ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СВОЄРІДНІСТЬ РОСІЙСЬКИХ І КИТАЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З ПРАГМАТОНІМАМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.36.249728

Ключові слова:

фразеологізм, прагматонім, найменування предметів побуту, одягу, харчування, лінгвокультурний код, картина світу, російська та китайська мови

Анотація

У статті в лінгвокульторологічному та прикладному аспектах описана російська та китайська фразеологія з ключовими словами — прагматонімами. Мета роботи — визначити ментальну національно-культурну специфіку російського та китайського фразеосеміозису на підставі специфіки побуту, що відображається у виявлених еквівалентних, фонових та безеквівалентних фразеологічних одиницях із ключовими словами, які є прагматонімами та формують кілька ЛСГ, що називають продукти харчування, предмети одягу та взуття, а також предмети домашнього побуту: посуд, домашнє начиння, господарський інструмент, галантерею. Об'єкт дослідження — російські та китайські фразеологічні одиниці з ключовими словами-прагматонімами. Предмет дослідження — відображення російської та китайської національно-культурної специфіки крізь призму споконвічних прагматонімів у складі народної фразеології. Результатом проведеного дослідження є висновки про те, що прагматоніми, які стають ключовими словами у складі фразеологізмів, зазвичай символізують різноманітні цінності: соціальні, духовні, особистісні, релігійні, моральні та інші. Серед проаналізованих фразеологічних одиниць російської та китайської мов є невелика група фразем-корелятів (еквівалентні фразеологізми); набагато частіше подібні за значенням російські та китайські фразеологізми мають різне лексичне наповнення та є фоновими (фраземи-дивергенти); значну кількість становлять безеквівалентні фразеологізми, підбір аналогів котрим у зіставлюваних мовах (для російських фразеологізмів — у китайській, для китайських — у російській) є ускладненим.

Посилання

Арефьева Н. Г. Фразеология русских переселенческих говоров Юга Украины / науч. ред. Е. Н. Степанов. Одесса : Астропринт, 2021. 352 с.

Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. Москва : Русский язык, 1980. 320 с.

Гумбольдт Вильгельм фон. Избранные труды по языкознанию. Москва : Прогресс, 1984. 450 с.

Лотман Ю. М. Культура как коллективный интеллект. Проблемы искусственного разума. Москва : АН СССР, 1977. 18 с.

Мокиенко В. М. Славянская фразеология. Москва : Высшая школа, 1980. 286 с.

Степанов Е. Н. Фразеология города как лингвокультурное пространство. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл : ІДГУ, 2008. Вип. 25. С. 143–148.

Степанов Е. Н. Факторы формирования городских прецедентных феноменов : к постановке проблемы. Коммуникативные аспекты грамматики и текста. Rzeszów : Wyd-wo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2009. С. 359–366.

Степанов Е. Н., Ма Синьюэ. Русская и китайская «гардеробная» фразеология : лингвокультурологический и сопоставительный аспекты. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2020. № 34. С. 67–75. DOI : 10.18524/2307–4558.2020.34.219519/

Телия В. Н. (отв. ред.) Большой фразеологический словарь русского языка. Москва : АСТ-пресс книга, 2006. 784 с.

Тер-Минасова С. Г. Язык и коммуникация. Москва: Озон, 2008. 264 с.

Фёдоров А. И. Фразеологический словарь русского литературного языка. Москва : Астрель, АСТ, 2008. 828 с.

Шумарина Т. Ф., Ма Синьюэ. Фразеологизм как элемент суггестивного дизайна. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2019. № 31. С. 26–31. DOI : 10.18524/2307-4558.2019.31.178522/

温端成中国俗语大词典上海辞书出版社 2011 年 1130 页 Уэнь Дуаньчэн. Большой словарь китайских пословиц. Шанхай : Шанхайское словарное издательство, 2011. 1130 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-01

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ТА ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА І МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ МОВИ