МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННОЇ СИСТЕМИ ОДЕСЬКОГО СПИСКУ НОВОБОЛГАРСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ «КАТЕХІЗИЧНИХ ПОВЧАНЬ» ТЕОДОРА СТУДИТА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2023.39.284904Ключові слова:
Одеський список «Катехізичних повчань» Теодора Студита, граматичні категорії роду, числа, відмінка, означеності/неозначеності, іменні частини мовиАнотація
Мета статті — розглянути морфологічні особливості іменних частин мови у списку новоболгарського перекладу «Катехізичних повчань» Теодора Студита, вміщеного у рукописі № 1/154, що зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Предмет дослідження — морфологічні особливості імен Одеського списку «Катехізичних повчань» XVIII ст. Морфологічні особливості імен розглядаються в контексті формування мовної норми, яка допускала комбінацію мовних засобів декількох функціонуючих у той час мовних систем (традиційної середньоболгарської писемної мови, церковнослов’янської східної редакції, живої, народнорозмовної форми) з різною інтенсивністю Встановлено, що у списку представлена розгалужена система відмінкових закінчень, яка не відображає реального стану живого болгарського мовлення XVIII ст., ба більше, суперечить йому; проаналізовано специфіку функціонування грамем відмінкової парадигми імен чоловічого, жіночого й середнього роду у формах однини та множини; зафіксовано помилки при вживанні відмінкових закінчень, що свідчить про їх штучний характер; відзначено майже повну відсутність означених форм (форм з артиклем) іменних частин мови; виявлено превалювання повних форм прикметників та дієприкметників над короткими; досить високу частоту вживання активних дієприкметників теперішнього часу. Результати дослідження дають можливість зробити висновки , що окреслюють низку ймовірних факторів, які підштовхують книжника схилятися до мовного інструментарію так званих «книжних», «традиційних», «архаїчних» писемних систем. З іншого боку, наявність відмінкових флексій у тексті даного відносно пізнього етапу історичного розвою болгарської мови може бути зумовлена використанням списку/списків творів Теодора Студита східнослов’янської редакції. Для верифікації даного припущення необхідне ретельне зіставлення Одеського списку зі списками подібного складу та змісту, як південно-, так і східнослов’янського походження, в чому вбачаємо перспективи для подальших досліджень.
Посилання
Andreĭchin, L. (1962), “The language of “Istoria Slavenobolgarskaya” of Paisiy Khilendarsky and the beginning of the new Bulgarian literary language” [“Ezikŭt na Paisievata “Istoriya Slavenobolgarskaya” i nachaloto na novobŭlgarskiya knizhoven ezik”], Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 6, pp. 480–490.
Velcheva, B. (1966), “Norm and tradition in the Bulgarian literary language from the XVI–XVIII centuries” [“Norma i traditsiya v bŭlgarskiya knizhoven ezik ot XVI–XVIII vek”], Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 2, pp. 110–121.
Velcheva, B. (2001), “The Damascins of the XVII century and the beginning of the new Bugarian literary language” [“Damaskinite ot XVII vek i nachaloto na novobŭlgarskiya knizhoven ezik”], Palaeobulgarica, Sofia, no. 4, pp. 64–81.
Velcheva, B. (2005), “Books written in a “common language”. Serbian and Bulgarian writing in the XV–XVIII centuries” [“Knigi pisani “obshtin ezykom”. Srŭbskata i bŭlgarskata pismenost prez XV–XVIII vek”], Dialogue and culture: Materials from the 13th Summer Scientific Meeting, Varna, June 23–24, 2005 [Dialog i kultura: Materiali ot XIII lyatna nauchna sreshta, Varna 23–24 yuni 2005 g. 2005], Varna, pp. 167–171.
Geshev, V. (2008), “Literary language styles of the Bulgarian XVIII century”, [“Knizhnoezikovi stilove na bŭlgarskiya XVIII vek”, Sŭpostavitelno ezikoznanie [Comparative Linguistics], Sofia, no. 3, pp. 23–53.
Della Agata, J. (1999), “The Greek and Slavic introductory formulas to the sermons of Damascene the Studite” [“Grŭtskite i slavyanski vstŭpitelni formuli kŭm slovata na Damaskin Studit”], Studii po bŭlgaristika i slavistika [Bulgarian and Slavic studies], Sofia, pp. 39–52.
Dimitrova, M. (2009). “Damascin literature”, History of Bulgarian medieval literature / [comp. A. Miltenova] [“Damaskinarska literaturа”, Istoriya na bŭlgarskata srednevekovna literatura / [sŭst. A. Miltenova], East-West Publishing House, Sofia, pp. 729–740.
Duridanov, I. (1955), “On the problem of the development of the Bulgarian language from Synthetism to Analyticism” [“Kŭm problema za razvoya na bŭlgarskiya ezik ot sintetizŭm kŭm analitizŭm”], Annual of St. Kliment Ohridski Sofia University, Faculty of Philology [Godishnik na Sofiĭskiya universitet “Kliment Okhridski”, Seriya : Filologicheski fakultet], Sofia, vol. LI, 3, pp. 3–263.
Ivanova, D. (2016), “On a less widly-known damaskin dating from the 17 th century (no. 119/137), Linguistic Peculiarities” [“Za edin malko poznat damaskin ot kraya na XVII v. (№ 119/137), Lingvistichni osobenosti”, Philological studies of St. Cyril and Methodius University of Veliko Tarnovo [Filologicheski prouchvaniya na Velikotŭrnovskiya universitet “Sv.sv. Kiril i Metodiĭ”], Veliko Tarnovo, vol. 35, pp. 31–46.
Kocheva, E. (1968), “On the transformation of grammatical archaisms into linguistic formulas in the Damascins of the XVIII century” [“Za prevrŭshtane na gramatichnite arkhaizi v ezikovi formuli v damaskinite ot XVIII v.”, Proceedings of the Bulgarian Language [Izvestiya na Instituta za bŭlgarski ezik], Sofia, no. XVI, pp. 417–423.
Kocheva, E. (1980), “The vernacular basis of the Western Bulgarian Damascene language from the XVIII century” [“Narodnata osnova na ezika na zapadnobŭlgarski damaskini ot XVIII v.”], Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 1, pp. 54–57.
Manoleva, A. (2012), “Language specifics of Kotel Damascin of 1765 (rewritten by Sophronius of Vratsa)” [“Ezikovi osobenosti na Kotlenskiya damaskin ot 1765 g. (prepisan ot Sofroniĭ Vrachanski)”], Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 3, pp. 64–75.
Manoleva, A. (2007), “On the vernacular nature of the language of two Damascins from the Kotel Calligraphic Center (manuscripts No. 1072 and No. 1424 from the collection of the NLKM)” [“Za narodniya kharakter na ezika na dva damaskina ot Kotlenskiya knizhoven tsentŭr (rŭkopisi № 1072 i № 1424 ot sbirkata na NBKM)”], Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 3, pp. 69–76.
Mincheva, A. (1982), “The linguistic situation in the Bulgarian lands in the 18th century and “Istoria Slavenobolgarskaya” written by Paisiy Khilendarsky” [“Ezikovata situatsiya v bŭlgarskite zemi prez XVIII v. i Paisievata “Istoriya slavyanobŭlgarska”], Paleobulgarica, Sofia, no. VI, 4, pp. 37–43.
Mincheva, A. (1985), “The questions of the language norm in the early stage of the new Bulgarian literary language” [“Vŭprosi na normata v ranniya etap na formiraneto na novobŭlgarskiya knizhoven ezik”], Annual of Sofia University “St.Kliment Ohridski”. Faculty of Philology [Godishnik na Sofiĭskiya universitet “Kliment Okhridski”. Seriya: Filologicheski fakultet], Sofia, vol. 74, 3, pp. 149–163.
Mirchev, K. (1978), Historical grammar of the Bulgarian language [Istoricheska gramatika na bŭlgarskiya ezik], Science and Art Publishing House, Sofia, 276 p.
Mircheva, E. (2001), Non-Damaskine sermons in the New Bulgarian Damascins of the XVII century [Nedamaskinovi slova v novobŭlgarskite damaskini ot XVII vek], Faber Publishing House, Veliko Tarnovo, 316 p.
Petkanova, D. (1965), The Damascins in Bulgarian literature [Damaskinite v bŭlgarskata literature], BAS Publishing House, Sofia, 260 pp.
Stoianova, D. (2022), “Some graphic and orthographic features of the Odessa copy of the new Bulgarian Translation of the “Small Catechismos” be Theodor the Studite” [“Hrafichno-orfohrafichni osoblyvosti Odesʹkoho spysku novobolharsʹkoho perekladu “Maloho katekhizysu” Teodora Studyta”, Mova/Language [Mova], Odesa I. I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing House, Odesa, No 38, pp. 21–28.
Shalagin, V. (2004), “The Svištoski Damaskin and the state of system of nouns in the Bulgarian Language in the XVIIIth century” [“Svishtovskiyat damaskin i sŭstoyanieto na imennata sistema na bŭlgarskiya ezik prez XVIII vek”, Bulgarian language [Bŭlgarski ezik], Sofia, no. 1, pp. 51–60.
Gyllin, R. (1991), “The Genesis of the Modern Bulgarian Literary Language”, Acta Univ. Ups. Studia Slavica Upsaliensia 30, Almqvist & Wiksell international Publishers, Stocholm, Sweden, 120 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
