NOMINA AGENTIS ТА NOMINA ACTORIS В ОДЕСЬКОМУ СПИСКУ «МАЛОГО ЗБІРНИКА ПОВЧАНЬ» ТЕОДОРА СТУДИТА XVIII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2023.40.300471Ключові слова:
Теодор Студит, «Малий збірник повчань», nomina agentis, nomina actoris, словотвірний тип, словотворчий формант, мовна нормаАнотація
Метою даної статті є визначення словотвірних та лексико-семантичних особливостей найменувань nomina agentis та nomina actoris, зареєстрованих у «Малому збірнику повчань» Теодора Студита, на підставі чого схарактеризувати дані мовні одиниці як засоби архаїзації чи модернізації (осучаснення та наближення до народно-розмовної мови) тексту. Предмет дослідження — словотвірні та лексико-семантичні особливості іменників nomina agentis та nomina actoris. Дослідження ґрунтується на основі аналізу Одеського списку «Малих катехиз», що входить до збірника № 1/154, який зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Усі зафіксовані іменники nomina agentis та nomina actoris поділяються за походженням на дві групи: питомі слов’янські мовні одиниці та запозичені; корінні слов’янські лексеми серед кожного номінативного ряду розподіляються на групи за словотвірними типами. У межах словотвірних типів відокремлюються лексико-семантичні групи. Виділення 2 лексико-семантичних груп — назв осіб за видом діяльності, характером занять, професією та номенів за характерними принципами поведінки — можливе для кожного словотвірного типу. Виокремлення інших лексико-семантичних груп є факультативним. Встановлено, що для слов’янських найменувань nomaina agentis найбільш продуктивними словотворчими формантами виявились -тел, -ник, -ец, непродуктивними -ица, *-jь та одиничним -ач, для утворення для назв nomina actoris найчастіше використовується афікс -ник, дуже рідко -ар. Відома науці стилістична диференціація між книжним афіксом -тел, афіксами -ник, -ец, які могли брати участь як у творенні книжних елементів, так і народно-розмовних, «Малих катехизах» не простежується. Результати дослідження дають змогу зробити висновок про низку факторів, якими могло бути спричинене це явище: особливості змісту проповідей, індивідуальне відчуттям книжника мовної норми, який працював над текстом, його підхід до підбору лексики та орієнтація на специфіку аудиторії, для якої призначалися тексти — добре підготовлені та освічені церковні служителі, ченці. Іншомовні запозичення представлені лише грецизмами, більшість з яких була засвоєна в давню епоху. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в конкретизації ролі церковнослов’янської мови східної редакції на продуктивність даних словотвірних типів.
Посилання
Bulgarian Etymological Dictionary (2012) [Bŭlgarski etimologichen rechnik], Vl. Georgiev, I. Dridanov (eds.), Acad. Publ. “Prof. Marin Drinov,” Sofia, Vol. 4, 1003 p.
Vasilev, V. P. (1980), “The Orthographic Reform of Euthymius and Its Reflection in the Works of His Successors and the Bulgarian Damasceners”, Tarnovo literary school [“Pravopisnata reforma na Evtimiĭ i otrazhenieto ĭ v proizvedeniyata na negovi sledovnitsi i na bŭlgarskite damaskinari”, Tŭrnovska knizhovna shkola], Veliko Tarnovo, vol. 2, pp. 405–421.
Vasilev, V. P. (1987), “New and Old Elements in Ancient Damaskins”, Second International Congress on Bulgarian Studies. Reports [“Novi i stari elementi v arkhaichnite damaskini”, Vtori mezhdunaroden kongres po bŭlgaristika. Dokladi], Sofia, Vol. 2, pp. 205–206.
Vasilev, V. P. (1993), “General Language Features in the copies of the Ancient Damaskins”, Palaeobulgarica [“Obshti pismenoezikovi cherti v prepisite na arkhaichnite damaskini”, Palaeobulgarica], No. 2, pp. 99–108.
Velcheva, B. (1966), “Norm and tradition in the Bulgarian literary language from the XVI–XVIII centuries”, Bulgarian language [“Norma i traditsiya v bŭlgarskiya knizhoven ezik ot XVI–XVIII vek”, Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 2, pp. 110–121.
Geshev, V. (2008), “Literary language styles of the Bulgarian XVIII century”, Comparative linguistics [“Knizhnoezikovi stilove na bŭlgarskiya XVIII vek”, Sŭpostavitelno ezikoznanie], Sofia, no. 3, pp. 23–53.
Grammar of Old Bulgarian Language (1991) [Gramatika na starobŭlgarski ezik], I. Dridanov, E. Dogarmadzhieva, A. Mincheva (eds.), Bulgarian Academy of Sciences Publishing House, Sofia, 605 p.
Grammar of Modern Bulgarian Literary Language (1983) [Gramatika na sŭvremenen bŭlgarski knizhoven ezik], St. Stoyanov, K. Ivanova, P. Pashov, V. Stankov (eds.), Bulgarian Academy of Sciences Publishing House, Sofia, Vol. 2, Morphology, 511 p.
Galadza, D. St. (2021), “Saint Theodore Stoudite on the Divine Liturgy and the Frequency of the Eucharist”, Analecta of the UCU: Theology [“Svyatyy Teodor Studyt pro bozhestvennu liturhiyu i chastotu evkharystii”, Naukovi zapysky UKU: Bohoslovya], Lviv, Issue 8, pp. 89–110.
Ivanova, N. (1999), “Serbs and Bulgarians between the Middle Ages and the Modern Era — Linguistic Dimensions of Historical Consciousness”, Comparative Linguistics [“Sŭrbi i bŭlgari mezhdu srednevekovieto i novoto vreme — ezikovi izmereniya na istoricheskoto sŭznanie”, Sŭpostavitelno ezikoznanie], Vol. 2, pp. 72–80.
History of the Bulgarian Literary Language (1989) [Istoriya na bŭlgarskiya knizhoven ezik], E. Georgieva, S. Zherev, V. Stankov (eds.), Narodna Prosveta Publ. House, Sofia, 541 p.
Ischenko, D. S. (1982), “Catechismos by Theodore the Studite in the Ukrainian manuscript collection of the XVII th.”, Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae [“Katekhizychni povchannya Feodora Studyta v ukrainskiy rukopysniy zbirtsi XVII st.”, Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae], Budapest, Vol. XXXVII, pp. 211–215.
Kochev, I. (1972), “Dialect Categories and Types in Noun Word Formation (Comparative Study on Material from Three Bulgarian Dialects)”, Research Reports of the Institute of Bulgarian Language [“Dialektni kategorii i tipove pri slovoobrazuvaneto na sŭshtestvitelnoto ime (sŭpostavitelno izsledvane vŭrkhu material ot tri bŭlgarski govora)”, Izvestiya na Instituta za bŭlgarskiya ezik], Sofia, Vol. 20, pp. 107–185.
Mincheva, A. (1982), “The linguistic situation in the Bulgarian lands in the 18th century and “Istoria Slavenobolgarskaya” written by Paisiy Khilendarsky”, Paleobulgarica [“Ezikovata situatsiya v bŭlgarskite zemi prez XVIII v. i Paisievata “Istoriya slavyanobŭlgarska”, Paleobulgarica], Sofia, no. VI, 4, pp. 37–43.
Mincheva, A. (1985), “The questions of the language norm in the early stage of the new Bulgarian literary language”, Annual of Sofia University “St. Kliment Ohridski”, Faculty of Philology [“Vŭprosi na normata v ranniya etap na formiraneto na novobŭlgarskiya knizhoven ezik”, Godishnik na Sofiĭskiya universitet “Kliment Okhridski”, Filologicheski fakultet], Sofia, vol. 74, 3, pp. 149–163.
Mircheva, E. (1996), “Problems of Establishing the Literary-Linguistic Norm in the New Bulgarian Homilies of the 17th Century”, Paleobulgarica [“Problemi na ustanovyavaneto na knizhnoezikovata norma v novobŭlgarskite damaskini ot XVII v.”, Paleobulgarica], No. 3, pp. 96–113.
Mostrova, T. (2015), “Word-Forming Trends in the Development of the Bulgarian Literary Language in the Middle Ages (Cyril and Methodius Traditions in Monuments from the 14th Century)”, Cyril and Methodius Studies [“Slovoobrazuvatelni tendentsii v razvitieto na bŭlgarskiya knizhoven ezik prez Srednovekovieto (Kirilo-Metodievskite traditsii v pametnitsi ot XIV vek)”, Kirilo-Metodievski studii], Vol. 24, 272 p.
Nikolić, St. (1966–1967), “Nomina agentis in the Old Slavic language”, South Slavic philologist [“Nomina agentis u staroslovenskom jeziku”, Južnoslovenski filolog], No. XXVII, pp. 1–84.
Percheklyiski, L. (2008), Word-Forming Categories and Types in Nouns in the Trojan Damask of the 17th Century: Abstract [Slovoobrazovatelni kategorii i tipove pri sŭshtestvitelnite imena v Troyanskiya damaskin ot XVII v.: avtoreferat], Blagoevgrad, 46 p.
Petkanova, D. (1965), The Damascins in Bulgarian literature [Damaskinite v bŭlgarskata literature], BAS Publishing House, Sofia, 260 p.
Radeva, V. (1991), Word Formation in the Bulgarian Literary Language [Slovoobrazuvaneto v bŭlgarskiya knizhoven ezik], University Publishing House “St. Kl. Ohridski”, Sofia, 226 p.
Kobilnik, Yu. (Translator) (2012), St. Theodore Studite — Instructions to Monks [Sv. Teodor Studyt — Povchannya monakham], Terno-graph Publishing, Ternopil, 632 p.
Spasova, M., (1994), “Derivative Nouns for Denoting Persons in Old Bulgarian and in the Middle Bulgarian Translation of Oratio XXXVIII (Speech on the Nativity of Christ) by Gregory of Nazianzus”, Tarnovo Literary School [“Proizvodni sŭshtestvitelni za oznachavane na litsa v starobŭlgarskiya i v srednobŭlgarskiya prevod na Oratio XXXVIII (Slovo na Rozhdestvo Khristovo) ot Grigoriĭ Bogoslov”, Tŭrnovska knizhovna shkola], Veliko Tarnovo, Vol. 6, pp. 231–253.
Old Bulgarian Dictionary: in 2 volumes (1999) [Starobŭlgarski rechnik: u 2 t.], D. Ivanova-Mircheva, A. Davidov, Zh. Ikonomova (eds.), Valentin Trayanov Publishers, Sofia, Vol. I, 1027 p.
Old Bulgarian Dictionary: in 2 volumes (2009) [Starobŭlgarski rechnik: u 2 t.], D. Ivanova-Mircheva, A. Davidov, Zh. Ikonomova (eds.), Valentin Trayanov Publishers, Sofia, Vol. II, 1325 p.
Stoianova, D. F. (2019), “Grammatical Archaisms and Modern Bulgarian Innovations in the Translation of the Catechismos by Iosif Bradaty and its Odessa Copy”, Annual of Sofia University “St. Kliment Ohridski”, Faculty of Philology [“Shchodo spivzhyttya hramatychnykh arkhayizmiv ta novobolharsʹkykh innovatsiy u perekladi «Katekhizychnykh povchan» Y. Bradatoho ta yoho Odeskomu spysku”, Godishnik na Sofiĭskiya universitet, Filologicheski fakultet], Sofia, vol. 104, pp. 127–147.
Dokulil, M. (1962), Tvoření slov v češtině, Academia Publishers, Praha, T. I, 263 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
