ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ «КОРОНАВІРУСНИХ» АНТИПАРЕМІЙ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати шляхи трансформації антиприслів’їв і антиприказок у російській мові під час пандемії COVID-19, розкрити особливості ментальності жителів Росії під час пандемії, віддзеркалені в цих антипареміях. Об’єкт вивчення — російські антиприслів’я і антиприказки, що були утворені під час пандемії COVID-19. Методологія дослідження: кількісний метод для обчислення частоти вживання фразеотрансформів; зіставний аналіз; структурний, семантичний, аксіологічний аналіз відібраного корпусу одиниць; аналіз наукової літератури щодо розглянутої проблеми. Результат дослідження: 89 російських антипаремій пандемії проаналізовано за способами трансформації. З’ясувалося, що 81 з них утворилася способом лексичної заміни, 5 — способом асоціативного розширення, у 2 використана двостороння заміна, у 1 — перенесення значення й утворення омонімічної фраземи. Щоб отримати високочастотну тематичну лексику, було зроблено кількісний аналіз частоти слів тематичної групи «КОВІД-19» для цих антиприслів’їв. Результати такі: вирус (23), карантин (8), маска (7), чихать (7), ковид (5), лечиться (5), вакцина / прививочный (5), заразить (4), Ухань / китаец (4), пандемия (3), инфицированный (3), антисептик (3). Висновки. Шляхом зіставлення й аналізу антипаремій, які утворилися в російській мові під час пандемії, було встановлено, що трансформація традиційних прислів’їв і приказок у цей період включала заміну, розширення та поєднання різних способів. Найвищою в цих антимпареміях є частота таких слів: карантин, маска, чихать. Вони певною мірою відображають умови життя росіян під час пандемії. Самі антипаремії містять багато змісту, включаючи страх людей перед вірусом, їхнє двоїсте ставлення до домашнього карантину, негативне ставлення до вакцинації на початку епідемії, а також нерозуміння того, що сталося в Ухані і, в цілому, в Китаї. Водночас вони брали активну участь у захисті від поширення інфекції: регулярно мили руки, носили маски, дотримувались соціальної дистанції та черпали натхнення для здорового способу життя, щоб побороти епідемію. Цінність дослідження полягає в тому, що теоретичне осмислення російських антипаремій періоду пандемії може бути ефективним у вивченні найсучаснішіх тенденцій еволюційного розвитку мови, у спостереженні ментальних особливостей громадян Росії в той період. Жартівливість антипаремій можна використовувати в навчанні російської мови для підвищення інтересу учнів до використання прислів'їв і приказок, для розвитку пам’яті та мовленнєвих навичок.