ЕКСПОНЕНТ *BOGO-/*-BOGЪ У ПРАСЛОВʼЯНСЬКИХ КОМПОЗИТАХ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2023.40.300470Ключові слова:
прасловʼянський, реконструкція, антропонім, композит, діахронія, синхронія, філологія, парадигма, прототип, семантикаАнотація
Стаття має на меті історико-мовне дослідження суми прасловʼянських антропонімів-композитів із кореневою основою *bog-. Мета студії — опис структури та особливостей семантики антропонімічних композитів із прасловʼянським компонентом *bog-. Обʼєкт дослідження — утворені шляхом складання «основа + слово», «слово + слово» давні словʼянські Nomina Personalia, ексцерповані з доступних писемних джерел (в основному — зібрань словʼянських особових імен і (меншою мірою) памʼяток писемності різного часу). Предмет — етимологічні, фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні властивості історично засвідчених словʼянських особових назв і реконструйованих під час аналізу прасловʼянських архетипів. Результати дослідження: здійснено реконструкцію фрагмента системи прасловʼянських двочленних лексем (особових назв) із експонентом *bogo-/*-bogъ; прокоментовано етимологічно неоднозначні особові назви; висвітлено морфологічні та семантичні властивості прасловʼянських особових імен-композитів. Висновки. Компонент *bogo-/*bože-/*-bogъ у прасловʼянських дитематичних Nomina Propria засвідчений як препозитивне означення, так і як постпозитивне означуване. Попередні результати групової реконструкції одиниць, які постали в гнізді з основою *bog-, засвідчують високий рівень її продуктивності. Зокрема, прасловʼянський ономастичний вокабулярій налічував, як мінімум, 69 bog-композитів. Висока продуктивність парадигми з експонентом *bog- спонукає до висновку про значимість ролі bog-антропонімів як слів-ідей у давньословʼянському поетичному тексті. Їхнє релігійно-ідеологічне, ритуальне, правове навантаження дозволяє передбачати їх належність до словника мови ритуалізованих дій, безпосередньо повʼязаних із традиціями давання імен. Саме у складі композитів зберігаються сліди давнього використання *bog- із правовим термінологічним значенням ʻ(суспільна) доляʼ. Приклади словʼянського поетичного мовлення демонструють синтаксичні відповідники словʼянських двоосновних особових назв; на базі цих синтаксичних конструкцій були сформовані відповідні антропоніми. Перспективи подальших досліджень убачаються в залученні структурно ідентичних та етимологічно споріднених і типологічно близьких антропонімів із ономастичного вокабулярія іранських мов і компаративному аналізі їхньої культурної семантики.
Посилання
Vlakhova-Angelova, M. (2021), “Personal Names, Derived from the stem bog-, in Historical and Modern Bulgarian Anthroponymy”, Sledovati dostoit : Proceedings of the International Onomastic Conference «Anthroponyms and Anthroponymic Researches in the Beginning of 21st Century», dedicated to the 100th anniversary of the birth of prof. Yordan Zaimov, Dr. Sc. (1921 — 1987) 20 — 22 April 2021, Sofia [“Lični imena, obrazuvani ot osnovata bоg-, v istoričeskata i savremennata balgarska antroponimija”, Sledovati dostoit : Dokladi ot mezhdunarodnata onomastichna konferentsiya «Antroponimi i antroponimni izsledovaniya v nachaloto na XXI vek», posvetna na 100-godishninata ot rozhdeniyeto na prof. d.f.n. Yordan Zaimov (1921–1987), 20–22 april 2021 g., gr. Sofia], Prof. Marin Drinov Publishing House of Bulgarian Academy of Sciences, Sofia, pp. 186–202.
Grković, M. (1977), A Dictionary of the Serbian Personal Names [Rečnik ličnih imena kod srba], Vuk Karadžić, Beograd, 324 p.
Êfimenko, I. V. (2003), Ukrainian Surnames of XVI century [Ukrayinsʼki prizviščevi nazvi XVI st.], Institute of the Ukrainian language NAS of Ukraine, Kyiv, 168 p.
Zhelʼeznyak, I. M. (1962), “On Semantic Characteristic of Serbian and Croatian Anthroponymy of ХІІ–XV cent.”, Studies on Linguistics [“Do semantichnoyi kharakterystyky serbokhorvatsʼkoyi antroponimiyi ХІІ–XV st.”, Doslidžennia z movoznavstva], Academy of Sciences of USSR Publishing House, Kyiv, pp. 77–93.
Ilchev, St. (1969), A Dictionary of the Bulgarian Personal Names and Surnames [Rechnik na lichnite i familni imena u balgarite], BAN Publishing House, Sofia, 626 p.
Irkliêvsʼkiy, V. (1987), The Etymological Dictionary of Ukrainian Surnames [Etymologičny slovnyk ukraînsʼkykh prizvyšč], München, 903 p.
Mihajlović, V. (2002), A Dictionary of the Serbian Personal Names [Srpski prezimenik], Aurora Publishing House, Novi Sad, 736 p.
Rozov, V. (1928), Ukrainian Manuscripts [Ukraînsʼki hramoty], UAS Publishers, Кyiv, Vol. I, 176 p.
Chuchka, P. P. (2005), The Surnames of the Ukrainian of Transcarpathia : Historical-Etymological Dictionary [Prizvyshcha zakarpatsʼkykh ukrayintsiv : Istoryko-etymologichnyi slovnyk], Svit Publishing House, Lviv, 704+ХLVІІІ p.
Shulʼhach, V. P. (2007), “Proto-Slavonic Heritage in Toponymy of the Volyn-Rovno Polesye”, Scientific Bulletain of Chernivtsi National Yu. Fedkovych University. Slavonic Philology [“Praslovyansʼka spadshchyna v toponimikoni Volynsʼko-Rovensʼkoho Polissya”, Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yu. Fedkovycha, Slovyanska filolohiya], Ruta Publishing House, Chernivtsi, Vol. 354–355, pp. 274–277.
Bosanski Petrovac : Žrtve Rata 1941–1945. Available at: https://dokumen.tips/documents/bosanski-petrovac-zrtve-rata-1941–1945.html?page=76.
Cheung, J. (2007), Etymological Dictionary of the Iranian Verb (= Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; ed. A. Lubotsky), Brill, Leiden ; Boston, 600 p.
Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (1854), Herausgegeben von P. Ritter v. Chlumecky, Commission bei Nitsch & Grosse, Brünn, Band VI, 398 + LXVIII p.
Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (1850), Index, Typogr. Caroli Winikerii, Brunae, 200 p.
Držić, M. (1875), “Djela”, Stari pisci hrvatski, Dionička tiskara, Zagreb, Knj. VII, 480 s.
Gamkrelidze, Th. V., Ivanov, Vjač. Vs. (1995), Indo-European and the Indo-Europeans : A Reconstruction and Historical Analysis of a Proto-Language and a Proto-Culture, Mouton de Gruyter, Berlin ; New York, Part I, 864+264 p. (= Trends in linguistics. Studies and monographs : 80).
Gebauer, J. (1903–1904), Slovník staročeský, Unie, Praha, D. I–II.
Iliadi, A. I. (2022), “Slavo-Iranica : Compound Words with Slav. *mysl- : Iran. *mana-, *mazda- (against Baltic Background)”, Acta Linguistica Lithuanica, Vol. LXXXVII, pp. 30–63.
Kavanjin, J. (1913), “Povjest vanđelska bogatoga a nesrećna Epuluna i ubogoga a čestita Lazara (Bogastvo i uboštvo)”, Stari pisci hrvatski, Dionička tiskara, Zagreb, Knj. XXII, 554 s.
Kos, Fr. (1886), “Ob osebnih imenih pri starih Slovencih”, Letopis matice slovenske, Narodna tiskarna, Ljubljana, ss. 107–151.
Lampe, Fr. (1886), “Spomin”, Letopis matice slovenske, Narodna tiskarna, Ljubljana, ss. 152–210.
Majtán, M. (1986), “Chronologické a geografické rozvrstvenie zložených slovanských osobných mien”, Slovenská reč, Roč. 51, č. 4, s. 208.
Maretić, T. (1886), “O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba”, Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Knjiga XIV (LXXXI), ss. 81–146.
Miklosich, F. (1864), Die Bildung der Ortsnamen aus Personennamen im Slavischen, Kaiserlich-Königlichen Hofund Staatsdruckerei, Wien, 74 S.
Milewski, T. (1957), “Ewolucja morfologiczna indoeuropejskich złożonych imion osobowych”, Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego, T. 16, ss. 37–69.
Milewski, T. (1957), “Ze studiów nad antroponimią indoeuropejską. Część I”, Onomastica, T. III, ss. 349–379.
Orbini, M. (1601), Il Regno de gli Slavi hoggi corrottamente detti Schiavoni, Girolamo Concordia, Pesaro, 473 p.
Ovsená, B. (2014), Pátranie po tajných slovenských dejinách a slovenskom duchu, Eko-konzult, Trnava, 216 s.
Pačić, J., Kollár, J. (1828), Gmenoslow čili Slownik osobných Gmen rozličných kmenů a nářečí národu Slawenského, Tisk kr. wšeučiliště Peštianského, Budin, 113 s.
Rospond, St. (1983), Słowiańskie nazwy miejscowe z sufiksem -jь, Wyd-wo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław, 183 s.
Russisches geographisches Namenbuch (1980) [Begründet von Max Vasmer], Bd X, Otto Harrassowitz, Wiesbaden, 543 S.
Rymut, K. (1993), “Zasób leksemów w prasłowiańskich imionach złożonych”, Onomastica, T. XXXVIII, ss. 5–19.
Rymut, K. (red.) (2003), Słownik nazwisk używanych w Polsce na początku XXI wieku, Instytut Języka Polskiego PAN, Kraków, (CD).
Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. Cz. 1: Odapelatywne nazwy osobowe (2000) [Oprac. A. Cieślikowa], DWN, Kraków, 378 s.
Smoczyński, W. (2019), Słownik etymologiczny języka litewskiego [współpraca redakcyjna M. Osłon ; wydanie drugie, poprawione i znacznie rozszerzone, na prawach rękopisu]. Available at : www.rromanes.org/pub/alii/SmoczyńskiW. Słownik etymologiczny języka litewskiego.pdf.
Stara slovanska imena. Available at : http://www.dlib.si/preview/URN:NBN:SI:DOC-DEOPQVQS/34e4051a7621–48c6-bd23–11d6f7e1ca2e/save/
Šmilauer, V. (1932), Vodopis starého Slovenska, Učené společnosti Šafaříkovy, Praha ; Bratislava, 564 s.
Taszycki, W. (red.) (1965–1985), Słownik staropolskich nazw osobowych, PAN, Wrocław etc., T. I–VII.
Vaan de M. (2008), Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages, Brill, Leiden ; Boston, 825 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
