СИМВОЛІКА ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ Г. СКОВОРОДИ

Анотація

Анотація. Ідеї видатного українського філософа неодноразово були об’єктом дослідження науковців (роботи Ф. Бацевича, М. Нямцу, М. Поповича та ін.). Але в цілому світорозуміння Г. Сковороди, його тлумачення таких неоднозначних понять, як міф і символ є оригінальними та дуже непростими. У статті представлені філософські ідеї Г. Сковороди, що пов’язані з діалектичною єдністю ідеального та матеріального, зокрема, духа, душі й тіла. Українській філософ наголошував на антропоморфності всього, що є у Всесвіті; вважав видимий матеріальний світ менш важливим. Закликав зривати матеріальне лушпиння, щоб дійти й відчути найважливіше – існування тонких матерій духовного світу. У статті проаналізовані зв’язки архетипу як ідеального утворення у свідомості народу з традиційною українською символікою, що закріплена у міфах та фольклорних текстах. Проілюстроване явище монодуалізму, про який писав і сам Г. Сковорода, і сучасні філософи, зокрема, В.Бібіхін.  Також ми аналізуємо й оригінальні символічні значення в окремих поетичних творах українського філософа.