ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ «КОРОНАВІРУСНИХ» АНТИПАРЕМІЙ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.38.269923Ключові слова:
фразеологізм, паремія, антиприслів’я, пандемія COVID-19, російська мова, прислів'я, приказка, способи трансформації паремійАнотація
Мета дослідження – проаналізувати шляхи трансформації антиприслів’їв і антиприказок у російській мові під час пандемії COVID-19, розкрити особливості ментальності жителів Росії під час пандемії, віддзеркалені в цих антипареміях. Об’єкт вивчення — російські антиприслів’я і антиприказки, що були утворені під час пандемії COVID-19. Методологія дослідження: кількісний метод для обчислення частоти вживання фразеотрансформів; зіставний аналіз; структурний, семантичний, аксіологічний аналіз відібраного корпусу одиниць; аналіз наукової літератури щодо розглянутої проблеми. Результат дослідження: 89 російських антипаремій пандемії проаналізовано за способами трансформації. З’ясувалося, що 81 з них утворилася способом лексичної заміни, 5 — способом асоціативного розширення, у 2 використана двостороння заміна, у 1 — перенесення значення й утворення омонімічної фраземи. Щоб отримати високочастотну тематичну лексику, було зроблено кількісний аналіз частоти слів тематичної групи «КОВІД-19» для цих антиприслів’їв. Результати такі: вирус (23), карантин (8), маска (7), чихать (7), ковид (5), лечиться (5), вакцина / прививочный (5), заразить (4), Ухань / китаец (4), пандемия (3), инфицированный (3), антисептик (3). Висновки. Шляхом зіставлення й аналізу антипаремій, які утворилися в російській мові під час пандемії, було встановлено, що трансформація традиційних прислів’їв і приказок у цей період включала заміну, розширення та поєднання різних способів. Найвищою в цих антимпареміях є частота таких слів: карантин, маска, чихать. Вони певною мірою відображають умови життя росіян під час пандемії. Самі антипаремії містять багато змісту, включаючи страх людей перед вірусом, їхнє двоїсте ставлення до домашнього карантину, негативне ставлення до вакцинації на початку епідемії, а також нерозуміння того, що сталося в Ухані і, в цілому, в Китаї. Водночас вони брали активну участь у захисті від поширення інфекції: регулярно мили руки, носили маски, дотримувались соціальної дистанції та черпали натхнення для здорового способу життя, щоб побороти епідемію. Цінність дослідження полягає в тому, що теоретичне осмислення російських антипаремій періоду пандемії може бути ефективним у вивченні найсучаснішіх тенденцій еволюційного розвитку мови, у спостереженні ментальних особливостей громадян Росії в той період. Жартівливість антипаремій можна використовувати в навчанні російської мови для підвищення інтересу учнів до використання прислів'їв і приказок, для розвитку пам’яті та мовленнєвих навичок.
Посилання
Abakumova, O. (2012), “The proverb and the language game’’, Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series : Philology. Social Communications [’’Poslovitsa i yazykovaya igra’’, Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsional’nogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo. Filologiya. Sotsial’nyye kommunikatsii], V. I. Vernadsky Taurida National University, Simferopol, vol. 25 (64), no. 2, pp. 268–275.
Walter, H., Mokienko, V. M. (2005), Anti-proverbs of the Russian people [Antiposlovitsy russkogo naroda], Neva Publ. House, Saint-Petersburg, 576 p.
Vinogradov, V. V. (1946), “Basic concepts of Russian phraseology as a linguistic discipline”, Proceedings of the Jubilee Scientific Session [“Osnovnyye ponyatiya russkoy frazeologii kak lingvisticheskoy distsipliny”, Trudy Yubileynoy nauchnoy sessii], Leningrad University, Leningrad, pp. 45–69.
Ivanov, E. E., Borovaya, I. I. (2009), “Types of Russian anti-proverbs”, Substandard varieties of Slavic languages [“Tipy russkikh antiposlovits”, Substandartnyye varianty slavyanskikh yazykov], Peter Lang GmbH Europaeischer Verlag der Wissenschaften, Frankfurt am Main, pp. 111–122.
Linguistic Encyclopedic Dictionary (1990), [Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’], V. N. Yartseva (ed.), Soviet Encyclopedia Publishing, Moscow, 683 p.
Permyakov, G. L. (1979), “Proverbs and Sayings of the Peoples of the East”, Systematic Collection of Sayings of Two Hundred Nations [“Poslovitsy i pogovorki narodov Vostoka”, Sistematizirovannoye sobraniye izrecheniy dvukhsot narodov], Nauka Publ. House, Moscow, 671 p.
Radchenko, E. A. (2017), Enriching the vocabulary of junior schoolchildren with proverbs and sayings about kindness : Qualifying work [Obogashcheniye slovarnogo zapasa mladshikh shkolnikov poslovitsami i pogovorkami o dobre : Kvalifikatsionnaya rabota], Siberian Federal University, Lesosibirsk, 50 p.
Walter, H., Gromenko, E. S., Mokienko, V. M. et al. (comp.) (2021), The Russian Dictionary of the Coronavirus Era [Slovar’ russkogo yazyka koronavirusnoy epokhi], Linguistic Research Institute of RAS, St. Petersburg, 550 p.
Snegirev, I. M. (2014), Russian folk proverbs and parables [Russkiye narodnyye poslovitsy i pritchi], O. A. Platonov (ed.), Russian Civilization Institute, Moscow, 528 p.
Stepanov, Ye. N. (2008), “Social aspects of urban precedential phenomenon and it’s status in system of phenomena”, Mova / Language [“Sotsial’nye aspekty gorodskogo pretsedentnogo fenomena i yego status v sisteme fenomenov”, Mova], Odessa I. I. Mechnikov National University, Astroprint, Odessa, vol. 13, pp. 5–10.
Khanmurzaeva, D. M. (2015), “The reasons for the emergence of anti-proverbs and their role in modern Linguistic Culture”, I. A. Baudouin de Courtenay and World Linguistics : Collection of Intern. Conf. [“Prichiny vozniknoveniya antiposlovits i ikh rol’ v sovremennoy lingvokul’ture”, I. A. Boduen de Kurtene i mirovaya lingvistika : Sbornik Mezhdunar. konf.], Kazan Federal University Press, Kazan, vol. 2, pp. 303–305.
Liu Guangzhun (2003), “A re-discussion of some imitative phenomena in Russian — on the dynamics and openness of Russian phraseological expressions in speech practice”, Russian in China [“Zai Lun E Yu Zhong De Mou Xie Fang Ni Xian Xiang-Guan Yu E Yu Cheng Yu Zai Yan Yu Shi Jian Zhong De Dong Tai Xing Yu Kai Fang Xing”, Zhong Guo E Yu Jiao Xue], Russian in China Publ. House, Beijing, No. 4 (22), pp. 7–14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
