ЛІНГВІСТИЧНИЙ ОРЕОЛ КРАСИ, ЯКА ВРЯТУЄ СВІТ

Автор(и)

  • Людмила Петрівна ДЯДЕЧКО Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка , Україна https://orcid.org/0000-0002-7638-7163

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2021.36.249718

Ключові слова:

ептонім, крилатий вислів, афоризм, Ф. Достоєвський, роман «Ідіот»

Анотація

Мета статті — визначити лінгвістичний статус вислову Краса врятує світ і ступінь закріпленої за ним авторства Ф. Достоєвського в російській мові. Об’єкт аналізу — прототипи крилатого висловлювання Краса врятує світ і його функціонування в художніх і публіцистичних текстах. Предмет дослідження — структурно-семантичні особливості звороту і їх еволюція в процесі його ептонімізації. У роботі використані історичний та описовий методи, джеролознавчий і контекстуальний аналіз, методи анкетування і подвійної аплікації. Результати дослідження — виявлені ознаки ептонімізації вираження Краса врятує світ. На широкому лінгвоісторичному тлі показане формування компонентного складу і структури вислову Краса врятує світ, а також його подальша доля в мові. Висновки. Між афоризмом, який походить з роману «Ідіот», і його прототипами, виявляється лише смислова схожість, що доводить авторство Достоєвського. В основу семантики звороту, що функціонує в сучасних контекстах як усталена одиниця, лежить стереотипічне уявлення про текст роману «Ідіот», яке склалося в російській лінгвокультурі. Афоризм розвинув два значення: одно пов’язане з трактуванням поняття краси як духовної категорії, інше — з чисто зовнішніми її проявами. Лінгвістичний статус аналізованої фрази підтверджений також численними трансформаціями в мові та її великими фразотворчими можливостями. На базі афоризму Достоєвського з’явився ще один — переробка вислову художником М. Реріхом. Практичне застосування результатів дослідження можливе у вирішенні питання з посилення сугестивного потенціалу мовлення ; у створенні авторських і загальномовних словників ептонімів, цитат, афоризмів; у навчально-педагогічній практиці, а також у фундаментальних дослідженнях еволюції фразеологічної системи мови.

Посилання

Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер: Заметки русского германиста. Москва : Советский писатель, 1984. 279 с.

Дядечко Л. П. Новое в русской и украинской речи: Крылатые слова — крилаті слова (материалы для словаря). Київ : Комп’ютерпрес, 2001. Ч. 2. 199 с.

Дядечко Л. П. Крылатые слова как объект лингвистического описания: история и современность. Киев: ИПЦ «Київський університет», 2002. 294 с.

Национальный корпус русского языка : URL : https://ruscorpora.ru/new/search-main.html. Дата обращения: 01.11.2021.

Парамонов Б. Египтянин Набоков. Звезда. 1999. № 4. С. 214–218.

Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании человека / перевёл Э. Радлов. Собрание сочинений : в 7 т. Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1957. Т. 6. С. 251–357.

Шулежкова С. Г. Крылатые выражения русского языка, их источники и развитие. Челябинск : Факел, 1995. 223 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-01

Номер

Розділ

ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО