ЛІНГВІСТИЧНИЙ ОРЕОЛ КРАСИ, ЯКА ВРЯТУЄ СВІТ

Анотація

Мета статті — визначити лінгвістичний статус вислову Краса врятує світ і ступінь закріпленої за ним авторства Ф. Достоєвського в російській мові. Об’єкт аналізу — прототипи крилатого висловлювання Краса врятує світ і його функціонування в художніх і публіцистичних текстах. Предмет дослідження — структурно-семантичні особливості звороту і їх еволюція в процесі його ептонімізації. У роботі використані історичний та описовий методи, джеролознавчий і контекстуальний аналіз, методи анкетування і подвійної аплікації. Результати дослідження — виявлені ознаки ептонімізації вираження Краса врятує світ. На широкому лінгвоісторичному тлі показане формування компонентного складу і структури вислову Краса врятує світ, а також його подальша доля в мові. Висновки. Між афоризмом, який походить з роману «Ідіот», і його прототипами, виявляється лише смислова схожість, що доводить авторство Достоєвського. В основу семантики звороту, що функціонує в сучасних контекстах як усталена одиниця, лежить стереотипічне уявлення про текст роману «Ідіот», яке склалося в російській лінгвокультурі. Афоризм розвинув два значення: одно пов’язане з трактуванням поняття краси як духовної категорії, інше — з чисто зовнішніми її проявами. Лінгвістичний статус аналізованої фрази підтверджений також численними трансформаціями в мові та її великими фразотворчими можливостями. На базі афоризму Достоєвського з’явився ще один — переробка вислову художником М. Реріхом. Практичне застосування результатів дослідження можливе у вирішенні питання з посилення сугестивного потенціалу мовлення ; у створенні авторських і загальномовних словників ептонімів, цитат, афоризмів; у навчально-педагогічній практиці, а також у фундаментальних дослідженнях еволюції фразеологічної системи мови.