«НІЖНА ГЛИБОКА ПІДНЕСЕНА ШОРСТКА БЛАКИТЬ»: ОНОМАТОПЕЯ ОДНОГО ІМЕНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2022.38.269902

Ключові слова:

загальне мовознавство, антропоніміка, ономатопея, фоносемантика, російська мова, українська мова, персоналія: Дмитро Семенович (Дмітрій Сємьонович) Іщенко

Анотація

Мета запропонованої статті полягає в тому, щоб, відновивши первісне значення ономатопеї як майстерності давати імена і спираючись на сучасні дослідження з психоакустики, фоносемантики, виявити вплив звучання власного імені на характер його носія і ще раз підняти проблему про наслідки транспонування антропонімів до іншої мови. Об’єктом є власне ім’я відомого українського лінгвіста Дмитра Семеновича Іщенка (рос. «Дмитрий Семёнович Ищенко»). Предмет дослідження – етимологічні, психоакустичні особливості імені в українському та російському варіантах у співвіднесенні з мовною рефлексією його носія та об’єктивними рисами мовної особистості. Результатом дослідження є виявлення в українському варіанті антропоніму таких протилежних синестетичних характеристик, як ніжність – шорсткість, глибина – піднесеність, енергійність – млявість та інших, які не зберігаються при транспонуванні імені у російську мову. Актуальність проблематики визначається сучасною антропоцентричною парадигмою науки, у необхідності цілісного осмислення особових імен з точки зору етно-, психо-, соціо-, когнітивної лінгвістики та інших аспектів теорії мовного існування особистості, а також потреби у розробці практичних рекомендацій щодо транспонування власних імен до іншої мови. Висновки: Особове ім’я, яке надають дитині і яке людина чує протягом життя, своїм звучанням і усвідомленою етимологією впливає на характер мовної особистості, тому за відсутністю істотних фонематичних розбіжностей між мовами його треба передавати за допомогою транслітерації.

Посилання

Bardina, N. V. (2009), Antique matrix of our soul : monograph [Antichnaya matritsa nashey dushi : [monografiya]], Astroprint Publishing House, Odessa, 288 p.

Bardina, N. V. (2015), “Óνομα : psycholinguistic aspect”, Philological sciences : history, current state and prospects for research : materials of the Intern. sci.-pract. Conf., 11–12 March 2015 [“Ónoma : psykholinhvístychnyi aspekt”, Fílolohíchní nauky : ístoríya, suchasnyi stan ta perspektyvy doslídzhen’ : materíaly Mízhnar. nauk.-prakt. konf., 11–12 hrudnya 2015 r.], Scientific philological organization “LOGOS”, Lviv, pp. 17–20.

Bardina, N. V. (2017), “Psycholinguistic aspect of anthroponymy (based on English, Ukrainian and Russian languages)”, Actual direct of current philology : materials of scientific-pract. conf., 27 April 2017 [“Psykholingvistychnyi aspekt antroponimiky (na materiali angliys’koyi, ukrayins’koyi ta rosiys’koyi mov)”, Aktual’ni napryamy suchasnoyi fílolohiyi : materialy nauk.-prakt. konf., 27 kvitnya 2017 r. ], International Humanitarian University Press, Odessa, pp. 11–15.

“Demetrius of Thessalonica” (2022), Wikipedia [“Dymytriy Soluns’kyi”, Vikipediya], URL: http://www.uk.m.wikipedia.org/

Zhuravlev, A. P. (1974), Phonetic meaning [Foneticheskoye znacheniye], Leningrad University Publishing House, Leningrad, 160 p.

Plato (1990), “Cratyl”, Works : in 4 volumes [“Cratil”, Sochineniya : v 4 t.], Mysl’ Publishing House, Moscow, Vol. 1, pp. 613–682.

Selivanova, O. O. (2010), Linguistic Encyclopedia [Linhvistychna Entsyklopediya], Dovkillya-K Publishers, Poltava, 844 p.

Florensky, P. A. (2000), “Names”, Works : in 4 volumes [“Imena”, Sochineniya : v 4 t.], Mysl’ Publishing House, Moscow, Vol. 3 (2), 623 p.

“Phonosemantics” (2022), Wikipedia [“Fonosemantyka”, Vikipediya], URL: http://uk.m.wikipedia.org/

Jacobson, R., Fant, G. M., Halle, M. (1962), “Introduction to speech analysis”, New in linguistics [“Vvedeniye v analiz rechi”, Novoye v lingvistike], Foreign literature Publishing House, Moscow, Issue II, pp. 173–230.

Jacobson, R., Halle, M. (1962), “Phonology and its relation to phonetics”, New in linguistics [“Vvedeniye v analiz rechi”, Novoye v lingvistike], Foreign literature Publishing House, Moscow, Issue II, pp. 231–278.

Alexander, P. (1951), “Logic and Humor of Lewis Carroll”, Proceedings of the Leeds Philosophical and Literary Society, Vol. 6, May, pp. 551–566.

Behind the Name (2022), URL: https://www.behindthename.com/

Carroll Lewis (2022), Through the looking-glass, and what Alice found there, URL: http://englishfromhome.ru/books/through_the_looking_glass.php/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-10

Номер

Розділ

ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Д. С. ІЩЕНКА