ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ XX СТОЛІТТЯ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ ТА ЛІНГВІСТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.38.269910Ключові слова:
соціальна психологія, культурно-історична теорія, психічні функції, дискурс, ейдос, художній твірАнотація
Історія розвитку та особливостей психологічної школи XX століття у літературознавстві та лінгвістиці набуває нового змісту та актуалізується у наш час. Сучасні суспільні обставини породжують потребу в новочасній інтерпретації вітчизняної психологічної думки, зокрема становлення психологічної школи у XX столітті та її розвиток у XXІ столітті. Особливо актуальною виявляється проблема осмислення соціального, культурного, політичного й етнічного аспектів як джерельної бази для з’ясування багатьох чинників формування психологічної думки, розкриття динаміки етногенезу, процесу самоусвідомлення суб’єктів психічної реальності. Психологічні знання, що переосмислені дослідником історії психології, дають можливість обрати правильний вектор у розумінні багатоголосся сучасної психологічної парадигми. Метою статті є розгляд вагомого внеску у філологічну науку представників психологічної школи, які зосередили свою увагу на вивченні художньої творчості та мови з точки зору психологічної складової і ейдосу. Основні завдання: розглянути теорію образності О. О. Потебні та ґрунтовні праці його послідовників; визначити вплив, наданий психологічною школою на розвиток філологічної науки. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано такі методи дослідження, як: метод аналізу інформації, метод синтезу, описовий метод. Методологічну основу дослідження становлять базові положення ейдосної теорії літератури. У вітчизняному літературознавстві теоретичні основи психологічної школи було закладено працями О. О. Потебні (теорія «внутрішньої форми слова» та «внутрішньої форми мистецтва» у роботі «Думка і мова»). Найбільш видатними послідовниками О. О. Потебні вважають Д. М. Овсянико-Куликовського та Л. С. Виготського. Під впливом праць О. О. Потебні Д. М. Овсянико-Куликовський виховав у собі стійке прагнення розкриття психологічної сутності будь-якого явища мови та літератури. Психологічний метод із соціологічною спрямованістю стає основним у літературознавчій діяльності Д. М. Овсянико-Куликовського. «Культурно-історична теорія», розроблена Л. С. Виготським, стала однією з найважливіших теорій, сформованих у 1920–1930-ті роки. Л. С. Виготський розмірковує про специфіку внутрішнього, психічного світу людини, визначає механізми його формування, виокремлює два рівня психічних функцій: рівень натуральних і вищих функцій. Натуральні функції характеризують людину як природну істоту, а вищі психічні функції опосередковані – це уява, цілеспрямоване мислення тощо. Висновки. Психологічна школа має неминуще значення для розвитку сучасного літературознавства та мовознавства. Безперечно, звернення до проблем мови та мислення, до теорії художньої образності, психології творчості та сприйняття художніх творів у дослідженні історико-літературного процесу сприяло розвитку філологічної науки.
Посилання
An anthology of world literary and critical thought of the 20th century (1996), [Antolohiya svitovoyi literaturno-krytychnoyi dumky XX st.], M, Zubrytska (ed.), Litopys Publishing House, Lviv, 633 p.
Vygotsky, L. S. (1999), Thinking and speech, 5th ed., corrected [Myshlenie i rech’, 5 izd., ispr.], Labyrinth, Moscow, 352 p.
Vygotsky, L. S. (1986), Psychology of art / Under the general editorship of V. V. Ivanov, 3rd ed. [Psikhologiya iskusstva / Pod obshch. red. V. V. Ivanova, 3 izd.], Iskusstvo Publishing House, Moscow, 573 p.
Zubrytska, M. (2004), Homo legens : reading as a sociocultural phenomenon [Homo legens : chytannya yak sotsiokulturnyi fenomen], Litopys Publishing House, Lviv, 352 p.
Ovsyaniko-Kulikovsky D. N. (1902), Issues of psychology of creativity [Voprosy psikhologii tvorchestva], Moscow, 44 p.
Ovsyaniko-Kulikovsky D. N. (1914), “On the psychology of understanding”, Collected works : in 6 volumes [“K psikhologii ponimaniya”, Sobranie sochineniy : v 6 t.], Publishing House of N. L. Ovsyaniko-Kulikovskaya, vol. VI, pp. 1–14.
Ovsyaniko-Kulikovsky, D. N. (1989), Literary and critical works : in 2 volumes, Vol. 1. Articles on literary theory; Gogol; Pushkin; Turgenev; Chekhov [Literaturno-kriticheskie raboty : in 2 vol. Volume 1 : Stat’i po teorii literatury; Gogol; Pushkin; Turgenev; Chekhov], Khudozhestvennaya literatura Publishing House, Moscow. URL : http://az.lib.ru/o/owsjan-ikokulikowskij_d_n/text_1902_gogol.shtml?ysclid=lcenl8xexu417390502/
Potebnia, O. O. (1992), Language. Nationality. Denationalization : Articles and fragments [Mova. Natsional’nist’. Denatsionalizatsiya : Statti i frahmenty’], Ukrainian Free Academy of Sciences in the USA, New York, 155 p.
Tymoshenko, Yu. (2000), “The concept of understanding of the Kharkiv school of O. Potebnia against the background of the evolution of receptive and hermeneutic ideas”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University [“Kontseptsiya rozuminnya Kharkivskoyi shkoly O. Potebni na tli evolyutsiyi retseptyvno-germenevtychnykh idey”, Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu im. V. N. Karazina], vol. 491, pp. 171–174.
Ferencz, N. S. (2021), Modern methodological foundations of literary studies : educational and methodological tutorial [Suchasni metodolohichni zasady literaturoznavstva : navch.-metod. posibnyk], Grazhda Publishing House, Uzhgorod, 140 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
