УРБАНІСТИЧНІ МАРКЕРИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТУРГІЙНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

Метою дослідження є аналіз вербальних маркерів, що презентують зміст урбаністичного простору в авторських ремарках та мовленні персонажів, для виокремлення змістовних домінант, які переважають у текстах сучасної української драматургії. Об’єктом вивчення є описи урбаністичного простору в ремарках та вербальні рефлексії, що пов’язані з життям у місті, у партіях персонажів. Предмет дослідження — способи вербалізації урбаністичної теми в текстах сучасної української драматургії. Матеріалом дослідження виступають тексти української драматургії кінця ХХ — початку ХХІ століть. Методичним підґрунтям є елементи описового, контекстуального методів і дискурс-аналізу. Результатом дослідження є виявлення двох способів зображення урбаністичного простору в ремарках: зовнішній та внутрішній. До зовнішнього належать описи вулиць, парків, а до внутрішніх — помешкань, офісів, установ. Відтворення зовнішнього урбаністичного простору окреслені, переважно, знаками із негативними конотаціями (зі збереженням двох стін, годинник з порожнім циферблатом), а внутрішнього — доповненням до характеристики дійових осіб (На лоджії у Антона — стілець і столик з попільничкою. На лоджії у Петровича теж стілець і столик, на якому купа газет і великий армійський бінокль). Вербальні рефлексії персонажів відтворюють найрізноманітніші його інтерпретації: як простір для втілення мрій, ідей, проектів; як протиставлення природі; як простір хоч і травматичний, але такий, що містить спогади про власне життя. Висновки: в текстах сучасної української драматургії широко представлено урбаністичний простір, який презентовано різними рівнями маркерів: у ремарках і рефлексіях персонажів.