СТРУКТУРА СИМВОЛ І МЕХАНІЗМИ СИМВОЛІЗАЦІЇ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2020.34.219511

Ключові слова:

символ, позначувальне, позначуване, знак, образ, концепт, профілювання.

Анотація

Анотація. Мета статті – систематизувати наявні в сучасній філологічній науці погляди на природу основних структурних складових символу, виявити механізми символізації в художньому тексті. Об'єкт дослідження – структура художнього вербального символу. Предмет – механізми символізації в художньому тексті. В роботі використані загальнонаукові методи систематизації та опису, а також метод лінгвокогнітивного аналізу і супутні йому методи контекстологічного і культурологічного аналізів. Результати. Систематизовані погляди вчених на природу позначувального і позначуваного в символі, деякі з яких осмислено критично. Обґрунтовано погляд на позначувальне символу як на художній образ, а на позначуване - як на концепт. Продемонстровано роль профілювання у створенні художнього образу як позначувального символу. Описано механізми символізації. Висновки. Символ є знаком особливого роду, в якому позначувальне і позначуване мають ідеальну (нематеріальну) природу. Позначувальним у символі є образ, позначуваним -  концепт. Зв'язок між позначувальним і позначуваним у символі мотивований, він базується  на поєднанні відношень подібності та суміжності. Цими ж відносинами пов'язані елементи в структурі позначуваного. Символічним значенням наділений образ предмета, а не слово, яке його позначає. Однак словесне вираження символу може конкретизувати цей образ завдяки профілюванню.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-26

Номер

Розділ

Питання історії мовознавчих досліджень, загального мовознавства та соціолінгвістики