ПРАСЛОВʼЯНСЬКІ СЛОВА-КОМПОЗИТИ ЗІ *SLAV- ʻСЛАВАʼ, ʻРОЗГОЛОСʼ: СИСТЕМНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПАРАДИГМИ «СЛАВНИХ ІМЕН»
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2023.39.284902Ключові слова:
прасловʼянський, реконструкція, антропонім, композит, лексема, прототип, семантикаАнотація
Стаття присвячена історико-мовному дослідженню прасловʼянських антропонімів композитів із основою *slav-. Мета розвідки — опис структури та семантики антропонімічних композитів із прасловʼянським компонентом *slav-. Обʼєкт дослідження — утворені шляхом складання «основа + слово», «слово + слово» давні словʼянські Nomina Personalia, вилучені з писемних джерел (а саме — зібрань словʼянських особових імен і (меншою мірою) памʼяток пи- семності різного часу). Предмет — етимологічні, фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні властивості історично засвідчених словʼянських особових назв і реконструйованих під час аналізу прасловʼянських прототипів. Результати дослідження: реконструйовано фрагмент системи прасловʼянських двоосновних лексем (антропонімів) із експонентом *slav-/*-slavъ; прокоментовано етимологічно неоднозначні особові назви; висвітлено морфологічні та семантичні властивості прасловʼянських дитематичних особових імен. Conclusions. Компонент *slav-/*-slavъ у прасловʼянських двоосновних Nomina Propria засвідчений як препозитивне означення, так і як постпозитивне означуване. Попередні результати групової реконструкції одиниць, які належали гнізду з основою *slav-, засвідчують високий рівень її продуктивності. Зокрема, прасловʼянський словник може бути поповнений на 230 прототипів; видається можливим розширити географію багатьох раніше реконструйованих прототипів. Висока продуктивність парадигми з експонентом *slav- спонукає до висновку про значимість культурної ролі антропонімів зі *slav- у житті давньословʼянських народів. Як і деякі інші компоненти прасловʼянського антропонімічного вокабулярія, *slav-належало до архаїчної поетичної мови, яка використовувалася в ритуалізованих діях. Приклади словʼянського поетичного мовлення демонструють синтаксичні відповідники словʼянських двоосновних особових назв; на базі цих синтаксичних сполук були сформовані відповідні антропоніми. Переспективи подальших досліджень полягають у залученні структурно ідентичних та етимологічно споріднених антропонімів із ономастичного вокабулярія балтійських та іранських мов і компаративному аналізі їхньої культурної семантики.
Посилання
Ilchev, St. (1969), A Dictionary of the Bulgarian Personal Names and Surnames [Rechnik na lichnite i familni imena u bъlgarite], BAN Publishing House, Sofia, 626 p.
Kovachev, N. P. (1987), A Frequency and Explanatory Dictionary of the Bulgarian Personal Names [Chestotno-tъlkoven rechnik na lichnite imena u bъlgarite], D-r Petar Beron Publishing House, Sofia, 216 p.
Korduba, M. (1938), What the Names of Settlements tell us? [Shcho nam kazhutʼ nazvy oselʼ?], Nasha Batʼkivshchyna Publishing House, Lviv, 22 p.
Mihajlović, V. (2002), A Dictionary of the Serbian Personal Names [Srpski prezimenik], Aurora Publishing House, Novi Sad, 736 p.
Chuchka, P. P. (2005), The Surnames of the Ukrainian of Transcarpathia: Historical-Etymological Dictionary [Prizvyshcha zakarpatsʼkykh ukrayintsiv : Istoryko-etymologichny slovnyk], Svit Publishing House, Lviv, 704+ХLVІІІ p.
Shulgach, V. P. (2015), Essays on Proto-Slavonic Anthroponymy [Narysy z praslovyansʼkoyi antroponimiyi], Dovira Publishing House, Kyiv, Part 2, 504 p.
Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (1854), Herausgegeben von P. Ritter v. Chlumecky, Commission bei Nitsch & Grosse, Brünn, Band VI, 398 + LXVIII p.
Codex diplomaticus et epistolaris Moraviae (1850), Index, Typogr. Caroli Winikerii, Brunae, 200 p.
Držić, M. (1875), “Djela”, Stari pisci hrvatski, Dionička tiskara Publishers, Zagreb, Knj. VII, 480 s.
Gebauer, J. (1903–1904), Slovník staročeský, Unie, Praha, D. I–II.
Iliadi A. I. (2022), Proto-Slavonic Reconstruction and Slavonic Anthroponymy (manuscript), Kropyvnyts’kyy, 375 p.
Kavanjin, J. (1913), “Povjest vanđelska bogatoga a nesrećna Epuluna i ubogoga a čestita Lazara (Bogastvo i uboštvo)”, Stari pisci hrvatski, Dionička tiskara Publishers, Zagreb, Knj. XXII, 554 s.
Kronsteiner, O. (1975), Alpenslawischen Personennamen (= Österreichische Namenforschung : Sonderreiche 2), Österr. Ges. für Namenforschung, Wien, 214 S.
Maretić, T. (1886), “O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba”, Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Knjiga XIV (LXXXI), ss. 81–146.
Maretić, T. (1886), “O narodnim imenima i prezimenima u Hrvata i Srba”, Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Knjiga XV (LXXXII), ss. 69–154.
Miklosich, F. (1864), Die Bildung der Ortsnamen aus Personennamen im Slavischen, Kaiserlich-Königlichen Hofund Staatsdruckerei, Wien, 74 S.
Nováček, V. J. (sest.) (1894), “Listář k dějinám Školství Kutnohorského (1520–1623)”, Historický archiv, Praha, Č. 5, 231 s.
Ovsená, B. (2014), Pátranie po tajných slovenských dejinách a slovenskom duchu, Eko-konzult, Trnava, 216 s.
Pačić, J., Kollár, J. (1828), Gmenoslow čili Slownik osobných Gmen rozličných kmenů a nářečí národu Slawenského, Tisk kr. wšeučiliště Peštianského, Budin, 113 s.
Rymut, K. (red.) (2003), Słownik nazwisk używanych w Polsce na początku XXI wieku, Instytut Języka Polskiego PAN, Kraków, (CD).
Stara slovanska imena [http://www.dlib.si/preview/URN:NBN:SI:DOC-DEOPQVQS/34e4051a-7621–48c6-bd23–11d6f7e1ca2e/save].
Taszycki, W. (red.) (1965–1985), Słownik staropolskich nazw osobowych, PAN, Wrocław etc., T. I–VII.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
