ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ «КОРОНАВІРУСНИХ» АНТИПАРЕМІЙ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.38.269923Ключові слова:
фразеологізм, паремія, антиприслів’я, пандемія COVID-19, російська мова, прислів'я, приказка, способи трансформації паремійАнотація
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати шляхи трансформації антиприслів’їв і антиприказок у російській мові під час пандемії COVID-19, розкрити особливості ментальності жителів Росії під час пандемії, віддзеркалені в цих антипареміях. Об’єкт вивчення — російські антиприслів’я і антиприказки, що були утворені під час пандемії COVID-19. Методологія дослідження: кількісний метод для обчислення частоти вживання фразеотрансформів; зіставний аналіз; структурний, семантичний, аксіологічний аналіз відібраного корпусу одиниць; аналіз наукової літератури щодо розглянутої проблеми. Результат дослідження: 89 російських антипаремій пандемії проаналізовано за способами трансформації. З’ясувалося, що 81 з них утворилася способом лексичної заміни, 5 — способом асоціативного розширення, у 2 використана двостороння заміна, у 1 — перенесення значення й утворення омонімічної фраземи. Щоб отримати високочастотну тематичну лексику, було зроблено кількісний аналіз частоти слів тематичної групи «КОВІД-19» для цих антиприслів’їв. Результати такі: вирус (23), карантин (8), маска (7), чихать (7), ковид (5), лечиться (5), вакцина / прививочный (5), заразить (4), Ухань / китаец (4), пандемия (3), инфицированный (3), антисептик (3). Висновки. Шляхом зіставлення й аналізу антипаремій, які утворилися в російській мові під час пандемії, було встановлено, що трансформація традиційних прислів’їв і приказок у цей період включала заміну, розширення та поєднання різних способів. Найвищою в цих антимпареміях є частота таких слів: карантин, маска, чихать. Вони певною мірою відображають умови життя росіян під час пандемії. Самі антипаремії містять багато змісту, включаючи страх людей перед вірусом, їхнє двоїсте ставлення до домашнього карантину, негативне ставлення до вакцинації на початку епідемії, а також нерозуміння того, що сталося в Ухані і, в цілому, в Китаї. Водночас вони брали активну участь у захисті від поширення інфекції: регулярно мили руки, носили маски, дотримувались соціальної дистанції та черпали натхнення для здорового способу життя, щоб побороти епідемію. Цінність дослідження полягає в тому, що теоретичне осмислення російських антипаремій періоду пандемії може бути ефективним у вивченні найсучаснішіх тенденцій еволюційного розвитку мови, у спостереженні ментальних особливостей громадян Росії в той період. Жартівливість антипаремій можна використовувати в навчанні російської мови для підвищення інтересу учнів до використання прислів'їв і приказок, для розвитку пам’яті та мовленнєвих навичок.
Посилання
Абакумова О. Пословица и языковая игра. Учёные записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Филология. Социальные коммуникации. Симферополь, 2012. Т. 25 (64), № 2 (1). С. 268–275.
Вальтер Х., Мокиенко В. М. Антипословицы русского народа. Санкт-Петербург : Нева, 2005. 576 c.
Виноградов В. В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. Труды Юбилейной научной сессии Ленинградского ун-та, 1946. C. 45–69.
Иванов Е. Е., Боровая И. И. Типы русских антипословиц. Субстандартные варианты славянских языков. Frankfurt am Main : Peter Lang GmbH, 2009. S. 111–122.
Лингвистический энциклопедический словарь / отв. ред. В. Н. Ярцева. Москва : Сов. энциклопедия, 1990. 683 c.
Пермяков Г. Л. Пословицы и поговорки народов Востока. Систематизированное собрание изречений двухсот народов. Москва : Наука, 1979. 671 с.
Радченко Е. А. Обогащение словарного запаса младших школьников пословицами и поговорками о добре : Выпускная квалификационная работа. Лесосибирск : Сибирский Федеральный университет, 2017. 50 c.
Снегирёв И. М. Русские народные пословицы и притчи / Отв. ред. О. А. Платонов. Москва : Ин-т русской цивилизации, 2014. 528 с.
Степанов Е. Н. Социальные аспекты городского прецедентного феномена и его статус в системе феноменов. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2008. № 13. С. 5–10.
Ханмурзаева Д. М. Причины возникновения антипословиц и их роль в современной лингвокультуре. И. А. Бодуэн де Куртенэ и мировая лингвистика. Казань : КФУ, 2015. Т. 2. С. 303–305.
刘光准. 再论俄语中的某些仿拟现象——关于俄语成语在言语实践中的动态性与开放性. 中国俄语教学. 北京:中国俄语教学出版社, 2003. No. 4 (22). C. 7–14.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.