, Vol. 1, No. 4, pp. 197–215. Available at: https://staff.um.edu.mt/albert.gatt/teaching/dl/whorf41_habitual-thought-and-language.pdf/ (accessed: March 22, 2024).
Whorf, B. L. (1952), Collected papers on metalinguistics, Department of State, Foreign Service Institute, Washington, DC, 52 p.
Whorf, B. L. (1956), “Linguistics as an exact science”, Language, thought and reality: selected writings, MIT Press, Cambridge, MA, pp. 220–232.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
