ПОРТРЕТ АФРО-АМЕРИКАНКИ В ОПОВІДАННЯХ СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ ПИСЬМЕННИЦЬ ЯК ОСНОВА ТВОРЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ І КОЛЕКТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2019.32.187770Ключові слова:
портрет, портретні характеристики, афро-американка, ідентичність, образ персонажа, стилістичні прийоми, мовні засобиАнотація
Мета статті — вивчити на основі літературного матеріалу мовностилістичні особливості портретних описів афро-американок в літературних творах; виявити основні закономірності та принципи, які застосовуються при створенні портретних описів в аналізованих оповіданнях; виокремити типові риси афро-американської колективної (етнічної, соціальної, гендерної) ідентичності. Об’єкт аналізу — портрет афро-американки як один із компонентів художнього тексту і форма творення цілісного образу літературного героя — чорношкірої жінки в США — як центральної текстової категорії. Предмет дослідження — лексичні засоби творення образу персонажа, актуалізовані стилістичні прийоми: епітет, метафора, образне порівняння — в портретній характеристиці афро-американки та частота їх використання в художніх текстах. Особлива увага приділяється графону як засобу передачі мовного портрета персонажа. У результаті проведеного дослідження зроблено ряд висновків. Зокрема, афро-американська жінка в США як представниця цієї етнічної групи є повноправним носієм афро-американського варіанту англійської мови. У проаналізованих оповіданнях вона, як звичайно, постає як неосвічена жінка низького соціального статусу, що знаходить відображення в її мови у вигляді численних графонів. Переважна кількість лексичних одиниць, ужитих у текстах при створенні портретного образу, містить емоційно-оцінний компонент, який реалізовано в тексті за допомогою прикметників і прислівників, які найчастіше виступають як епітети. Практичне застосування результатів дослідження полягає в необхідності їх використання у системному вивченні структурної одиниці художнього цілого — портрета — з лінгвістичної точки зору. Це дасть змогу робити більш повні висновки про характер системних зв’язків у творі.Посилання
Brandes, M. P. (1990), Stylistics of the German language [Stilistika nemetskogo yazyka], Vysshaya shkola, Мoscow, 240 p.
Galperin, I. R. (1981), The text as the object of linguistic investigation [Tekst kak ob»yekt lingvisticheskogo issledovaniya], Nauka, Moscow, 139 p.
Gromyak, R. Т., Kovalyov, Yu. G. (1997), Literature dictionary-reference book [Literaturnyy slovar’-spravochnik], Academia, Kiev, 792 p.
Grushevitskaya, Т. G. (2003), The basics of inter-cultural communication : A manual for higher education institu- tions [Osnovy mezhkul’turnoy kommunikatsii : uchebnik dlya vuzov], UNITY-DANA Publishing House, Moscow, 352 p.
Katanova, Ye. N. (2009), Functional analysis of self-identifying expressions : Thesis [Funktsional’nyy analiz samoidentifitsiruyushchikh vyskazyvaniy : dis. … kand. filol. Nauk : 10.02.04], Voronezh, 224 p.
Kukharenko, V. А. (1988), Text interpretation [Interpretatsiya teksta], Prosveshcheniye, Moscow, 192 p.
Matuzkova, Ye. P. (2012), Identity and linguistic culture: methodology of studying : monograph [Identichnost’ i lingvokul’tura : metodologiya izucheniya : monografiya], КP ОGТ Publishing House, Odessa, 333 p.
Sapozhnikova, Yu. L. (2004), Identity categories as artistic dominant in Afro-American classic and new stories on slaves (XIX–XX cc.) : Author thesis [Kategorii identichnosti kak khudozhestvennaya dominanta v afro-amerikanskikh klassicheskikh i novykh istoriyakh rabov (XIX–XX vv.) : avtoref. dis. … dokt. filol. nauk], Yekaterinburg, 22 p.
Assmann, J. (2000), Das Kulturelle Gedachtnis. Schrift, Erinnerung und politische Identitat in fruhen Hochkul- turen, Verlag Beck, München, 344 S.
Snow, D. A., McAdam, D. (2000), «Identity Work Process in the Context of Social Movements : Clarifying the identity/movement nexus», Social movements, protest, and contention. Self, Identity and Social Movements. University of Minnesota Press, vol. 13 : pp. 41–67.
Portrait, Wikipedia — Free Encyclopedia, available at : http://ru.wikipedia.org/wiki/portret (Date of appeal : 10/10/2019).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
